Ружинський районний суд Житомирської області
Справа № 291/1503/25
1-кс/291/50/25
Україна
Ружинський районний суд Житомирської області
Іменем України
23 грудня 2025 року
Слідчий суддя Ружинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025060570000071 від 21.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,
22 грудня 2025 слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просив накласти арешт у вигляді заборони володіння, користування та розпорядження будь-кому майном, а саме: мобільний телефон т/м “Sigma» модель “X-style 171 MINI» ІМЕІ 1 : НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , та сім-карту що була встановлена у вищезазначеному телефоні з номером телефону НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_5 , вилучені у ході проведення огляду місця події, за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Голубівка, вул. Березова, буд. 10.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні слідчого відділення відділення поліції №2 Бердичівського РВП ГУ НП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування №12025060570000071 від 21.12.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 .
21.12.2025 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , був вилучений мобільний телефон т/м “Sigma» модель “X-style 171 MINI» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в якому була встановлена сім- карта що має номер телефону НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_5 .
22.12.2025 постановою слідчого СВ ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП
в Житомирській області ОСОБА_3 вказане майно, а саме: мобільний телефон т/м “Sigma» модель “X-style 171 MINI» ІМЕН: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , та сім-карту що була встановлена у вищезазначеному телефоні з номером телефону НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_5 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025060570000071.
Посилаючись на відповідність вказаного майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та необхідність його збереження як доказу у кримінальному провадженні, а також для уникнення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення та за для попередження подальшого використання, слідчий просить про накладення арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий, який входить до складу групи слідчих, які здійснюють досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, у судове засідання не з'явився та подав заяву про розгляд клопотання без його участі, у якій він підтримав клопотання в повному обсязі.
При цьому, здійснити виклик власника майна у судове засідання не видалось можливим, оскільки до клопотання не долучено його актуальних контактних даних.
Враховуючи, що неявка власника майна у судове засідання не є перешкодою для розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважав за можливе розглянути клопотання у його відсутність, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, роз'яснивши, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Проте неприбуття слідчого та власника майна не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ст. 172 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею з'ясовано, що відповідно до витягу від 21.12.2025 з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, вказаного у вступній частині ухвали, 21.12.2025 до ВП № 2 Бердичівського РВП ГУ НП в Житомирській області надійшло повідомлення з лінії екстренного виклику про те, що гр. ОСОБА_5 звернувся з повідомленням про те, що він 21.12.2025 здійснив замінування сміттєзвалища с. Голубівка Бердичівського району та житлового будинку працівника поліції ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_2 . Проведеними оглядами місця події, факти, вказані в повідомленнях, не знайшли свого підтвердження.
З протоколу огляду місця події від 21.12.2025 р. вбачається, що під час проведення огляду за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , був вилучений мобільний телефон т/м “Sigma» модель “X-style 171 MINI» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в якому була встановлена сім- карта що має номер телефону НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_5 . В ході проведення огляду ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненому зізнався, при цьому повідомив, що пожартував.
Постановою слідчого від 22.12.2025. вилучене майно, на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовими доказами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Частиною третьою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною першою статті 98 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином майно, на яке Слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, передбаченим частиною першою статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки є достатньо підстав вважати, що воно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що є підставою для накладення на нього арешту з метою його збереження.
Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя, зважаючи на зміст частин першої та другої статті 173 Кримінального процесуального кодексу України, виходить з того, що Слідчий довів необхідність арешту майна, а також те, що існує можливість приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна, існує правова підстава для арешту майна, майно може бути використаним як доказ у кримінальному провадженні, обмеження права власності на майно буде розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження та не матиме значних негативних наслідків для третіх осіб.
Зважаючи на наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
При цьому, власник майна не позбавлений у подальшому права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у порядку ст. 174 КПК.
Керуючись статтями 98, 167, 170-173, 309 Кримінального процесуального кодексу України,
Клопотання слідчого СВ ВП №2 Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон т/м “Sigma» модель “X-style 171 MINI» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , та сім-карту що була встановлена у вищезазначеному телефоні з номером телефону НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_5 , вилучені 21.12.2025 у ході проведення огляду місця події, за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Голубівка, вул. Березова, буд. 10, із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном до скасування арешту у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Виконання ухвали, в тому числі забезпечення зберігання арештованого майна, покласти на слідчого СВ ВП №2 Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , зобов'язати останнього письмово проінформувати про її виконання заінтересованих осіб.
Копію ухвали видати слідчому, прокурору у даному кримінальному провадженні, надіслати власнику майна.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала виконується негайно.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_7