Провадження № 33/821/277/25 Справа № 708/281/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Попельнюх А. О. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
26 грудня 2025 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А. розглянувши апеляційну правопорушника захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Чигиринського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2025 року, якою -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , не працевлаштованого, -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 09 березня 2025 року о 18 год. 45 хв. в с. Головківка Черкаського р-ну Черкаської обл. по вул. Шевченка, керував транспортним засобом «Peugeot Partner», д.н.з НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився із застосуванням "Алкотестер 6810", проба позитивна 0,82 проміле, чим порушив п. 2.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Чигиринського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить:
1. Скасувати постанову Чигиринського районного суду Черкаської області від 07.04.2025 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
2. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Вважає, що вказана постанова судді є необ'єктивною, помилковою та винесена з порушенням матеріального та процесуального законодавства.
Працівниками поліції порушені норми ст. 35 ЗУ "Про національну поліцію" так, як підстава для зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не встановлена.
Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. А свідчення зазначеної особи не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, позаяк така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.
Відеозйомка з використанням портативних відеореєстраторів та відеореєстраторів працівниками поліції ведеться безперервно.
Вказує, що відеозапис поліцейського не містять доказів того, що відеозапис розпочато із моменту початку виконання службових обов'язків і до закінчення виконання службових обов'язків поліцейського СРПП ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, ст. лейтенантом поліції Клиничем М., а містить лише окремі фрагменти часу запису, що не дозволяє переконатися у тому, що такий відеозапис вівся протягом всього часу виконання службових обов'язків і ніяких змін до спотворення змісту відеозапису не вносилося.
Вказує, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були допущені такі істотні порушення, що мали слугувати підставою для направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення на доопрацювання або для закриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 09 березня 2025 року о 18 год. 45 хв. в с. Головківка Черкаського р-ну Черкаської обл. по вул. Шевченка, керував транспортним засобом «Peugeot Partner», д.н.з НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився із застосуванням "Алкотестер 6810", проба позитивна 0,82% проміле, чим порушив п. 2.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 №267032 від 09.03.2025 року, де зазначено, що ОСОБА_1 09 березня 2025 року о 18 год. 45 хв. в с. Головківка Черкаського р-ну Черкаської обл. по вул. Шевченка, керував транспортним засобом «Peugeot Partner», д.н.з НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився із застосуванням "Алкотестер 6810", проба позитивна 0,82% проміле, чим порушив п. 2.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.2);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння де зазначено, що гр. ОСОБА_3 мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Незрозуміла вимова, результат 1,31% проміле.(а.с.2);
- даними картки обліку адміністративного правопорушення, щодо гр. ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Peugeot Partner», д.н.з НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився із застосуванням "Алкотестер 6810", проба позитивна 0,82 проміле.(а.с.3);
- даними рапорту поліцейського сектору реагування патрульної поліції Черкаського РВП ГУНП в Черкаській області Клімаченка Т.С. від 09.03.2025 року, де зазначено, що 09.03.2025 року о 20:21 год. в с. Головківка Черкаського р-ну Черкаської обл. по вул. Шевченка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Peugeot Partner», д.н.з НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння.(а.с.4);
- даними постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4233862 від 09.03.2025 року, де зазначено, що водій ОСОБА_4 09.03.2025 року, керував транспортним засобом «Peugeot Partner», д.н.з НОМЕР_2 та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.п.2.3 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП та п.п. 9.4 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.(а.с.5);
- даними акту на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09.03.2025 року, щодо ОСОБА_4 , результат 0,82% проміле.(а.с.6);
- даними роздруківки приладу «Драгер» від 09.03.2025 року, щодо гр. ОСОБА_1 з результатом 0,82% проміле.(а.с.7);
- рапортом інспектор СРПП відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ст. лейтенант поліції Максима Клинича від 09.03.20025, де зазначено, що перебуваючи на добовому наряді 09.03.2025, під час несення служби зупинив транспортний засіб «Peugeot Partner», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час перевірки у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Відповідно до вимог чинного законодавства, громадянина було запрошено пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу алкотестер «Драгер». Результат огляду склав 0,82 % проміле, що перевищує допустиму норму. Під час документування адміністративного правопорушення на планшетному пристрої стався технічний збій, унаслідок чого у фабулі протоколу було помилково зазначено місце вчинення правопорушення: м. Чигирин, вул. Б. Хмельницького. Насправді подія відбулася в Черкаській області, Черкаському районі, с. Головківка, по вул. Шевченка. У зв'язку з цим просив вважати місцем вчинення правопорушення саме с. Головківка, вул. Шевченка.(а.с.8);
- даними відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 (а.с.11);
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС Україні № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим та спростовуються даними відеозапису.
Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №267032 від 09.03.2025 року, даними картки обліку адміністративного правопорушення, щодо гр. ОСОБА_1 , даними рапорту поліцейського сектору реагування патрульної поліції Черкаського РВП ГУНП в Черкаській області Клімаченка Т.С. від 09.03.2025 року, даними постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4233862 від 09.03.2025 року, даними акту на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09.03.2025 року, даними роздруківки приладу «Драгер» від 09.03.2025 року, рапортом інспектор СРПП відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ст. лейтенант поліції Максима Клинича від 09.03.20025, даними відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно з положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З відеозапису наявного в матеріалах справи підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинення працівниками поліції, проходження огляду на місці зупинки на визначення стану алкогольного сп'яніння, та отриманий результат - 0,82 % проміле. Крім того,з відеозапису вбачається, що пройти додатковий огляд у медичному закладі ОСОБА_1 на місці зупинки відмовився, із встановленим результатом погодився та його не оскаржував, а навпаки, намагався переконати працівників поліції у відсутності підстав складати протокол та наявності можливості впливати на їх рішення. Такі дії ОСОБА_1 підтверджують факт його перебування у стані алкогольного сп'яніння та намір уникнити відповідальності за вчинене порушення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб'єктивного ставлення і надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Отже, в ході фіксації вказаних обставин під час складання протоколу стосовно ОСОБА_1 він не заперечував, що керував автомобілем та погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер. ОСОБА_1 не повідомляв, що не погоджується з результатом зазначеного приладу, що транспортним засобом він не керував.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суду не надано.
Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції недостатньо аргументував та мотивував своє рішення, ухвалив його на припущеннях, не всебічно, не повно, не об'єктивно з'ясував обставини справи, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом, з якого вбачається результат продуття ОСОБА_1 приладу «Драгер» та результат 0,82 % проміле, який він показав та останній не заперечував.
Доводи апелянта про те, що працівники поліції безпідставно зупинили транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 є також необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявна винесена стосовно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4233862 від 09.03.2025 року, де зазначено, що водій ОСОБА_4 09.03.2025 року, керував транспортним засобом «Peugeot Partner», д.н.з НОМЕР_2 та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.п.2.3 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП та п.п. 9.4 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, судом встановлено, що ОСОБА_1 на час інкримінованих подій був особою, яка порушила п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Дослідивши відеозаписи суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу Драгер, був ознайомлений з його результатом 0,82 % проміле, підписав чек технічного пристрою.
Доводи апелянта про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним, суд не приймає до уваги, оскільки ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення наявним у справі відеозаписом зафіксовані безперервно.
Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, та спрямовані на уникнення відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відео наявне в матеріалах справи є допустимим та належним доказом.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими в судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 , стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 07.03.2025 року, немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову судді Чигиринського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника в інтересах правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок