Справа № 629/1480/23
Номер провадження 1-кп/629/14/25
23 грудня 2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого- адвоката ОСОБА_5 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Лозова Харківської області кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст. 309 КК України,-
У провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
Під час судового розгляду 23.12.2025 року захисник обвинуваченого заявила клопотання про призначення судово-медичної генотипоскопічної експертизи, проведення якої просила доручити експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичному центру МВС України.
На вирішення експертизи захисник обвинуваченого просила поставити наступні питання: 1. Чи збігаються генетичні ознаки зразка букального епітелію обвинуваченого ОСОБА_4 з генетичними ознаками клітин, виявлених на речовому доказі - ніжці стільця чорного кольору, встановлених у висновку експерта №15-12/651-Ц/Дм2022 р. та у висновку експерта 14/3767-Дм/22?2. Чи містяться генетичні ознаки зразка букального епітелію обвинуваченого ОСОБА_4 , серед змішаних генетичних ознак клітин, виявлених на речовому доказі - ніжці стільця чорного кольору, встановлених у висновку експерта №15-12/651-Д/Дм 2022 р. та у висновку експерта 14/3767-Дм/22?
Також, просила надати дозвіл на часткове знищення наданих на дослідження об'єктів. Для належного проведення цієї експертизи просила зобов'язати слідчий відділ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області надати експерту матеріали кримінального провадження та речові докази: -речовий доказ (ніжку зі стільця чорного кольору) який знаходиться в камері зберігання Лозівського РВП ГУНП в Харківській області відповідно до квитанції № 36 без дати, що зареєстровано за №23/36 в книзі обліку речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження 12022221110001389, внесеного до ЄРДР 19.11.2022 року;- зразок букального епітелію ОСОБА_4 , відібраний 04.11.2024 року за ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.10.2024 року по справі №629/1480/23.
В обґрунтування клопотання адвокат зазначила, що 11.03.2025 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області по справі № 629/1480/23 було призначено судово-цитологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківському НДЕКЦ. Експертом до суду було направлено клопотання від 24.03.2025 року № СЕ-19/121-25/6803-БД, з якого вбачається, що відповідно до наказу МВС України від 08.01.2021 року № 675 в Експертній службі МВС проводяться біологічні експертизи за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження». Так, в результаті була проведена судова молекулярно-генетична експертиза №СЕ-19/121-25/6803-БД від 15.07.2025 року, предметом дослідження якої були: зразок крові обвинуваченого, ніжка стільця чорного кольору, три ніжки стільця білого кольору, палиця для ходьби. При цьому букальний епітелій, який був відібраний у ОСОБА_4 , не був предметом дослідження у експерта. Оскільки при огляді місця події було вилучено ніжку зі стільця чорного кольору зі слідами РБК, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також розповідали у судовому засіданні за стілець з чорними ніжками, то саме ніжка стільця є предметом, яким померлому ОСОБА_8 були нанесені тілесні ушкодження. Враховуючи вищевикладене, захисник вказала, що для повного і всебічного розгляду справи необхідно провести експертизу.
Захисник у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягала, просила призначити експертизу.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 клопотання захисника підтримав з наведених у ньому підстав.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував, оскільки оцінку доказам суд може надати в нарадчій кімнаті і для цього немає необхідності проводити експертизу. Крім того, прокурор вказав, що стороною обвинувачення не зазначається про те, що на ніжці стула є кров обвинуваченого, а тому, проведення даної експертизи жодним чином не спростує докази вини, долучені стороною обвинувачення.
Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши доводи клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах питання, що вирішується, суд дійшов наступних висновків.
Так, в ході огляді місця події було вилучено ніжку зі стільця чорного кольору зі слідами РБК.
Постановою слідчого ніжка стільця чорного кольору була визнана речовим доказом та поміщена в камеру зберігання Лозівського РВП ГУНП в Харківській області відповідно до квитанції № 36 без дати, що зареєстровано за №23/36 в книзі обліку речових доказів.
Відповідно до ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Частиною 1 ст. 242 КПК України визначено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Судово-медична генотипоскопічна експертиза вирішує завдання ідентифікації особи методом ДНК-аналізу, зокрема, встановлення приналежності об'єктів біологічного походження певній особі, встановлення слідів біологічного походження конкретної особи у змішаних слідах, встановлення ідентичності останків, батьківства тощо.
Тобто, цей вид експертиз спрямований на дослідження біологічного матеріалу осіб або їх залишків на певних предметах з метою визначення ідентичних генетичних ознак їх ДНК-профілів.
Зі змісту клопотання та наданих стороною захисту пояснень вбачається, що необхідність у проведенні судово-медичної генотипоскопічної експертизи стороною захисту обґрунтована необхідністю з'ясування питання чи торкався обвинувачений ОСОБА_4 вилученого предмету, а відтак, чи причетний він до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. На думку захисника, встановлення відсутності біологічних слідів ОСОБА_4 спростує докази вини, на які посилається сторона обвинувачення.
В загальному розумінні штучне створення доказів обвинувачення - це фальсифікація доказів, яка спрямована на фабрикацію вини особи, а не на встановлення об'єктивної істини. Фальсифікація доказів це свідоме їх перекручування, що здійснюється шляхом їх підробки, підчистки, внесення виправлень, які деформують їх дійсний зміст, або неправдивих відомостей. Визначаючи зміст поняття «фальсифікація», необхідно враховувати, що фальсифікований доказ не має властивості достовірності. Оскільки достовірність є характеристикою змістовної сторони доказу (відомостей про факти), то предметом фальсифікації завжди будуть виступати саме відомості про факти, що містяться в доказі.
Однак, проведення даного виду експертизи не спростує докази вини, долучені стороною обвинувачення, оскільки прокурором не надавалось доказів наявності біологічних слідів ОСОБА_4 на ніжці стільця.
В силу вимог ч. 1 ст. 94 КПК України оцінка доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, а в сукупності зібраних доказів достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, належить до виключної компетенції слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. Така діяльність грунтується на їх внутрішньому переконанні, яке формується в результаті всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження і їхній сукупності та взаємозв'язку.
Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 69 КПК України експертом є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та надати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
Тобто, експерт досліджує об'єкти, явища і процеси, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, а не оцінює докази на предмет їх достовірності. На цьому етапі кримінального провадження повноваженнями надавати оцінку достовірності доказів наділений виключно суд і такі повноваження знайдуть свій прояв тоді, коли виникне потреба у прийнятті остаточного рішення.
Таким чином, можливість використання предметів, про які йдеться у клопотанні, в якості речових доказів, суд вирішуватиме самостійно відповідно до передбаченої у кримінальному процесуальному законі процедури і спеціальні знання для цього не є потрібними.
Враховуючи, що порушені у клопотанні питання, з якими захист пов'язує потребу у проведенні експертизи, входять до предмету судової оцінки і потреба в залученні експерта відсутня, у задоволенні клопотання захисника належить відмовити.
Керуючись ст. 242, 332, 350, 369 КПК України,
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про призначення судово-медичної генотипоскопічної експертизи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Ухвала виготовлено 26.12.2025 року.
Суддя ОСОБА_1