Справа № 524/11642/24 Номер провадження 22-ц/814/1984/25Головуючий у 1-й інстанції Ковальчук Т. М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
16 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Одринської Т.В.,
суддів Панченка О.О., Пікуля В.П.,
за участю секретаря Сальної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30 січня 2025 року,
У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» звернулось до суду із вказаним позовом, у якому просилостягнути з ОСОБА_1 148700,00 грн заборгованості за кредитним договором, 2422,40 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На обґрунтування своїх вимог, позивач послався на те, що 02 лютого 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та відповідач уклали договір № 1278545 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 25000,00 грн, строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування. Відповідач не виконав зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 148700,00 грн.
29 липня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» уклали договір факторингу, за умовами якого останнє отримало право вимоги, зокрема до відповідача за кредитним договором № 1278545 від 02 лютого 2024 року.
Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30 січня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» 108625 грн 00 коп. заборгованість за кредитним договором, а також 1931 грн 86 коп. судового збору та 7975 грн витрат професійну правничу допомогу.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», просило скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі та просило вирішити питання розподілу судових витрат.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неправомірно зменшив заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитними коштами за договором № 1278545 про надання споживчого кредиту від 02.02.2024 року, оскільки до умов кредитного договору кредитор нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування.
Зазначено, що зміни до кредитного договору, що укладений з відповідачем, не вносились (додаткові договори щодо продовження строку дії та інших умов не укладались), тому вважають, що правових підстав для перерахунку денної процентної ставки немає.
Також вказано, що Закон України «Про споживче кредитування» не забороняє встановлення у договорі про споживчий кредит процентів, комісій та інших обов'язкових платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця (крім тих, які згідно із законом надаються безоплатно) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Посилались на те, що підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із кредитодавцем, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливим.
Відповідач погодив зі своєї сторони такі умови кредитного договору, підписавши його зміст. Кредитний договір або його окремі положення недійсними не визнано, отже умови договору, в тому числі і щодо сплати відсотків, є обов'язковими для виконання позичальником.
Крім того, зазначено, що суд неправомірно зменшив розмір понесених судових витрат на правову допомогу.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 02 лютого 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Селфі Кредит» уклали договір № 1278545 про надання споживчого кредиту. Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. За умовами договору товариство надає споживачу кошти у кредит у національній валюті, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти, сплатити проценти за користування кредитом. Сума кредиту складає 25000,00 грн; строк кредиту - 365 днів; періодичність платежів - кожні 5 днів; стандартна процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується в межах строку кредиту; кошти надаються товариством в безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 (а.с. 17-19).
З листа ТОВ «Пейтек Україна» убачається, що на виконання договірних відносин із ТОВ «Селфі кредит» воно перерахувало кошти на платіжну картку клієнта 02 лютого 2024 року о 21:07:10 на суму 25000,00 грн (а.с. 24).
За інформацією, наданою АТ «Уніврсал Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, убачається, що на ім'я - ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . Окрім того, АТ «Уніврсал Банк» надало інформацію щодо руху коштів за цією карткою, за якою 02 лютого 2024 року о 21:07:10 на цю карту зараховано 25000,00 грн (а.с. 77, 78).
Із паспорту споживчого кредиту убачається, що сума/ліміт кредиту становить 25000,00 грн, мета отримання кредиту - споживчі потреби, строк кредитування - 365 днів, процентна ставка - фіксована, 915 % річних (2,50% в день), кількість та розмір платежів - 73 кожні 5 днів (а. с. 22-23).
За даними з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1278545 від 02 лютого 2024 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 148700,00 грн, з яких 25000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 111250,00 грн - заборгованість за відсотками, 12500,00 грн - неустойка (штраф) за прострочення щодо повернення кредиту та сплати процентів (а. с. 25-31).
29 липня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» уклали договір факторингу, за умовами якого останнє отримало право вимоги, зокрема до відповідача за кредитним договором № 1278545 від 02 лютого 2024 року.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», яке набуло права вимоги до відповідача за цим договором звернулось із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості на його користь.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції застосував внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та прийшов до висновку, що застосування позивачем 2,5% денної процентної ставки у період як з 02 лютого 2024 року по 22 квітня 2024 року, так і після 23 квітня 2024 року, хоча і формально відповідає умовам договору, однак, не відповідає вимогам закону в частині періоду після 23 квітня 2024 року, а тому під час розрахунку заборгованості відповідача за період із 23 квітня 2024 року застосуванню підлягає максимальний розмір денної процентної ставки - 1,5 %.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».
Зокрема, ст. 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що Закон № 3498-IX установив певний порядок його застосування і поступове зменшення максимальної денної процентної ставки за користування кредитом. Така дія закону у часі передбачає його безумовне застосування (з моменту набрання ним чинності) незалежно від умов, встановлених у договорах, строк дії яких не закінчився на момент набрання чинності змін до законодавства, у тому числі й тих договорів, строк дії яких продовжено після набрання чинності цими змінами. Це обґрунтовується тим, що умови договору в будь-якому разі не можуть суперечити вимогам закону. Відповідно, для усіх діючих договорів про споживче кредитування максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: у період з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року (включно) - 2,5%; у період з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року (включно) - 1,5%; у період після 21 серпня 2024 року - 1%.
Застосувавши вищезазначені норми до спірних у цій справі правовідносин, місцевий суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що застосування позивачем 2,5% денної процентної ставки у період як з 02 лютого 2024 року по 22 квітня 2024 року, так і після 23 квітня 2024 року, хоча і формально відповідає умовам договору, однак, не відповідає вимогам закону в частині періоду після 23 квітня 2024 року, а тому під час розрахунку заборгованості відповідача за період із 23 квітня 2024 року застосуванню підлягає максимальний розмір денної процентної ставки - 1,5 %.
Місцевим судом розраховано заборгованість за укладеним між сторонами договором, виходячи з розміру максимально встановленої ставки у відповідний період, а саме з 02 лютого до 22 квітня 2024 року включно (75 календарних днів) за ставкою 2,5%, що становить 46875,00 грн; з 23 квітня до 29 липня 2024 року включно (98 календарних днів) за ставкою 1,5%, що становить 36750,00 грн, всього - 83625,00 грн.
Колегія суддів вважає вказаний розрахунок обгрунованим та таким, що відповідає вищезазначеним нормам закону.
При цьому позивачем у доводах апеляційної скарги не спростовано зазначений розрахунок та не наведено свій.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що відсутні правові підстав для перерахунку денної процентної ставки, оскільки зазначене спростовується нормами ЗУ «Про споживче кредитування».
Визначений місцевим судом розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договором у загальній сумі 108625,00 грн, з яких: 25000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту та 83625,00 грн - заборгованості з процентів за користування кредитними коштами, відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, посилання відповідача на відсутність підстав для зменшення розміру процентів за кредитним договором не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.
Крім того, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенняі позову ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» у частині стягнення з ОСОБА_1 12500,00 грн неустойки (штрафу) за прострочення щодо повернення кредиту та сплати процентів, оскільки позивач вимог про стягнення штрафних санкцій за спірним договором не заявляв, а тому відсутні підстави для задоволення такої вимоги.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд безпідставно зменшив витрати на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві також просив стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви копії: платіжної інструкції № 1470; акта приймання-передачі наданих послуг № 4 до договору № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02 серпня 2024 року; витягу з реєстру № 1 до акта приймання-передачі наданих послуг № 4 до договору № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02 серпня 2024 року.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд правильно стягнув з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 7975,00 грн.
Суд першої інстанції з'ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про недотримання судом норм матеріального права є безпідставними.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування немає.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи немає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 383, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22 грудня 2025 року.
Головуючий Т.В. Одринська
Судді О.О. Панченко
В.П. Пікуль