Справа № 526/395/25 Номер провадження 22-ц/814/2727/25Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л. В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
15 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С.Б.
Суддів Карпушина Г. Л., Одринської Т. В.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край»
на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 07 квітня 2025 року, ухваленого в місті Гадяч під головуванням судді Максименко Л. В.
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення орендної плати,
У лютому 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, який мотивовано тим, що між нею та ТОВ «Агро-Край» 09.09.2015 укладено договори оренди належних їй на праві власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 2,8944 га (рілля), кадастровий номер 5320485500:00:002:0222 та площею 6,1317 га (рілля), кадастровий номер 5320485500:00:002:0219, що знаходяться на території Лютенської (колишньої - Рашівської) сільської ради Миргородського (колишнього - Гадяцького) району Полтавської області.
Позивач - орендодавець у повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе договірні зобов'язання, передавши в строкове орендне користування відповідачу земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Натомість відповідач - орендар, у порушення своїх зобов'язань не виплатив орендну плату відповідно до умов договорів оренди землі за 2021-2022 роки.
На неодноразові звернення щодо сплати заборгованості по орендній платі, відповідач свої зобов'язання не виконав, мотивуючи тим, що в першу чергу орендна плата виплачується тим орендодавцям, які будуть продовжувати договори оренди землі.
Посилаючись на викладені обставини та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила суд стягнути з ТОВ «Агро-Край» на його користь заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками кадастрові номери 5320485500:00:002:0222 та 5320485500:00:002:0219 за 2021-2022 роки з урахуванням 3% річних та інфляційних витрат загальною сумою 66 863,75 грн, з них: 46 302,96 грн - орендна плата, 3 422,30 грн - 3% річних, 12 974,70 грн - інфляційні втрати, 4 163,79 грн - пеня, а також судові витрати у справі.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 07 квітня 2025 позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками кадастрові номери 5320485500:00:002:0222 та 5320485500:00:002:0219 за 2021-2023 роки з урахуванням 3% річних та інфляційних витрат загальною сумою 66 86375 грн, з них 46 302,96 грн - орендна плата, 3 422,30 грн - 3% річних, 12 974,70 грн - інфляційні втрати, 4 163,79 грн - пеня.
В порядку розподілу судових витрат стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку по сплаті орендної плати та наявністю правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми заборгованості та інших виплат, передбачених чинним законодавством.
Не погодившись з вказаним рішенням суду в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, представник ТОВ «Агро-Край» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до помилкового вирішення справи в цій частині.
Зокрема, вважає, що нарахування за статтею 625 ЦК України мають застосовуватись на погоджений сторонами розмір орендної плати - 10% від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, що складає по 11 983,17 грн відповідно, за вирахуванням податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18% та військового збору - 1,5%.
Відтак, розрахунок заборгованості позивача з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, а також пені, з яким погодився суд першої інстанції, проведено невірно.
Вказує також, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є завищеною, не відповідає принципу співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, та не відповідає вимогам щодо реальності таких витрат.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Рой І. В. просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вказуючи на правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина четверта статті 19, стаття 274 ЦПК України).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України).
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374, пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України, встановивши порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права апеляційний суд вправі скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
По справі встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 672711, виданого 24.12.2003 на підставі рішення 14 сесії 23 скликання Рашівської сільської ради від 28.12.2001 ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,890 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5320485500:00:002:0222, яка розташована на території Рашівської (нині - Лютенської) сільської ради Гадяцького (нині - Миргородського) Полтавської області (а. с. 17-18).
Також згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.09.2023, виданого приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Заєць Н. М. та зареєстрованого за № 2534, після смерті ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,1317 га, кадастровий номер 5320485500:00:002:0219, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Рашівської (нині - Лютенської) сільської ради Гадяцького (нині - Миргородського) Полтавської області (а. с. 19).
09 вересня 2015 року між ОСОБА_1 як орендодавцем, та ТОВ «Стандарт-Агро», як орендарем, було укладено договір оренди землі б/н, за умовами якого орендодавець надав орендарю у строкове платне користування земельну ділянку площею 2,8944 га, кадастровий номер: 5320485500:00:002:0222, строком на 7 років до 31.12.2022 зі сплатою орендної плати у грошовій формі до 31 грудня поточного року у розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 4 992,99 грн (а. с. 22-25).
Цього ж дня між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «Стандарт-Агро», як орендарем, було укладено договір оренди землі б/н, за умовами якого орендодавець надав орендарю у строкове платне користування земельну ділянку площею 6,1317 га (рілля), кадастровий номер: 5320485500:00:002:0219, строком на 7 років до 31.12.2022 зі сплатою орендної плати у грошовій формі до 31 грудня поточного року у розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 9 985,93 грн (а. с. 30-33).
Пунктами 14 договорів оренди землі сторони визначили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цими договорами, справляється пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
На підставі додаткової угоди до договорів оренди землі від 08.11.2017, за згоди орендодавця ОСОБА_1 право оренди земельної ділянки кадастровий номер: 5320485500:00:002:0222, перейшло до нового орендаря - ТОВ «Агро-Край». Сторонами також було внесено зміни та викладено у новій редакції пункт 5 договору оренди землі в частині визначення нормативно-грошової оцінки земельних ділянок - 119 831,76 грн з 01.01.2018 та пункт 9 щодо розміру орендної плати, яку погоджено сторонами у розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки або 11 983,17 грн (а. с. 27).
На підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 12.12.2017, за згоди орендодавця право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5320485500:00:002:0219 перейшло до нового орендаря - ТОВ «Агро-Край». Сторонами також було внесено зміни та викладено у новій редакції пункт 5 договору оренди землі в частині визначення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки - 239 663,52 грн з 01.01.2018 та пункт 9 щодо розміру орендної плати, яку погоджено сторонами у розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки або 23 966,34 грн (а. с. 34).
Оскільки строк дії укладених між сторонами договорів оренди землі закінчувався після введення в Україні воєнного стану, тому у відповідності до пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, який діяв у період із 07 квітня 2022 року до 19 листопада 2022 року, вказані договори вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто до 09 вересня 2023 року, і права та обов'язки сторін за таким договором підлягають виконанню.
Згідно довідок-розрахунків по орендній платі за землю, наданих ТОВ «Агро-Край», заборгованість з орендної плати перед орендодавцем ОСОБА_1 за 2021-2022 роки становить 23 151,48 грн - за земельну ділянку кадастровий номер 5320485500:00:002:0222 та 23 151,50 грн - за земельну ділянку кадастровий номер 5320485500:00:002:0219 (а. с. 59, 60), а всього 46 302,98 грн.
Не заперечуючи розміру стягнутої судом заборгованості по орендній платі, представник відповідача вказує на неправильне застосування судом норм статей 549, 625 ЦК України, що вплинуло на правильність розрахунку загальної заборгованості за договорами оренди землі.
Відповідно до частин першої-третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі» Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату належать до істотних умов договору оренди землі (частина перша статті 15 Закону України «Про оренду землі»).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правовими наслідками порушення зобов'язання є, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов'язань (див. постанови Великої Палати Верховного суду від 19.06.2019 № 703/2718/16, від 19.06.2019 № 646/14523/15).
Згідно вимог підпунктів 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163, пункту 164.1 статті 164, пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України оренда плата за землю входить до бази оподаткування доходів резидентів - фізичних осіб та оподатковуються орендарем, як податковим агентом орендодавця, під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
До доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, визначених статтею 165 Податкового кодексу України, сума нарахувань в порядку статті 625 ЦК України та неустойки (штрафу, пені) не входить, тому доводи апеляційної скарги, що такі нарахування мають проводиться після утримання податку на доходи фізичних осіб та військово збору не відповідає наведеним нормам матеріального права та відхиляються апеляційним судом.
Колегія суддів також не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо визначення розміру простроченої заборгованості по орендній платі, як бази для нарахування індексу інфляції, 3% річних та пені, відповідно до погодженого сторонами розміру - по 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за кожну земельну ділянку позивача, оскільки в частині стягнення заборгованості по орендній платі рішення суду першої інстанції ТОВ «Агро-Край» не оскаржується та розмір грошового зобов'язання у сумі 46 302,98 грн фактично визнаний відповідачем, про що свідчать надані ТОВ «Агро-Край» довідки-розрахунки по орендній платі за землю щодо стану заборгованості між ТОВ «Агро-Край» та ОСОБА_1 по договорах оренди земельних ділянок кадастрові номери: 5320485500:00:002:0219, 5320485500:00:002:0222 (а. с. 59, 60).
За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни оскаржуваного судового рішення в частині визначення розміру заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, а також пені, яке відповідає наведеним нормам матеріального права та умовам, укладених між сторонами договорів оренди землі, та доводами апеляційної скарги представника відповідача не спростовується.
Разом з тим, ухвалюючи рішення про повне відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу адвоката Рой І.В. у розмірі 5 000 грн, суд першої інстанції не врахував, що при визначенні суми відшкодування стороні таких судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу позивача в суді першої інстанцій у фіксованому розмірі 5 000 грн не є співмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову, а також не відповідають принципу справедливості та критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, тому за даних обставин справи розмір таких витрат підлягає зменшенню до 3 000 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишається апеляційним судом без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» задовольнити частково.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 07 квітня 2025 року змінити, зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 , з 5 000 грн до 3 000 грн.
В іншій частині рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 07 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді Г. Л. Карпушин
Т. В. Одринська