01/16420/25
Провадження 2/201/6796/2025
про повернення позовної заяви
26 грудня 2025 року Соборний районного суду міста Дніпра у складі головуючого - судді Покопцевой Д.О., ознайомившись із матеріалами позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заборгованості з орендної плати та житлово-комунальних послуг, -
22.12.2025р. Соборним районним судом міста Дніпра отримана вказана позовна заява, підписана адвокатом Забродіною О.В. (діє на підставі ордеру від 22.12.2025р.), в якій позивачка просить стягнути з відповідачки заборгованість з орендної плати за оренду житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 71 000грн, заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 4 616грн 14коп, та матеріальну шкоду завдану об?єкту оренди в сумі 18 000грн, а разом 93 616,14 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025р. для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Покопцеву Д.О.
Судом в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на такий запит надійшла 24.12.2025р.
Щодо можливості прийняття справи до провадження
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У частині другій статті 26 Закону України від 05.07.2012р. №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019р. №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення №41).
Згідно вказаного положення, ордер має містити, зокрема, прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога.
Як вбачається із поданої позовної заяви, вона підписана адвокатом адвокатом Забродіною О.В., яка діє на підставі ордеру від 22.12.2025р.
Згідно цього ордеру, Забродіна О.В. надає правничу допомогу ОСОБА_1 як фізичній особі.
Згідно ст.24 ЦК України, людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
За положеннями глави 5 ЦК України, право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
Відтак фізична особа - це будь-яка людина, а фізична особа-підприємець - це фізична особа, яка офіційно зареєструвалася для ведення систематичної, самостійної господарської діяльності з метою отримання прибутку, що дає їй спеціальний податковий та правовий статус (суб'єкт господарювання), не будучи при цьому юридичною особою, і передбачає відповідальність. Основна відмінність - це ціль і легалізація діяльності, де фізична особа-підприємець має правові переваги (спрощена система оподаткування) та відповідальність, що відрізняє його від звичайної фізичної особи.
Відтак правовий статус фізичної особи та фізичної особи-підприємця є різним.
Згідно відповіді № 2184684 від 26.12.2025р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 має такі види економічної діяльності: 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів (основний); 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.
Позовна заява обгрунтована тим, що між ФОП ОСОБА_1 та відповідачкою 11.04.2025р. укладений договір оренди квартири житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка має заборгованість з орендної плати за цю квартиру в сумі 71 000грн, за спожиті нею як орендарем комунальні послуги в сумі4 616грн 14коп, а також впродовж проживання пошкодила майно у квартирі і добровільно шкоду не погасила.
Тобто позов поданий від імені фізичної особи-підприємця, виник із обставин господарської діяльності цієї фізичної особи-підприємця (68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна), має спеціальний податковий та правовий статус (суб'єкт господарювання), не будучи при цьому юридичною особою.
А згідно ордеру від 22.12.2025р. правнича допомога адвокатом Забродіною О.В. надається фізичній особі ОСОБА_1 згідно договору від 01-12.25 від 01.12.2025р., і самого договору суду не подано.
Суд на підставі поданих йому документів позбавлений можливості встановити, чи охоплюються повноваженнями адвоката Забродіної О.В. представництво фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 як суб'єкта господарювання.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.
Вказана правова позиція суду викладена в ухвалі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі № 380/13109/21.
При цьому суд роз'яснює, що відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.
Разом з тим, згідно з ч. 7 ст. ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 58, 60-62, 185, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заборгованості з орендної плати та житлово-комунальних послуг повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК).
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Суддя: Д.О. Покопцева