Справа № 355/1334/25
Провадження № 2/355/878/25
02 грудня 2025 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» Столітнього Михайла Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
До суду звернувся представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал'Столітній М.М. з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 21229,44 гривень, з яких сума кредиту 4800,00 гривень, сума процентів за користування кредитом 7832,64 гривень, нараховані проценти за користування 90 календарних днів 8596,80 гривень, а також понесені витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 гривень. В порядку частини 10,11 ст.165 ЦПК України органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати інфляційні витрати 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.
Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 05 січня 2023 року ТОВ « Авентус Україна» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір №6245893 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір укладався в електронній формі з використанням електронного підпису. Стосовно умов договору ТОВ «Авентус Україна» зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Строк кредиту 352 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів-кожні 22 дні Стосовно укладеного договору ТОВ «Авентус Україна» перерахувало на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 НОМЕР_1 кредитні кошті в сумі 4800,00 гривень. у період з 05 січня 2023 року по 24 вересня 2023 року відповідачем ОСОБА_1 була здійснена оплата на рахунок первісного кредитора в розмірі 1050,72 гривень, які спрямовані на оплату процентів. В подальшому відповідач не здійснювала оплату процентів та повернення кредитних коштів згідно графіку платежів. 25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» як клієнтом та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» як фактором було укладено договір факторингу№25.09/23-Ф, згідно умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомила відповідача шляхом направлення на електрону пошту відповідача зазначену при укладенні кредитного договору. Загальна сума заборгованості склала 21229,44 гривень, з якої заборгованість тіла кредиту 4800,00 гривень, заборгованість за процентами-7832,64 гривень, нараховані проценти за 900 календарних днів 8596,80 гривень.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, однак повідомив про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги підтримує просить задовольнити. У разі неявки до судового засідання відповідача не заперечує проти розгляду справи за відсутністю відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, була належно повідомлена про час, місце розгляду справи на 27 жовтня 2025 року о 12 годині 45 хвилин, на 18 листопада 2025 року о 12 годині 45 хвилин, на 02 грудня 2025 року о 12 годині 45 хвилин, причину неявки не повідомила, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог не надано.
Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п.3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.
Дослідивши матеріли справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд дослідив Правила надання коштів у позику в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» (а.с.14-16)
Копію договору про надання споживчого кредиту 6245893 від 05 січня 2023 року з якого слід, що ТОВ «Авентус Україна» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір укладення якого здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечує клієнту через Веб-сайт мобільного додатку «GreditPlus». На умовах встановлених договором товариство зобов'язується надати клієнтові грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 4800,00 гривень Строк кредитування 352 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 22 днів. Стандартна процентна ставка становить 1.99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту. Знижена процентна ставка становить 0.995% в день. Підписано одноразовим ідентифікатором М9878(а.с.46-47)
З копії додатку №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 6245893 від 05 січня 2023 стосовно клієнта ОСОБА_1 наданим директором ТОВ «Авентус Україна» ОСОБА_2 слід, що чиста сума кредиту /сума платежу за розрахунковий період 38423,04 гривень сума проценти за користування кредитом - 33623,04 гривень, реальна річна процентна ставка - 41239.11%, загальна вартість кредиту - 38423,04 гривень.(а.с.47)
Копію паспорта споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартна форма) з якого слід, що відповідач була ознайомлена з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацією щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача. Порядком повернення кредиту(а.с.34-35)
Копію витягу з договору №190122-1 від19 січня 2022 року про переказ коштів між ТОВ «Пейтек Україна» та ТОВ «Авентус Україна» на переказ коштів.(а.с.29)
З копії листа директора ТОВ «Пейтек Україна» Наталії Докучаєвої слід, що товариство надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Пейтек Україна» укладено договір на переказ коштів №190122-1 від19 січня 2022 року.(а.с.29)
З копії розрахунку заборгованості за договором № 6245893 від 05 січня 2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту наданого директором ТОВ «Авентус Україна» Володимиром Довгалем слід, що загальна сума заборгованості становить 12632.64 гривень з яких 4800 гривень тіло кредиту, проценти за користування кредитом 7832.64. платіж від відповідача 1050,72 гривень.(а.с.39)
Копію договору факторингу №25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року слід, що ТОВ «Авентус Україна» зобов'язується передати фактору ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» грошові кошти в розпорядження клієнта за плату(ціна продажу), а клієнт відступає фактору право грошової вимоги боржників включаючи суму основного зобов'язання (кредиту) плату за кредитом, плату за процентами, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі право на які належить клієнту. Клієнт зобов'язується передати фактору документацію на боржників зазначених у реєстрі боржників протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту прийому передачі реєстру боржників.(а.с.30-31)
Копію акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року складеного 25 вересня 2023 року з якого слід, що фактор ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» отримала від ТОВ «Авентус Україна» реєстр боржників в кількості 10782. Після виконання фактором вимог п.1.2 договору факторингу №25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 96386943,82 гривень.(а.с.32)
Копію витягу з Реєстру боржників за договором факторингу № 25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року складеного 25 вересня 2023 року укладеного між ТОВ «Авентус Україна та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» слід, що відповідач ОСОБА_1 знаходиться в реєстрі боржників за номером 6925 сума заборгованості складає 4800 гривень, сума заборгованості за відсотками 7822,00 гривень, сума заборгованості разом 12632,00 гривень, кількість днів прострочення виконання кредитних зобов'язань 219 (а.с.37)
Копії платіжних інструкції за №1083 від 29 вересня 2023 року на суму 200 000,00 гривень, за №1082 від 29 вересня 2023 року на суму 400000,00 гривень, за №1081 від 29 вересня 2023 року на суму 400000,00 гривень, за №1080 від 29 вересня 2023 року на суму 373409,78 гривень, за №1079 від 29 вересня 2023 року 400000,00 гривень слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» перерахувала грошові кошти за договором факторингу №№ 25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року ТОВ «Авентус Україна».(а.с.13-зворотна сторона аркуша - 13 )
Копію розрахунку заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за договором № 6245893 про надання споживчого кредиту від 05 січня 2023 року за 90 календарних днів (25 вересня 2023 року - 23 грудня 2023 року) надану в.о. генерального директора ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» Сівек С.С., проценти становлять 8596,80 гривень.(а.с.39)
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як слід з ч.1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
У свою чергу відповідач використовуючи своє право згідно укладених договорів отримав кредитні кошти які використовував на свій розсуд. Сторона позивача уклала договори факторингу з кредиторам відповідача ОСОБА_1 на підставі яких фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт (кредитори) відступлять факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом проценти.
Як слід за ст. 1077 ЦПК України, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
З ст.514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст.1082 ЦК України слід, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Отже, сторона позивача, яка має право на господарську діяльність з надання фінансових послуг, отримавши право на витребування кредитних коштів в праві вимагати від відповідача ОСОБА_1 їх повернення . Сторона позивача скористалась своїм правом на отримання також і процентів за використання цими коштами. Відповідач не отримавши повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості. У суду не виникло сумніву у порушенні закону з боку сторони позивача оскільки відповідач не виконав укладені ним договори з кредиторами своєчасно не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами. З таких підстав позовні вимоги позивача законні та підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та процентів за користування кредитними коштами, а також нараховані проценти за 90 календарних днів .
Стосовно нарахування інфляційних втрат і 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суму заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3% річних суд приходить до висновку, що в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити з таких підстав: відповідно до п. 18.Прикінцевих та перехідних положень ЦК України слід, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Крім того сторона позивача просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень.
Копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Столітнього Михайла Миколайовича.(а.с.18)
Копію заявки №9008 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та адвокат Столітній М.М. склали заявку на виконання доручення підстави договору про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року.(а.с.44)
Копію ордера на надання правової допомоги ТОВ Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» адвокатом Столітнім М.М..(а.с.33)
Копію договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. про надання правової допомоги.(а.с.24)
Копію Акту №10396 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року складеного 16 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. з якого слід, що загальна сума витрат становить 10000 гривень.(а.с.36)
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
З правового висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 слід, що витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі№ 301/1894/17.Також, Велика Палата Верховного Суду у своєї постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Суд враховує, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), принципу «pactasuntservanda» та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому уст. 43 Конституції України (відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі № 910/15191/19).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, основні засади (принципи) цивільного судочинства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023 року № 910/7032/17).
Спір, який є предметом розгляду у цій справі, для професійного правника є незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Позовна заява є типовою, не містить складних юридичних конструкцій аналізу законодавства чи практики Верховного Суду, не містить детальних пояснень розрахованих сум заборгованості, їх відповідності умовам укладених кредитних договорів , а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 гривень є явно завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги необхідних та достатніх для підготовки та складання позовної заяви в таких категоріях справ. Представником позивача жодним чином не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених ним.
Отже, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності витрат та розумності їх розміру, тобто відповідності понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої представником допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною позову, конкретних обставин справи, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, є явно завищеним і непропорційним об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, обсяг наданих представником послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 2000 гривень.
Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнути з сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,4,12,13,81,141,229,263-265 ЦПК України, ст.ст.205, 207,512,514, ч.1ст.526, ч.1ст.610, ст.626, ст.ст.638, ст.639,ч.1ст.1048, ст.ст.1052,1054,1077,1078,ч.1 ст.1082 ЦК України.
Позовну заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» Столітнього Михайла Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, адреса 03150, місто Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2) суму заборгованості в розмірі 21229 (двадцять одна тисяча двісті двадцять дев'ять) гривень 44 копійок, з яких:
- сума кредиту 4800 гривень (чотири тисячі вісімсот) 00 копійок;
- сума процентів за користування кредитом 7832 (сім тисяч вісімсот тридцять дві) гривень 64 копійок;
сума нарахованих процентів Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за 90 календарних днів у розмірі 8596 (вісім тисяч п'ятсот дев'яносто шість) гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, адреса 03150, місто Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2) сплачений судовий збір під час подачі позовної заяви до суду у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, адреса 03150, місто Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2) понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
В частині роз'яснення органу або особі, яка буде виконувати примусове виконання рішення в нарахуванні інфляційних витрат та 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 08 грудня 2025 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов