Житомирський апеляційний суд
Справа №273/952/25 Головуючий у 1-й інст. Бєлкіна Д. С.
Номер провадження №33/4805/1100/25
Категорія ч.3 ст.172-20 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
24 грудня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 09 липня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
Постановою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 09 липня 2025 року об'єднано матеріали справ № 273/952/25, № 273/960/25 в одне провадження та справі присвоєно № 273/952/24. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17000,00 грн. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно постанови суду першої інстанції 11 червня 2025 року о 09-45 год ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_1 в умовах особливого періоду та виконував обов'язки військової служби в стані алкогольного сп'яніння, від огляду на стан сп'яніння відмовився, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Також, 13 червня 2025 року о 11-00 год ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_1 в умовах особливого періоду та виконував обов'язки військової служби в стані алкогольного сп'яніння, від огляду на стан сп'яніння відмовився, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що зібраних у справі доказів не достатньо для визнання ОСОБА_1 винним у інкримінованому правопорушенні. Судом достовірно не встановлено перебування його на території військової частини НОМЕР_1 у зазначений в протоколах час, надав довідку про перебування на лікуванні 12-13 червня 2025 року у Баранівській центральній районній лікарні. Вважає, що протоколи про адміністративні правопорушення не відповідають ст. 256 КУпАП.
Разом з тим, до апеляційної скарги скаржник долучив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження посилався на те, що участі у розгляді справи не брав, постанову отримав поштою 17 липня 2025 року. Апеляційну скаргу подав вперше 21 липня 2025 року, яку постановою Житомирського апеляційного суду від 01 серпня 2025 року повернуто. Вдруге скаржник звернувся до суду із апеляційною скаргою 11 серпня 2025 року.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
ОСОБА_1 була надана можливість апеляційним судом надати свої покази у справі, проте він цим не скористався. Будучи належним чином повідомленим про місце і час судового засідання останній у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явився, направив заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності та задовольнити апеляційну скаргу.
За змістом частини шостої статті 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала апеляційну скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч. 6 ст. 294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи. Окрім того, слід зазначити, що в силу ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вказаній категорії справ не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Згідно приписів статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням цього Кодексу, зокрема є охорона прав і свобод громадян, власності, встановленого правопорядку, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону суддею районного суду не було дотримано.
Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП адміністративна відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинене в умовах особливого періоду.
Статтею 266-1 КУпАП внормовано огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
На виконання ч. 7 ст. 266-1 КУпАП Кабінетом Міністрів 12 січня 2024 року постановою № 32 затверджено Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду (далі- Порядок № 32 від 12 січня 2024 року), який діяв станом на час вчинення правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 .
Такому огляду відповідно до п. 3 цього Порядку підлягають військовослужбовці/військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння).
Огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Такий огляд згідно п. 5 Порядку проводиться уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність; лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов спеціальну підготовку.
Згідно п. 6 Порядку уповноважена посадова особа, яка проводить огляд, застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі неможливості застосування спеціальних технічних засобів відеозапису такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки особи, які перебувають у відносинах підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд, або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються в акті огляду на стан сп'яніння.
У разі встановлення факту перебування у стані сп'яніння результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду на стан сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння за результатами огляду та згода військовослужбовця/військовозобов'язаного з такими результатами є підставою для його притягнення до відповідальності згідно із законом.
Військовослужбовець/військовозобов'язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (п.8 Порядку).
Згідно пункту 10 Порядку уповноважена посадова особа забезпечує проведення огляду військовослужбовця/військовозобов'язаного у закладі охорони здоров'я.
У разі відмови військовослужбовця/військовозобов'язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії військовослужбовця/ військовозобов'язаного щодо ухилення від огляду (п. 11 Порядку).
Як на доказ вини ОСОБА_1 , суддя місцевого суду послався на протокол про адміністративне правопорушення № 100 від 11 червня 2025 року та протокол А4773 № 102 від 13 червня 2025 року, службову характеристику, висновки щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 73б від 11 червня 2025 року та № 75б від 13 червня 2025 року.
Суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винним за те, що під час дії воєнного стану та під час виконання обов'язків військової служби на території військової частини НОМЕР_1 останній перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Однак, за змістом протоколів про військове адміністративне правопорушення А4773 №100 від 11 червня 2025 року та №105 від 13 червня 2025 року, у діях солдата ОСОБА_1 , наявні кваліфікуючі ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172- 20 КУпАП: відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинене в умовах особливого періоду (воєнного стану).
З урахуванням того, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не проводився у зв'язку з його відмовою та відсутністю у матеріалах справи доказів на підтвердження встановлення факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та відповідних доказів цього, а також не зазначенням переліку ознак, які стали підставою для вимоги уповноваженої особи про проходження військовослужбовцем відповідного огляду, суд першої інстанції фактично вийшов за межі обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, чим змінив фабулу правопорушення.
Викладене свідчить про невідповідність складеного протоколу вимогам ст. 256 КУпАП та поверхневу перевірку й оцінку судом зібраних у справі доказів.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin у. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має: права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа мас захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на вищевказане, протокол та інші докази, що містяться в матеріалах справи, не можуть слугувати достатніми доказами для доведення винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні, оскільки в протоколі належним чином не викладено суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що призвело до неконкретності змісту зазначеного протоколу.
В оскаржуваній постанові суд першої інстанції перелічив досліджені докази, але не проаналізував їх та не надав оцінку фабулі обвинувачення, викладеній в протоколі.
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості. При цьому усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Отже, з огляду на вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а тому справа про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 09 липня 2025 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь