Справа № 932/8557/23
Провадження № 1-кс/932/1863/24
11 грудня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в м. Дніпрі скаргу представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 від 20.06.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 52022000000000212 від 10.08.2022 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, -
До слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга представника АТ «Державний експортно-імпортний банк України» ОСОБА_3 , в якій останній просить скасувати постанову старшого слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 від 20.06.2024 про закриття кримінального провадження № 52022000000000212 від 10.08.2022 та зобов'язати уповноважену особу відновити провадження для досудового розслідування.
В обґрунтування поданої скарги зазначено, що 27.06.2024 заявнику стало відомо, що старшим слідчим СВ Дніпровського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_6 прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України та винесено постанову від 20.06.2024. Підставою для закриття кримінального провадження, що викладене в постанові є те, що Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції призначено та у строк із 10.05.2024 до 16.05.2024 проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 904/6691/20 про банкрутство ПрАТ «АК «Богдан Моторс». За результатами проведеної перевірки складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 27.05.2024 № 19. За результатами дослідження питань, викладених у листі, не виявлено порушень вимог законодавства з питань банкрутства в діяльності арбітражного керуючого. Відтак, рішення Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження, оформлене постановою від 20.06.2024 року є необґрунтованим, протиправним, незаконним та таким, що не відповідає завданню кримінального провадження, передбаченого ст. 2 КПК України. Зазначає, що аналізуючи у сукупності викладене у поставі про закриття, може дійти висновку, що органом досудового розслідування у повному обсязі не проведено усіх заходів щодо встановлення обставин події кримінального правопорушення та не вжито усіх інструментів, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, потрібних для швидкого, повного та неупередженого розслідування. У зв'язку із чим заявник звернувся із вказаною скаргою до слідчого судді.
В судове засідання представник заявника не з'явився, просив розглянути скаргу за його відсутності та вимоги скарги задовольнити.
ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області явку свого представника в судове засідання не забезпечило. Про дату, час та місце розгляд скарги повідомлялись належним чином.
09.12.2024 року слідчий СВ ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 на вимогу суду надав матеріали кримінального провадження № 52022000000000212 від 10.08.2022 року в 1 томі.
Відповідно до вимог ст. 306 КПК України їх неявка не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Дослідивши скаргу з доданими до неї доказами, а також матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14.12.2011 року № 19-рп/2011 по справі про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України). Положення КПК України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлено в нормах кримінального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні заявником можуть бути оскаржені рішення слідчого або прокурора про закриття кримінального провадження.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Неявка в судове засідання слідчого чи прокурора не перешкоджає розгляду скарги.
Відповідно до ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Постанова слідчого, прокурора складається з вступної частини, яка повинна містити відомості про місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; резолютивної частини, яка повинна містити відомості про зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснювалося досудове розслідування, кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за № 52022000000000212 від 10.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.
Постановою слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_4 від 20.06.2024 року вищевказане кримінальне провадження було закрито у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриваючи кримінальне провадження слідчий виходив з того, що провівши аналіз зібраних в ході досудового розслідування доказів, не було встановлено фактичних обставин., які б вказували на наявність в ліях ліквідатора АТ «АК «Богдан Моторс» - арбітражного керуючого ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України.
Однак, слідчий суддя не може погодитися з таким процесуальним рішенням слідчого та приходить до висновку, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається при встановлені відсутності в діянні складу кримінального проступку.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, а сам процес доказування полягає доказування у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно із ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст. ст. 2, 284 КПК України).
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Слідчий суддя звертає увагу, що обов'язковими елементами складу злочину є суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт та об'єктивна сторона. Висновок про закриття кримінального провадження можливий за відсутності складу злочину у разі, якщо в діянні відсутній хоча б один із наведених елементів.
Так, об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК, характеризується діянням, яке полягає у використанні особою своїх повноважень всупереч інтересам юридичної особи приватного права; 2) наслідками у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; 3) причинним зв'язком між діянням та наслідками (див. загальні положення до цього розділу).
Злочин може бути вчинений як шляхом активної поведінки - дії, так і шляхом бездіяльності. Обов'язковими ознаками діяння є: а) використання особою своїх повноважень; б) вчинення його всупереч інтересам юридичної особи приватного права.
Під використанням повноважень слід розуміти реалізацію прав чи виконання обов'язків, що обумовлені посадою, яку займає службова особа приватного права. Такі діяння можуть бути вчинені лише в межах наданих цій службовій особі повноважень. Обсяг повноважень такої особи встановлюється відповідно до законодавства та певних актів юридичної особи приватного права (наприклад, статут, положення, інструкція, наказ). Не можуть бути віднесені до зловживання повноваженнями використання значимості займаної особою посади, власного авторитету або родинних, дружніх та інших особистих зв'язків.
Діяння вважається вчиненим всупереч інтересам юридичної особи приватного права, якщо воно є незаконним і суперечить тим цілям і завданням, заради вирішення яких створюється така юридична особа, а її службові особи наділяються певними повноваженнями. Причому під інтересами юридичної особи приватного права слід розуміти лише такі, які мають законний (правомірний) характер, тобто не суперечать законодавству і суспільним інтересам.
Істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіяння матеріальних збитків, вважається така, яка в сто і більше разів перевищує н. м. д. г. Істотність шкоди, якщо вона полягає у заподіянні наслідків нематеріального характеру, є оціночним поняттям, зміст якого встановлюється у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи (див. загальні положення до цього розділу). Істотна шкода може об'єднувати в собі як матеріальні збитки, так і наслідки нематеріального характеру.
Форми зловживання повноваженнями можуть бути різними і залежать від характеру, змісту та обсягу наданих особі повноважень. До зловживання повноваженнями можна, зокрема, віднести неправомірне користування послугами, які надаються в робочий час підлеглими особами безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, службовій особі в її особистих інтересах, незаконне одержання належних підприємству нематеріальних активів (копій комп'ютерних програм, літературних або музичних творів тощо) для власних потреб, укладення угод від імені юридичної особи, але в особистих інтересах, безпідставне одержання грошових коштів або іншого майна юридичної особи приватного права тощо.
Як убачається із постанови слідчого, вона не містить належного обґрунтування прийнятого рішення про закриття кримінального провадження, оскільки його мотивування зводиться до загального обговорення елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, безвідносно до конкретних обставин провадження, після чого слідчий приходить до висновку про відсутність в діях складу вказаного кримінального правопорушення з огляду на те, що його суб'єктивна сторона не встановлена.
Таким чином, прийняте слідчим рішення фактично позбавлене будь-якого мотивування, оскільки з його змісту неможливо встановити, які саме фактичні обставини були встановлені у межах досудового розслідування, яка їм надана оцінка, як саме слідчий спромігся з'ясувати ознаки суб'єктивної сторони кримінального правопорушення в особи, яка ним не була навіть встановлена.
У межах досудового розслідування слідчому належить ретельно та всебічно дослідити обставини розслідуваного кримінального правопорушення, в тому числі ті, що випливають з апеляційних доводів заявника, вживши належні і вичерпні заходи з метою встановлення істини у справі.
При цьому, слідчим у постанові не наведено жодної очевидної та підтвердженої матеріалами провадження підстави закриття кримінального провадження, а також відсутні посилання на встановлені фактичні обставини, що стали такими підставами. Належної правової оцінки щодо відсутності складу кримінального правопорушення з відповідним аналізом усіх елементів складу злочину та мотивацією з посиланням на докази, зібраними в ході досудового розслідування, у постанові слідчого не наведено.
Отже, постанова слідчого про закриття кримінального провадження належним чином не вмотивована і не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Текст постанови про закриття кримінального провадження, не містить в собі жодного аналізу фактичних обставин справи, встановлених в ході досудового розслідування, також відсутній аналіз здобутих доказів, або посилання про неможливість отримання будь яких доказів, неможливість встановлення свідків подій.
Таким чином, вивчивши матеріали надані слідчим, слідчим суддею встановлено, що фактично жодної слідчої дії проведено не було, жодним чином не досліджені обставини викладені в заяві.
Враховуючи все вищевикладене, слідчий суддя дійшов переконання, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження прийнята з порушенням вимог ст. ст. 92, 94 КПК України, а її зміст не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Усунути вказані істотні порушення можливо лише шляхом скасування постанови про закриття кримінального провадження та належного виконання слідчим вимог кримінального процесуального закону щодо проведення повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин провадження.
У даному випадку слідчому необхідно виконати ряд слідчих дії, передбачених чинним законодавством України та проаналізувати кожен здобутий ним доказ у кримінальному провадженні у контексті доведеності чи не доведеності складу кримінального правопорушення, встановити коло можливих причетних до скоєного кримінального правопорушення осіб та з'ясувати в повній мірі усі обставини злочину.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначене вказує на передчасність та необґрунтованість закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки з матеріалів кримінального провадження не вбачається всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки дізнавачем всіх зібраних та перевірених доказів.
При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу злочину, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.
Слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування й він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
У поданій скарзі заявник просить поновити строк на звернення до суду зі скаргою, оскільки цей строк пропущено з поважних причин.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Згідно з ч. 1ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
У скарзі заявником доведено поважність причин пропуску строку звернення зі скаргою, оскільки
27.06.2024 AT «Укрексімбанк» стало відомо, що старшим слідчим СВ Дніпровського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_6 прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України та винесено постанову від 20.06.2024. Вказана постанова, відповідно до супровідного листа відправлена до AT «Укрексімбанк» 21.06.2024, водночас Банком отримана лише 27.06.2024, про що свідчить відповідний штамп на супровідному листі. Оскільки десятий день строку з дня отримання постанови про закриття вказаного кримінального провадження припадає на 07.07.2024, тобто на вихідний день, то відповідно останнім днем строку подачі скарги є перший робочий день, тобто 08.07.2024, коли і подається дана скарга.
У зв'язку з вищевикладеним, на підставі ст.117, п. 3 ч. 2 ст.304 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для поновлення скаржнику строку звернення до суду.
З наведених підстав, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування постанови про закриття кримінального провадження та направлення матеріали кримінального провадження для продовження досудового розслідування, під час якого необхідно ретельно виконати вимоги ухвали слідчого судді, які зазначені у мотивувальній частині, виконати інші необхідні слідчі дії, передбачені КПК України.
За викладених обставин, скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.303-309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Поновити строк на звернення зі скаргою.
Скаргу представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 від 20.06.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 52022000000000212 від 10.08.2022 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 від 20.06.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 52022000000000212 від 10.08.2022 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.
Матеріали кримінального провадження № 52022000000000212 від 10.08.2022 року в 1 томі повернути до Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області для організації продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_8