Справа № 296/12869/25
1-кс/296/5621/25
Іменем України
13 листопада 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
Слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 05.11.2025р. в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , у володінні за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вказує, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12024060000000516 від 05.07.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 240-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 26.04.2024 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на особисте збагачення шляхом вимагання грошових коштів у ОСОБА_6 з погрозами застосування фізичного насильства. Для реалізації вказаного умислу ОСОБА_5 вступив в попередню змову із ОСОБА_4 .
Так, близько 18 год 25 хв 26.04.2024 ОСОБА_5 , з метою реалізації вищевказаного злочинного умислу, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , на невстановленому досудовим розслідуванням автомобілі «Volkswagen Touareg» чорного кольору, прибули до села Радовель Коростенського (колишнього Олевського) району Житомирської області, в якому проживає ОСОБА_6 , з метою пошуку останнього та вимагання в нього грошових коштів вигаданого боргу. При цьому, не знайшовши потерпілого ОСОБА_6 , зустрілись із його рідним братом ОСОБА_7 , стосовно якого застосовуючи фізичну силу, наполягали на передачі потерпілим ОСОБА_6 вигаданого боргу, а також наполягали повідомити, де знаходиться останній.
В подальшому, близько 20 год 00 хв 02.07.2024, продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4 , на автомобілі «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , прибули до узбіччя автомобільної дороги М-07 сполученням Київ - Ковель - Ягодин, поблизу села Мала Зубівщина Коростенського району Житомирської області, де в цей час потерпілий ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Renault Major» д.н.з. НОМЕР_2 з причепом із завантаженими дровами, під час руху до місця розвантаження в м. Київ, зупинив вказаний автомобіль, у зв'язку із його технічними несправностями. Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вийшовши з свого автомобіля підійшли до потерпілого ОСОБА_6 .
Підійшовши до потерпілого ОСОБА_6 , який в цей час сидів за кермом свого автомобіля «Renault Major» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на вимагання грошових коштів в ОСОБА_6 , вдвох почали застосовувати стосовно останнього фізичний вплив, в результаті якого спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі. Під час вказаних побоїв ОСОБА_5 висловлював потерпілому ОСОБА_6 вимогу у передачі йому вигаданого боргу в розмірі 200 тис. грн.
Крім того, в цей же час ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою між собою, мали намір прослідувати разом з потерпілим ОСОБА_6 до місця продажу дров в місті Києві з метою отримання виручених грошових коштів. З цією метою ОСОБА_4 сів до пасажирського сидіння салону автомобіля потерпілого ОСОБА_6 «Renault Major» д.н.з. НОМЕР_2 , де вчиняючи тиск на ОСОБА_6 змусив його керувати вказаним автомобілем та прямувати до міста Києва, а ОСОБА_5 прослідував ззаду за ними на своєму автомобілі «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 . Однак автомобіль ОСОБА_6 «Renault Major» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням останнього в напрямку м. Києва, на 79 км. автомобільної дороги М-07 сполученням Київ - Ковель - Ягодин, було зупинено працівниками поліції.
Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , о 16 год 46 хв 20.07.2024 із власного мобільного телефону з номером НОМЕР_3 зателефонував до потерпілого ОСОБА_6 на його номер телефону НОМЕР_4 , та в телефонній розмові продовжив погрожувати фізичною розправою та вимагати в останнього грошові кошти.
Так, 05.11.2025 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України.
Зокрема, у ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (Контакти підозрюваного - брата ОСОБА_8 м.т. НОМЕР_5 ).
У подальшому, 05.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира № 296/11510/25 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , у володінні за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено:
- мобільний телефон Iphone 11 PRO з ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 ;
- грошові кошти у загальній сумі 700 (сімсот) доларів США, купюрами по 100 (сто) доларів кожна: PF 80380024 K, LB 17268728 J, PF 19825963 T, PB 29666109 M, QB 65466704 A, PB 16803954 K, LF 54801832 A.
Вищевказане виявлене та вилучене майно визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Слідчий просить накласти арешт на вищезазначене майно з метою збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
В судове засідання слідчий не з'явився, в заяві просив провести розгляд справи без його участі.
У заяві від 13.11.2025р. власник майна ОСОБА_4 просив провести розгляд справи без його участі, заперечив щодо накладення арешту на мобільний телефон.
Дослідивши матеріали клопотання наданні органом досудового розслідування, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Метою накладення арешту на майно слідчий вказує: збереження речових доказів; забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Приписами ч. 5 ст. 170 КПК України визначено що, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, та карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Суд враховуючи обставини кримінального провадження, мету, підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а також беручи до уваги наявність достатніх підстав вважати, що суд може призначити ОСОБА_4 покарання у виді конфіскації майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди завданої злочином, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на грошові кошти у загальній сумі 700 (сімсот) доларів США, купюрами по 100 (сто) доларів кожна, які вилучено за місцем проживання підозрюваного з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
З огляду на те, що мобільний телефон Iphone 11 PRO, вилучений 05.11.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , у володінні за адресою: АДРЕСА_1 , є речовим доказом по кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використанні як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення арешту на такий, позбавивши його власників, офіційних володільців, третіх осіб, можливості відчуження, розпоряджання, використання.
Враховуючи вищезазначене, клопотання слідчого про арешт майна підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Накласти арешт на майно, вилучене 05.11.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , у володінні за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти у загальній сумі 700 (сімсот) доларів США, купюрами по 100 (сто) доларів кожна: PF 80380024 K, LB 17268728 J, PF 19825963 T, PB 29666109 M, QB 65466704 A, PB 16803954 K, LF 54801832 A - з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання; мобільний телефон Iphone 11 PRO з ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 - з метою збереження речових доказів.
Ухвала судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду на протязі 5 днів з часу її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1