Єдиний унікальний номер 205/14473/25
Номер провадження2/205/5648/25
09 грудня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - Позивач) в особі свого уповноваженого представника звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.07.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) уклали Кредитний договір (оферти) № 25.07.2024-100000175, відповідно до якого позичальнику було надано кредит в розмірах та умовах, встановлених в договорі, а позичальник зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користуванням ним.
Представник позивача в позові зазначає, що відповідач, як позичальник, отримавши на умовах строковості в кредит грошові кошти порушила умови укладеного договору, у зв'язку з чим, станом на 20.08.2025 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 19 920 грн. 00 коп., де заборгованість за тілом кредиту - 6 000 грн. 00 коп., заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом - 9 300 грн. 00 коп., комісії - 540 грн. 00 коп., додаткової комісія - 1 080 грн. 00 коп., неустойки - 3 000 грн. 00 коп.
З огляду на вищенаведене, позивач змушений звернутися до суду та просити стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором (оферти) № 25.07.2024-100000175 від 25.07.2024 року, станом на 20.08.2025 року, у загальному розмірі 19 920 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Відповідачем ОСОБА_1 у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк подано пояснення на позовну заяву, в яких вона зазначила, що кредит у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» не брала, а її фінансовий номер телефону НОМЕР_1 було зламано шахраями, про що повідомлено в поліцію.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача подала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. У такій заяві представник Товаристві з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, у надісланих на адресу суду поясненнях зазначила, що кредит не отримувала, просить відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 31.10.2025 року вирішено витребувати у АТ «ПУМБ» (місце знаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829)інформацію: 1) чи ємітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжна картка маска - картки № НОМЕР_3 хх-хххх-7876, чи ємітувалась будь -яка інша платіжна картка на ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); 2) інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_3 хх-хххх-7876, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період 25.07.2024 року - 30.07.2024 року у сумі 6 000 грн. 00 коп.; 3) чи є/був номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска карти № НОМЕР_3 хх-хххх-7876, та чи знаходиться /знаходився номер телефону: НОМЕР_4 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); 4) у випадку, якщо номер телефону: + НОМЕР_4 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за платіжною карткою маска карти № НОМЕР_3 хх-хххх-7876, просимо надати номери телефонів що знаходяться в анкетних даних клієнта банку за платіжною карткою маска -картки № НОМЕР_3 хх-хххх-7876, 5) у разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок - маска - карти № НОМЕР_3 хх-хххх-7876, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період з .07.2024 року - 30.07.2024 року у сумі 6 000 грн. 00 коп.; (безготівкове зарахування згідно транзакції в системі iPay.ua № 462286470 від 25.07.2024 року, 03:37:27) - надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію; 6) надати повний номер рахунку маска - картки № НОМЕР_3 хх-хххх-7876, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); 7) у випадку неможливості надати вищевказані первинні документи, просимо надати інші, прирівняні до них (довідки, листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска - карти боржника); 8) у випадку, якщо картковий рахунок - маска - карти № НОМЕР_3 хх-хххх-7876, не належить відповідачу, яким є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) - надати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска -карти № НОМЕР_3 хх-хххх-7876.
Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює рішення з огляду на наступне.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 25.07.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та з фізичною особою, яка себе ідентифікувала як ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) № 25.07.2024-100000175 , який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, підтвердження укладення кредитного договору, інформаційного повідомлення позичальника.
Матеріалами справи також підтверджено, що на виконання умов вищевказаного договору кредитор здійснив надання кредиту шляхом переказу грошових коштів у розмірі 6 000 грн. 00 коп., на банківську картку № НОМЕР_3 хх-хххх-7876.
Вказана обставина підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 12.08.2025 за № 9-1208 згідно якого була здійснена транзакція 25.07.2024 03:37:27 на суму 6 000 грн. 00 коп., номер картки НОМЕР_5 , номер транзакції в системі iPay.ua 462286470, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 25.07.2024 -100000175.
Одночасно з цим, згідно наданої на виконання ухвали суду інформації з АТ «ПУМБ» (лист № КНО-07.8.5/16047БТ від 25.11.2025 року) за період з 25.07.2024 року по 30.07.2024 року в Банку відсутні відкриті рахунки на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). В Банку на ім'я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_5 до рахунку № НОМЕР_7 у гривні. Номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером телефону на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операції за платіжною карткою № НОМЕР_5 не є/був. В анкеті ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) вказано номер телефону НОМЕР_8 , який 10.07.2024 року було змінено на НОМЕР_4.
Оскільки позивач наполягає на тому, що відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов'язання не виконує повертає позику та не сплачує проценти за користування грошовими коштами, а у свою чергу відповідач заперечує наявність в неї таких зобов'язань за кредитним договором, то суд доходить висновку, що то між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.(ст.ст.626,628 ЦК України).
Відповідно до норм частини першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639 ЦК України).
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставіЦивільного Кодексів Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня2021року у справі № 524/5556/19,від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Відповідно до пунктів 1, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: -надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; -вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа; правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про платіжні послуги»платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки, платіжний інструмент це персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції; Держателем такого платіжного інструменту є фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, згідно положеньст. 1046 цього Кодексу договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Суд звертає увагу, що у Кредитному договорі № 25.07.2024-100000175 від 25.07.2024 реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику у сумі 6000 грн. вказано як № 4314-14хх-хххх-7876.
Водночас, судом встановлено, що на ім'я відповідача ОСОБА_1 в банку не емітовано картку № НОМЕР_3 хх-хххх-7876 і, відповідно, відповідач не отримувала кошти за вказаним кредитним договором.
У разі пред'явлення позову про стягнення боргу за позикою кредитор повинен підтвердити своє право вимагати від боржника виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей1046,1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умови.
Такі правові висновки про застосування статей1046,1047 ЦК Українивикладені у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 (на яку послався суд апеляційної інстанції), від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 та від 13 грудня 2017 року у справі № 6-996цс17, Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 569/1646/14-ц, від 14 квітня 2020 року у справі №628/3909/15 та від 21 липня 2021 року у справі №758/2418/17.
Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов'язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.
Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов'язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд у справах цієї категорії.
При встановленні факту неотримання позичальником грошей або речей від позикодавця договір позики вважається неукладеним.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 629/5364/13-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 205/5292/15-ц.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги, що позивач не довів належними та достатніми доказами обставину отримання відповідачем коштів за Кредитним договором № 25.07.2024-100000175 від 25.07.2024 року, а навпаки матеріали справи містять докази, що відповідач коштів не отримувала по зазначеному договору, вказаний кредитний договір є неукладеним, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Таким чином, суд вважає, сплачені судові витрати покласти на позивача.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 15, 16, 88, 526, 530, 610, 611, 612, 625-627, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12,13 81, 263, 265, 274, 279 ЦПК України, суд-
1. У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати по справі покласти на позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Мовчан Д.В.