Ружинський районний суд Житомирської області
Справа № 291/493/19
1-кп/291/1/25
Україна
Ружинський районний суд Житомирської області
Іменем України
22 грудня 2025 року
Ружинський районний суду Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
Розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Ружин Бердичівського району Житомирської області клопотання прокурора про оголошення в міжнародний розшук та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України,
В провадженні Ружинського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження № 12019060000000035 від 31.01.2019 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
Ухвалою суду від 06.02.2025 застосовано примусовий привід в судове засідання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
На адресу суду надійшла інформація з Відділу поліцейської діяльності №2 Бердичівського РВП Головного управління Національної поліції в Житомирській області про неможливість виконання приводу ОСОБА_5 до суду у зв'язку з тим, що він відсутній за останнім місцем проживання, що підтверджується поясненнями його брата ОСОБА_6 , який пояснив, що ОСОБА_5 знаходиться за кордоном та коли повернеться йому не відомо.
27.02.2025 на адресу суду надійшла інформація Головного Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про те, що ОСОБА_5 02.08.2024 о 02:54 год виїхав за межі території України через пункт пропуску «Краківець» на транспортному засобі н.з. НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 27 травня 2025 року ОСОБА_5 було оголошено в розшук, кримінальне провадження № 12019060000000035 відносно нього було зупинено до розшуку обвинуваченого та надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
18.12.2025 прокурором подано клопотання про про оголошення у міжнародний розшук та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , яке обґрунтовано тим, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів направлених на встановлення місця знаходження ОСОБА_5 , встановлено, що розшукуваний 02.08.2024 виїхав за межі України та на даний час переховується в одній з країн Європи. Не зважаючи на обов'язок повідомляти суд про зміну місця проживання, обвинувачений самовільно виїхав за межі України та до цього часу не повернувся, на виклики до суду не з'являється , про своє місцезнаходження не повідомляє.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив клопотання задовольнити.
Захисник обвинуваченого заперечував щодо данного клопотання за безпідставінсттю. Суду пояснив що його підзахисний на даний час важко хворіє, у зв'язку з чим перебуває за кордоном на лікуванні, а тому просить провадження по справі зупинити у зв'язку з хворобою обвинуваченого.
Прокурор щодо данного клопотання захисника обвинуваченого заперечував, зазначив, що захисником обвинуваченого не надано жодних доказів того, що обвинувачений ОСОБА_5 не може брати участь у судових засіданнях за станом здоров'я саме у зв'язку з тяжкою хворобою, а тому провадження по справі слід зупинити.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, ознайомившись з матеріалами судового кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Щодо оголошення ОСОБА_5 в міжнародний розшук, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимогрозділу IV КПК України, участь обвинуваченого під час судового розгляду є обов'язковою, що відповідає гарантіям, закріпленим міжнародними нормативно-правовими актами в сфері захисту прав людини.
Пунктом 1 ч. 7ст. 42 КПК Українина обвинуваченого покладено обов'язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
Однак, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду неодноразово не з'являвся в судові засідання, ухвала про застосування примусового приводу відносно нього не виконувалася, тому ухвалою суду ОСОБА_5 було оголошено в розшук.
Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України, вбачається, що ОСОБА_5 02.08.2024 о 02:54 год виїхав за межі території України через пункт пропуску «Краківець» на транспортному засобі н.з. НОМЕР_1 та станом на час надходження клопотання прокурора на територію України не повертався.
Суд вважає, що обвинувачений, мав змогу повідомити суд про його фактичне місце знаходження за межами території України будь-яким зручним для нього способом.
Зазначене свідчить про ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 , від суду, оскільки останньому відомо щодо наявності кримінального провадження відносно нього.
Водночас, чинним КПК України не регламентовано поняття «міжнародний розшук» та не розкрито зміст зазначеного терміну. Проте термін «міжнародний розшук» використовується вКПК Українияк обов'язкова підстава для здійснення спеціального досудового розслідування чи провадження (in absentia) (ч. 5 ст.139,297-1,297-4,323 КПК України).
Встановлення місця перебування обвинуваченої та доставлення її до суду є необхідною умовою для розгляду кримінального провадження в розумні строки. З цією метою відповідними суб'єктами здійснюється розшук особи, яка ухиляється від суду.
Згідност. 335 КПК України розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Розшук може здійснюватися на території України, бути міждержавним та/або міжнародним. Метою для усіх видів розшуку є отримання інформації про місцезнаходження розшукуваної особи та подальшого доставлення її до суду.
Аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що розшук є комплексом слідчих, оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються правоохоронними органами в місцях можливого перебування розшукуваних осіб. У свою чергу, міжнародним розшуком є комплекс зазначених заходів, що заснований на нормах національного і міжнародного права та здійснюються поза межами держави-ініціатора за запитами спеціально уповноважених органів держав, силами правоохоронних органів запитуваних країн з використанням можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол.
Прийняття судом ухвали про оголошення особи у розшук, шляхом задіяння міжнародного співробітництва є єдиним способом реалізації та виконання цього рішення суду та встановлення точного місцезнаходження обвинуваченого за кордоном.
Підсумовуючи, суд вважає доведеним факт ухилення від суду обвинуваченим ОСОБА_5 без поважних причин, а тому зазначені обставини свідчать про порушення обвинуваченим обов'язку, передбаченого п. 1 ч. 7ст. 42 КПК України, а саме: прибувати за викликом до суду.
З огляду на зазначене та той факт, що ОСОБА_5 , залишив межі України та назад не повертався, клопотання прокурора про оголошення обвинуваченого в міжнародний розшук підлягає задоволенню.
Щодо обрання відносно ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (заочно), суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 6ст. 193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З наведеної норми вбачається, що у разі оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук та доведення прокурором підстав, передбачених ст. 177 КПК України, суд може застосувати так звану попередню процедуру застосування до обвинуваченого запобіжного заходу - обрання запобіжного заходу. Наступним етапом після затримання особи (не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження) - є забезпечення розгляду за участю обвинуваченого клопотання про застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Отже, для оцінки необхідності обрання запобіжного заходу обвинуваченому достатньо встановлення судом обставини оголошення у міжнародний розшук.
Додатковою умовою для такого висновку є наявність підстав, передбачених ст. 177 КПК України. Вказана стаття визначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2ст. 177 КПК України).
Окремо суд звертає увагу, що при обранні запобіжного заходу судом не перевіряється висунуте ОСОБА_5 обвинувачення на предмет обґрунтованості.
Крім цього, на відміну від процедури застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при вирішенні питання про його обрання не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою - це єдиний запобіжний захід, передбачений в порядку ч. 6ст. 193 КПК України.
Судом встановлено, що обвинувачений виїхав до іншої держави.
Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 виїхав та наразі перебуває у іншій державі та відомості про в'їзд на територію України на теперішній час відсутні.
У своєму клопотанні прокурор вказує на наявність ризиків вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 , дій, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, про ймовірність переховування його від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій.
На думку суду, ризики переховування обвинуваченого від суду є реальними та зумовлюють необхідність дії запобіжного заходу. Зокрема, ризик переховування від суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками.
Санкція статті ч.3 ст.369 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Таким чином, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , є тяжким та містить безальтернативну санкцію, а саме позбавлення волі строком до восьми років.
Крім того, згідно вимог ч.1 ст.75 КК України заборонено у разі засудження за корупційне кримінальне правопорушення, до яких відносить ч.3 ст.369 КК України, суд не може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, з відомостей, які містяться в загальнодоступному доступі на офіційному сайті Судової влади України (https://court.gov.ua/fair/), вбачається, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 на розгляді в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області перебуває справа №376/2886/19 за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.187 КК України, санкція якої також передбачає покарання лише у виді позбавлення волі.
Про реалізацію цього ризику свідчить те, що ОСОБА_5 , будучи обвинуваченим у кримінальному провадженні, виїхав до іншої держави та на теперішній час на територію України не поверталася. Будь-яких відомостей не надав. Крім того, судом прийнято рішення про оголошення ОСОБА_5 в міжнародний розшук.
Аналізуючи викладене, суд вважає доведеним існування ризику переховування обвинуваченим від суду.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
З урахування вищезазначеного, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_5 виїхав за межі території України, прийнято рішення про оголошення обвинуваченої в міжнародний розшук та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд погоджується зі стороною обвинувачення та вважає що відносно ОСОБА_5 , необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. Відтак, клопотання прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо клопотання захисника обвинуваченого про зупинення провадження по справі у зв'язку з хворобою обвинуваченого, суд зазначає наступне.
На підтвердження хвороби обвинуваченого ОСОБА_7 захисником надано попередній виписний епікриз Академічної навчальної лікарні Марбурського університету імені Філіппа, «Діль-Клінікен» м.Ділленбург, в якому зазначено, що ОСОБА_5 з 24.08.2025 року до 01.09.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні у даній клініці. Діагнози:цироз печінки, стадія А за шкалою Чайлда, вперше встановлений діагноз на тлі гепатиту С, вперше встановлений діагноз, актуальне вірусне навантаження 89000МО/мл, гепатоспленомегалін, виключення варикозного розширення вен стравоходу та асциту, хронічне зловживання алкоголем.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.
Суд критично відноситься до покликань захисника обвинуваченого на обґрунтування поданого клопотання, виходячи з наступного.
Тяжкою є така хвороба, яка виключає можливість обвинуваченого бути присутнім у судових засіданнях або брати необхідну участь у судовому розгляді, а її тяжкість визначається на основі Переліку захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, встановленого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерством охорони здоров'я України від 18 січня 2000 року.
Наявність психічної хвороби встановлюється шляхом проведення судово-психіатричної експертизи, а наявність іншої тяжкої хвороби - консиліумом лікарів відповідного профілю, що підтверджується відповідними лікарськими довідками.
Захисник обвинуваченого не надав суду належних доказів на підтвердження необхідності зупинення провадження у справі, зокрема, у зв'язку з неможливістю розгляду справи через те, що обвинувачений захворів на тяжку тривалу хворобу, яка виключає можливість його участі у судовому провадженні.
Надана захисником обвинуваченого копія довідки та виписка не підтверджує об'єктивну неможливість участі обвинуваченого в судовому розгляді.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зупинення кримінального провадження у зв'язку з тяжкою хворобою обвинуваченого.
Керуючись ст. ст.177,183,193,331,335,369,372,376 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про зупинення провадження по справі у зв'язку з хворобою обвинуваченого - відмовити.
Клопотання прокурора про оголошення обвинуваченого ОСОБА_5 в міжнародний розшук - задовольнити.
Оголосити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ямпіль Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - в міжнародний розшук.
Вважати обвинуваченого ОСОБА_5 оголошеним в міжнародний розшук з дня прийняття компетентним органом міжнародної юрисдикції відповідного рішення про оголошення такого у розшук.
Організацію розшуку обвинуваченого доручити Бердичівському районному відділу поліції ГУНП в Житомирській області, контроль за виконанням покласти на прокурорів в межах даного судового провадження.
Клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (заочно) - задовольнити
В порядку ч.6 ст.193 КПК України обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його приводу до Ружинського районного суду Житомирської області.
Після затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця розгляду кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Зупинити судове провадження у справі до розшуку обвинуваченого ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в частині обрання міри запобіжного заходу протягом п'яти днів з дня її оголошення через Ружинський районний суд Житомирської області до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, в інший частині ухвала оскарженню не підлягає.
У судовому засіданні 22 грудня 2025 року оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали буде складено на протязі п'яти днів з дня винесення її вступної та резолютивної частини.
Суддя ОСОБА_1 .