Єдиний унікальний номер 205/18184/25
Номер провадження3/205/5476/25
22.12.2025 м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,
До суду надійшов протокол серії ЕПР1 №520552 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу 22.11.2025 о 12:30 у м. Дніпро на перехресті вул.Велика Діївська та пров.Відродження ОСОБА_1 перебувала в якості пасажира транспортного засобу ВАЗ 21063 під керуванням ОСОБА_2 , не переконавшись у безпеці, відкрила двері транспортного засобу, створивши перешкоду, та не вжила заходів для усунення, внаслідок чого водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом SUBARU НОМЕР_1 , скоїв наїзд на перешкоду, що спричинило механічні пошкодження і матеріальні збитки, чим порушено п.1.5 ПДР.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суду надано такі матеріали:
-пояснення ОСОБА_1 про те, що 22.11.2025 о 12:30 вона рухалась в якості пасажира на транспортному засобі ВАЗ 21063 під керуванням ОСОБА_2 , який на вул.Велика Діївська повернув на пров.Відродження та зупинився, після чого вона почала виходити, відкривши задні ліві двері. В цей час побачила автомобіль, який їх об'їжджав, але не встигла вийти та почула удар;
-пояснення ОСОБА_2 про те, що 22.11.2025 о 12:30 він керував автомобілем ВАЗ 21063 НОМЕР_2 , на задньому сидінні сиділа пасажирка ОСОБА_1 , на вул.Велика Діївська повернув на пров.Відродження та зупинився для висадки пасажира, після чого почув удар в задню ліву частину свого автомобіля,
-пояснення ОСОБА_3 про те, що 22.11.2025 о 12:30 він керував автомобілем SUBARU НОМЕР_1 , на вул.Велика Діївська повернув ліворуч на пров.Відродження, в цей час перед ним зупинився автомобіль , він почав об'їжджати вказаний автомобіль з лівого боку. В цей час задні ліві двері цього автомобіля почала відкриватись, та майже проїхавши автомобіль, він почув удар в праву задню частину свого транспортного засобу,
-схему дорожньо-транспортної пригоди від 22.11.2025, згідно якої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження: ВАЗ 21063 НОМЕР_2 - задні ліві двері; SUBARU НОМЕР_1 - задні праві двері, лакофарбове покриття заднього правого крила, захисна накладка на арку правого заднього колеса.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 22.11.2025 о 12:30 вона їхала в якості пасажира на транспортному засобі ВАЗ 21063 під керуванням ОСОБА_2 , який на вул.Велика Діївська повернув на пров.Відродження та зупинився на правій смузі проїзної частини, після чого вона відчинила задні ліві двері автомобіля та почала виходити. При цьому подивилась у вікна, інших автомобілей навколо не було. Коли вона вже стала ногами на проїзну частину та ще не встигла зачинити двері, вона побачила, як інший автомобіль SUBARU об'їжджає їхній автомобіль зліва, тому вона спиною притиснулась до автомобіля, з якого вийшла, щоб він її не зачепив. Зачинити двері вона не могла, через те, що все відбулось дуже швидко, та її права нога заважала їй зачинити двері. В цей момент автомобіль SUBARU проїхав дуже близько від неї та правою стороною задньої частини автомобіля зачепив двері, і вона почула удар. Автомобіль SUBARU проїхав задньою частиною на відстані ближче ніж півметри від неї, можливо, 30 сантиметрів, точно сказати не може. Після цього водій зупинився та викликав поліцію.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 22.11.2025 о 12:30 він керував автомобілем ВАЗ 21063 НОМЕР_2 , на передньому сидінні знаходилась його дружина, на задньому сидінні сиділа пасажирка ОСОБА_1 , на вул.Велика Діївська він повернув на пров.Відродження та зупинився для висадки пасажирки Гайбей. Інших автомобілів у цей час ані за його автомобілем, ані поряд не було. Коли ОСОБА_1 виходила із автомобіля через задні ліві двері, він не дивився назад або в дзеркало та не бачив, що там відбувається. В цей час почув удар в задню ліву частину свого автомобіля та побачив, що його об'їжджав інший автомобіль SUBARU, який, як виявилось, зачепив своїм заднім правим крилом відчинені задні ліві двері його автомобіля, та зупинився попереду, після чого вони викликали поліцію. Також додав, що по провулку Відродження він їхав зі швидкістю 10-15 км/год. Пояснив, що пасажирка виходила через задні ліві двері на проїзну частину тому що задні праві двері його автомобіля не відчиняються.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 22.11.2025 о 12:30 він керував автомобілем SUBARU НОМЕР_1 , на вул.Велика Діївська перед ним їхав автомобіль ВАЗ 21063, який повернув ліворуч на пров.Відродження, потерпілий також на вказаному перехресті повертав ліворуч, та в момент виконання маневру повороту побачив, що автомобіль ВАЗ 21063 на відстані декілька метрів від перехрестя зупинився на правій смузі проїзної частини, при цьому від вказаного автомобіля до правого краю проїзної частини ще залишалось півметри. Розуміючи, що він опиниться на перехресті, потерпілий став об'їжджати вказаний автомобіль зліва, при цьому побачив привідчинені задні ліві двері у вказаному автомобілі, які не заважали об'їзду, оскільки були відчинені не повністю. Пасажирів не бачив. Коли при об'їзді, рухаючись зі швидкістю 10-15 км/год, він порівнявся із автомобілем ВАЗ 21063, почув удар в задню праву частину свого автомобіля. Вважає, що якби двері були повністю відчинені, йому довелося б зупинитися, тому що провулок дуже вузький, та при відчинених дверях іншого автомобіля у нього б не залишилось місця для об'їзду. Також пояснив, що відеореєстратор у його автомобілі на час дорожньо-транспортної пригоди не працював Додав, що він робив фотознімки з місця пригоди на свій телефон, долучити їх до справи не бажає.
Дослідивши обставини справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точності відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог п.1, п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 06.11.2015, складання протоколів про адміністративні правопорушення, отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Отже, процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 звинувачується у тому, що вона відчинила двері автомобіля, не переконавшись у безпеці, чим створила перешкоду та не вжила заходів для її усунення.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Проте суд зауважує, що уповноваженою особою під час складання протоколу не встановлено швидкість, з якою рухався автомобіль SUBARU НОМЕР_1 на місці пригоди, дистанцію, з якою вказаний автомобіль об'їжджав перешкоду у вигляді автомобіля ВАЗ 21063, що зупинився на проїзній частині перед ним, не з'ясовано час між початком відчинення дверей пасажиркою автомобіля ОСОБА_1 та зіткненням транспортних засобів.
Згідно схеми ДТП відстань між перехрестям та автомобілем, що зупинився, становить 8 м. Проте уповноваженою особою з метою всебічного з'ясування усіх обставин справи під час складання протоколу та зібрання матеріалів не з'ясовано довжину автомобіля SUBARU, відстань попереду між його та іншим автомобілем перед початком виконання маневру об'їзду, кут огляду з місця перебування пасажирки ОСОБА_1 , яка з її слів вже вийшла із автомобіля на час об'їзду.
За відсутності зазначених даних суд не має об'єктивної можливості встановити, що пасажирка ОСОБА_1 перед тим, як відчинити двері, бачила автомобіль SUBARU НОМЕР_1 , що виконував маневр об'їзду автомобіля, у якому вона знаходилась, та мала можливість своєчасно виявити його появу на проїзній частині.
Окрім того, зважаючи, що інший свідок ОСОБА_2 не бачив, як сталася дорожньо-транспортна пригода, неможливо усунути розбіжності в поясненнях потерпілого, який наполягає на тому, що під час об'їзду автомобіля задні ліві двері автомобіля ВАЗ 21063 були лише привідчинені, та пояснення ОСОБА_1 про те, що в момент об'їзду автомобілем SUBARU їх автомобілю вона вже вийшла із салону автомобіля, але через малу дистанцію між нею та автомобілем SUBARU, що рухався (близько 30 см) була позбавлена можливості зачинити двері автомобіля та таким чином усунути перешкоду.
Таким чином, під час судового розгляду не спростовано пояснень ОСОБА_1 про те, що перед тим, як відчинити двері, вона пересвідчилась, що позаду та поряд на проїзній частині інших автомобілів не було.
Під час судового розгляду учасникам провадження роз'яснено право заявляти клопотання про виклик свідків, долучення доказів, проте останні таким правом не скористались.
Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У постанові Верховного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, була висловлена правова позиція про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Враховуючи відсутність у даній справі належних та беззаперечних доказів факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , беручи до уваги відсутність у суду права відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, суд дійшов висновку про те, що за таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є недоведеним, що має наслідком закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.33, 38, ст.124, 247, 251, 256, 280 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М.Дахно