Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4012/25
Провадження № 1-кп/279/612/25
26 грудня 2025 року м.Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , обинуваченого ОСОБА_7 , захисника адвоката ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Коростень кримінальне провадження від 07 квітня 2025 року № 12025060000000727 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлюківка Овруцького району Житомирської області, громадянина України, раніше не судимого, працюючого, одруженого, який має на утриманні трьох малолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
07.04.2025 близько 05 години 50 хвилин водій ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем «RENAULT LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині автодороги «Виступовичі-Житомир» в Коростенському районі Житомирської області у напрямку м. Коростень, яким перевозив пасажирів ОСОБА_9 та ОСОБА_6 . У вказаний день та час, проїжджаючи ділянку автодороги «Виступовичі- Житомир» неподалік с. Бехи Коростенського району Житомирської області в місці, де встановлений дорожній знак «4.7» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - Правила) «Об'їзд перешкоди з правого боку», зі щитом вертикальної розмітки «2.3» Правил, який позначає елемент початку дорожнього огородження, від якого дорожнє покриття зміщується вправо, водій ОСОБА_7 , грубо порушуючи вимоги пунктів 2.3.(6) та 12.1. цих же Правил, не був уважним, не простежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого допустив виїзд автомобіля на праве узбіччя та подальший занос автомобіля на смугу для руху зустрічного транспортного засобу, де скоїв зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN-GOLF» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким в напрямку м. Виступовичі керував водій ОСОБА_4 та який своїми односторонніми діями не мав можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля «RENAULT LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 , яка перебувала на задньому лівому сидінні, отримала тяжкі тілесні ушкодження, які перебувають у причинному зв'язку з її смертю, яка настала цього ж дня в КНП «Коростенська міська лікарня» Коростенської міської ради, а саме обширний синець ділянки лоба зліва; подібний синець по тилу правої кисті; подібний синець по зовнішній поверхні верхньої треті лівого стегна; подібний синець по тилу лівої стопи; двосторонні переломи ребер з масивними розривами плеври, з значним розходженням уламків по середнім ключичним лініям: 3-8 справа, 4-7 зліва з вогнищевими крововиливами, непрямого характеру; перелом тіла грудини на рівні 1-2 з'єднань, в поперечному напрямку, прямого характеру; крововиливи в серцеву сорочку, легені, капсулу печінки; компресійний перелом 6-7 го грудних хребців з розривом спинного мозку, з розходженням тіл хребців до З см.; перелом шийки правого та лівого стегна; перелом лівого стегна; вивих правого плеча. Пасажир цього ж автомобіля ОСОБА_6 , яка перебувала на передньому правому сидінні, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому заднього краю лівої кульшової западини та травматичного вивиху голівки лівої стегнової кістки, які відносяться до середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Водій автомобіля «VOLKSWAGEN-GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого багатоуламкового перелому ліктьового відростку лівої ліктьової кістки та закритого багатоуламкового перелому нижньої третини правої променевої кістки, які відносяться до середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Порушення водієм ОСОБА_7 вимог пунктів 2.3.(б) та 12.1. Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.
Обвинувачений в судовому засіданні дав показання, відповідно яких свою вину у вчиненному визнав повністю, підтвердив, що дійсно він близько 5 год 50 хв ранку 07.04.2025 року разом із сестрою ОСОБА_6 та матір'ю ОСОБА_9 виїхав машиною з дому у напрямку м.Київ. Було темно, наближаючись до "острівця дороги" для об'їзду поблизу с.Бехи скинув швидкість, задні колеса автомобіля потрапили в яму, внаслідок чого його машину занесло на зустрічну смугу та відбулося зіткнення лівою частиною його ТЗ із автомобілем «VOLKSWAGEN-GOLF», який рухався у зустрічному напрямку. Мати сиділа на задньому сидінні за водійським сидінням, а сестра на передному пасажирському сидінні. Після зіткнення автомобілів сестра вийшла з машини, але скаржилася, що болить нога, потім підійшов до мами, яка сказала, що їй боляче. Зустрічна машина, з якою сталася ДТП, стояла на обочині. Дорога була слизька, йшов дощ. Потім побачив, що під'їхала ще одна машина, водій якої підійшов до потерпілого, оскільки сам обвинувачений не міг йти, мав забій головного мозку, перелом ребер, вивіх колінного суставу. Потім під'їхала швидка і всіх забрали. Повідомив, що наразі може відшкодувати потерпілому завдану шкоду у розмірі 40 тис. грн. Вказав також, що на слідчому експерименті підтвердилась наявність ями на обочині дороги на стику з проїжджою частиною, глибиною 30 см, довжиною 80 см. Сестра зверталася до страхової компанії та отримала страхове відшкодування. З приводу вчиненного висловив щире каяття.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засідання дала показання про те, що обвинувачений є її рідним братом, а ОСОБА_9 , яка загинула, - матір'ю. Повідомила, що її матері ОСОБА_9 встановили діагноз захворювання на "рак 3 ступеню", її було направлено в лікарню до Київа, і вони разом з братом та матір'ю виїхали 07.04.2025 року відразу після закінчення комендатської години о 05:20 годин на лікування та обстеження до м.Києва. Вона їхала на передньому пасажирському сидінні, а мама на задньому за водієм. Доїжджаючи до с.Бехи на "острівцю", коли ОСОБА_7 його об'їжджав, то відчула удар: з'ясувалося, що колесом автомобіль потрапив у яму в місці, де закінчувався асфальт і обочина. Після чого автомобіль відкинуло на зустрічну смугу, де сталося зіткнення із зустрічним автомобілем. Після зіткнення потерпіла змогла відкрити двері зі свого боку. Брат допоміг потерпілій вийти з машини, у неї була ушкоджена права нога, брат допоміг сісти на заднє сидіння, мама повідомила, що не може стати на ноги, відчувала біль у животі. Потім коли виїшла з машини, то побачила іншу машину, яка під'їхала, і водія попросила спуститися до другої машини подивитися, що з іншим водієм, який повідомив, що ноги затиснуті у машині, пізніше фельдшер сказав, що у нього переломані руки. Потерпіла провела в лікарні 1,5 місяці, потім 3,5 місяці була на милицях. Просила суд пом'якшити покарання та взяти до уваги, що обвинувачений є баготодітним батьком, єдиним годувальником для сім'ї, оскільки дружина перебуває у декретній відпустці, також не позбавляти його прав керування транспортним засобом, оскільки робота обвинуваченого пов'язана з водінням. Потерпіла не має претензій до обвинуваченого, вважає, що саме погані погодні умови стали підставою ДТП.
Потерпілий ОСОБА_4 надав показання суду про те, що був ранок і він їхав на службу з м.Коростень у напрямку н.п. Рача, був пристебнутий, їхав зі швидкістю до 70 км/годину. На дорозі був невеликий сніг і темно. Коли їхав, то бачив зустрічне світло автомобіля. Момент аварії не пам'ятає. Прийшов до свідомості вже в лікарні у м.Києві. Зіткнення відбулося у ліву сторону його автомобіля в бік водія. Щодо міри покарання, то вважає, що обвинувачений має відповідати згідно із законом, оскільки він порушив правила дорожнього руху, за півроку жодної компенсації не надав, останні три місяці на зв'язок не виходить. Цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 моральної шкоди підтримує у повному обсязі. Обвинувачений позбавив його автомобіля, крім того потерпілий є обмеженим у подальшому несенні служби, виведений поза штат, перебуває у відпустці за станом здоров'я, три місяці не отримує грошового забезпечення. Страхова компанія виплатила страхове відшкодування частково за автомобіль у розмірі 135 тис. грн, та повідомили, що решту має сплатити обвинувачений, оскільки автомобіль не підлягає ремонту і є повністю знищеним. За шкоду, заподіяну здоров'ю, страхова компанія «Княжа» 20-21 жовтня 2025 частково сплатила близько 23 тис. грн. Акт погодження розміру страхових виплат не надавали. За моральну шкоду страхова компанія нічого не відшкодовувала. За період з моменту ДТП переніс три операції, функції обох рук повністю не відновлені, заплановані ще дві операції по видаленню металевих пластин. Також за наслідками ДТП йому 03.10.2025 року встановлена третя група інвалідності загального захворювання. Цивільний позов у сумі 300 тис. гривень вважає достатньою сумою для відшкодування завданої шкоди. Одноразову виплату особам, які отримали інвалідності, наразі від стархової компанії не отримав.
Захисник та обвинувачений не наполягали на дослідженні письмових доказів, оскільки обставини дорожньо-транспортної пригоди не оспорюються та стороною захисту визнаються.
Прокурор з огляду на позицію обвинуваченого, який не заперечував обставин інкримінованого йому правопорушення, заявив клопотання про розгляд справи без дослідження письмових доказів у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
Потерпілі та представник потерпілого підтримали думку прокурора та сторони захисту та погодилися на розгляд справи без дослідження письмових доказів.
Суд з'ясував, що учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Учасникам кримінального провадження роз'яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_7 за обставин, вказаних в обвинувальному акті, вину визнав повністю, суд за згодою прокурора, потерпілих, обвинуваченого у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, дійшов до висновку про недоцільність дослідження доказів у повному обсязі, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються та обмежився допитом потерпілих, обвинуваченого і дослідженням даних, що його характеризують.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_9 та що спричинило потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У відповідності до положень ч.2 ст.50 КК України суд враховує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Також керується нормами ч.1, 2 ст.65 КК України, відповідно яких при суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 відповідно до ст.66 КК України суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, яке полягає у тому, що він брав участь у слідчих діях, зокрема у слідчому експерименті, давав показання органу досудового розслідування та суду, не приховуючи обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Разом з тим, суд вважає, що така обставина як щире каяття не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду. Суд враховує, що обвинувачений визнав та усвідомив скоєне діяння, висловив жаль з приводу вчиненого, у судовому засіданні публічно вибачився перед потерпілими, однак поруч з цими обставинами щире каяття повинно виражатися також у намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Під час розгляду справи в суді обвинувачений заявив, що має можливість відшкодувати потерпілому ОСОБА_4 40 тис. грн, однак відомостей про те, що він сплатив ці кошти ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду суду не надано, що також підтвердив сам обвинувачений з посиланням на те, що не зміг з потерпілим досягти згоди щодо суми відшкодування та порядку її сплати.
Обставини, що обтяжують покарання згідно ст.67 КК України судом не встановлені.
Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд, керуючись принциром співмірності та індивідуалізації, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів з необережною формою вини; особу винуватого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, відсутність відомостей про перебування на обліку у лікаря- нарколога та психіатра, Коростенському відділі філії ДУ "Центр пробації", вважає за можливим призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Саме такий строк, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню нових злочинів.
Суд бере до уваги, що під час розгляду кримінального провадження він зобов'язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст. 286 КК, тобто знаходилися у причиновому зв'язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.
Судом встановлено, що порушення водієм ОСОБА_7 вимог пунктів 2.3.(б) та 12.1. Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.
Зокрема п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.1 ПДР - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Водночас у судовому засіданні встановлено, що поруч з порушенням обвинуваченим п.2.3 (б) та 12.1 Правил дорожнього руху України, додатковими факторами, що сприяли виникненню ДТП, є неналежний стан дорожнього покриття (наявність вибоїни), погодні умови (сніг, вологість), темна пора доби, що знижує ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення.
Суд, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, умови, що їм сприяли, вважає за можливим не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_7 є єдиним годувальником у сім'ї, працює водієм автотранспортних засобів автомобільної колони № 4 відділу транспорту в ТОВ "Промвпровадження" з 25.09.2025 року (згідно з наказом № 138/к від 24.09.2025 року), отже, застосування додаткового покарання за вказаних обставин спричинить неможливість продовження роботи, та може призвести до негативних наслідків для малолітніх дітей обвинуваченого, надмірного тягаря для його сім'ї, а також не забезпечить джерел для відшкодувування потерпілому ОСОБА_4 заподіяної шкоди.
Враховуючи наявність однієї пом'якшучої обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу винуватого, який раніше не судимий, має сім'ю, наявність на утриманні трьох малолітніх дітей 2012, 2021, 2023 року народження, дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку; за місцем проживання характеризується позитивно, урівноважений, доброзичливий, відповідальний, а також з урахуванням думки потерпілої ОСОБА_6 , яка просила призначити пом'якшене покарання, та думку потерпілого ОСОБА_4 , який просив призначити покарання згідно із законом, приходить висновку, що ОСОБА_7 спроможний до тривалої правомірної поведінки та не становить небезпеки для суспільства, а його соціальна реабілітація та виправлення можливі без ізоляції від суспільства, отже, про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строк 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Потерпілим ОСОБА_4 був пред'явлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 заподіяної моральної шкоди в сумі 300 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фізичними та моральними стражданнями, іншими негативними явищами, які пов'язані з фізичним болем, нервовим стресом, депресією, душевними стражданнями через ушкодження здоров'я, а саме переломів обох рук, що потягло за собою встановлення інвалідності 3 групи, а також порушення нормального ритму життя, необхідності продовження лікування, у т.ч. оперативного втручання, а також наявність ризиків невідновлення у повному обсязі функцій обох рук. Також просив стягнути на його користь 20 000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Представником цивільного відповідача адвокатом ОСОБА_8 подано відзив на позовну заяву, в якій позовні вимоги визнані частково на суму 40 000 грн та заявлено клопотання щодо зменшення витрат на правничу допомогу до 10 000,00 грн. На обґрунтування заперечень сторона захисту посилається на необхідність застосування засад розумності, виваженості, справедливості та співмірності, що розмір відшкодування не повинен бути більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не призводити до безпідставного збагачення. У частині зменшення витрат на правничу допомогу вказує, що розмір витрат є завищеним, оскільки складання позовної заяви на 5 аркушах, що містить переважно посилання на правові норми, не потребувало значних зусиль, згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування адвокат ОСОБА_5 приймав участь лише в одній слідчій дії 18.06.2025 року, отже, виходячи з обсягу, характеру доказів, кількості судових засідань, в яких представник брав участь, розмір витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн відповідатиме вимогам співмірності та складності справи.
Надаючи оцінку поданому цивільному позову та доводам, наведеним на його обґрунтування, суд враховує таке.
Частиною 1 ст. 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно з ч 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1,2 ст.1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
У силу ст.1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 як власника транспортного засобу автомобіля «Renault Laguna», р.н НОМЕР_1 , застрахована Українською страховою компанією «Княжа воєнна іншуранс груп» згідно з полісом № СА/0371880 з 14.08.2024 по 13.08.2025 року з визначенням ліміту страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю у розмірі 320 000,00 грн.
Статтею 24 Закону № 1961 визначено, що страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, здійснює потерпілій фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала потерпіла фізична особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у розмірі 10 відсотків страхової (регламентної) виплати у зв'язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності, розрахованої відповідно до статей 21-23 цього Закону.
Статтею 21 Закону № 1961 передбачена Страхова (регламентна) виплата у зв'язку з лікуванням потерпілої фізичної особи у розмірі витрат, пов'язаних з доправленням, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілої фізичної особи у відповідному закладі охорони здоров'я, включаючи витрати на спеціальний медичний, постійний сторонній догляд та придбання лікарських засобів (лікарських препаратів). Необхідність здійснення таких витрат документально підтверджується відповідним закладом охорони здоров'я, а розмір витрат - розрахунковим документом.
Потерпілий в судовому засіданні повідомив, що 21 жовтня 2025 отримав від страхової компанії 23 тис. грн. у зв'язку з лікуванням , а представником потерпілого долучена до матеріалів провадження копія квитанції про страхове відшкодування згідно з актом № 250001356829 від 20.10.2025 року в розмірі 23800,30 грн.
Частиною 2 ст.23 Закону № 1961 встановлений мінімальний розмір страхової (регламентної) виплати у зв'язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої фізичної особи у разі встановлення їй інвалідності (визнання малолітньої або неповнолітньої потерпілої особи дитиною з інвалідністю) становить, зокрема, у разі встановлення III групи інвалідності - 12 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку (12*8000=96000,00 грн).
Отже, розмір моральної шкоди, який охоплюється страховим відшкодуванням та підлягає сплаті страховою компанією становить (96000 +23800,30) *10%=11980,03 грн.
При визначенні розміру відшкодування суд враховує, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Факт винного протиправного діяння ОСОБА_7 та спричинення такими діями негативних наслідків для ОСОБА_4 , тобто наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, встановлена в судовому засіданні.
Як роз'яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо), та з урахуванням інших обставин справи. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Отже, законом визначені критерії суддівської дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Суд погоджується з доводами цивільного позивача про те, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, внаслідок якого потерпілий отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, визнаний особою з ІІI групою інвалідності, тимчасово втратив працездатність, рівень грошового забезпечення, що змінило якість життя потерпілого в негативну сторону, спричиняючи щоденні негативні переживання та больові симптоми. Як наслідок отримані ушкодження призвели до зміни звичного способу життя, невпевненості у подальшому відновленні здоров'я. Потерпілому довелося докласти значних зусиль для подолання наслідків отриманих у ДТП травм, перенести оперативні втручання, які також очікуються у майбутньому.
Виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості, ураховуючи тривалість вимушених змін у житті потерпілого, істотне погіршення стану здоров'я, а також необхідності вжиття додаткових заходів для відновлення та реабілітації, суд вважає, що відшкодування моральної шкоди у розмірі 300000 грн буде відповідати зазначеним критеріям.
Разом з тим, розмір оціненої судом моральної шкоди підлягає зменшенню до 288 019,97 грн на суму страхового відшкодування моральної шкоди 11980,03 грн, яка підлягає сплаті потерпілому страховою компанією УСК «Княжа воєнна іншуранс груп».
Також з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню 10 000,00 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги з урахуванням вимог співмірності, пропорційності та реальності їх витрат.
Обвинуваченому ОСОБА_7 в рамках даного кримінального провадження запобіжний захід не обирався.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні за проведення судових експертиз, що становлять 14262,40 грн, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 100, 131,183, 369-371, 373, 374, 394, 395 КПК України,
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку на 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1, п.4 ч.3 ст.76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 288 019 (двісті вісімдесят вісім тисяч дев'ятнадцять) гривень 97 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди та 10 000,00 (десят тисяч) грн на відшкодування витрат за надання професійної правничої допомоги.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 14 262 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Скасувати арешт, накладений згідно з ухвалами Корольовського районного суду м. Житомира:
- № 296/3762/25 (провадження №1-кс/279/1834/25) від 11.04.2025 на автомобіль " RENAULT LAGUNA", р.н. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 06.06.2024 належить ОСОБА_10 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;
- № 296/3764/25 (провадження №1-кс/279/1836/25) від 11.04.2025 на виріз тканини з подушки безпеки водія з запаховим слідом;
-№ 296/3763/25 (провадження №1-кс/279/1835/25) від 11.04.2025 на автомобіль " VOLKSWAGEN -GOLD", р.н. НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 02.02.2023 належить ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;
Речові докази:
- автомобіль " RENAULT LAGUNA", р.н. НОМЕР_1 , зареєстрований на ім'я ОСОБА_10 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 - повернути законному володільцю ОСОБА_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- автомобіль " VOLKSWAGEN -GOLD", р.н. НОМЕР_2 , - повернути власнику ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;
- зонд- тампони (аплікатори): змив на марлевий тампон з поверхні керма автомобіля "RENAULT LAGUNA", р.н. НОМЕР_1 (1 шт); змив на марлевий тампон з поверхні ручки КПП автомобіля "RENAULT LAGUNA", р.н. НОМЕР_1 (1 шт); змив на марлевий тампон з поверхні ручки КПП автомобіля "VOLKSWAGEN -GOLD", р.н. НОМЕР_2 (1 шт); змив на марлевий тампон з поверхні керма автомобіля "VOLKSWAGEN -GOLD", р.н. НОМЕР_2 (1 шт); волокна , а також фрагмент тканини з подушки безпеки водія автомобіля "RENAULT LAGUNA", НОМЕР_1 (1шт), які зберігаються в кімнаті збірігання речових доказів Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з особливостями, передбаченими ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_11