Справа № 165/3957/25
Провадження № 2/165/1146/25
22 грудня 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого судді Рибас А.В.,
з участю секретаря судового засідання Попіки Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
встановив:
05 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13 травня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79681786, за умовами якого (п. 1) позикодавець зобов'язувався передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало (відступило) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
25 вересня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду № 37 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, відповідно до якої ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало (відступило) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги згідно реєстру боржників № 32 від 25 вересня 2024 року. Відповідно до даного реєстру позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 18 221,50 гривень, з яких: 5 500, 00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 732,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 10 989,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач виконав свої зобов'язання частково, оскільки після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній здійснив одноразовий платіж 31.12.2024 року у розмірі 2 000,00 грн. для погашення існуючої заборгованості. З огляду на викладене представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики №79681786 в розмірі 16 221,50 гривень, з яких: 5 500, 00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 732,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 8 989,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Ухвалою від 11 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ним копії ухвали.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з'явилася, діючи на підставі довіреності (а.с. 36), Кудіна А.В. в пункті 4 прохальної частини позовної заяви просила суд розгляд справи здійснювати у відсутності представника позивача і у випадку неявки в судове засідання відповідача, у визначені судом дату та час, просила ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с. 4).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про надіслання поштового відправлення (а.с. 44) та довідкою про доставку електронного листа (а.с. 43).
Відповідно до ст. 280, ст. 281 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з'ясувавши всі обставини справи та оцінивши надані докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності у їх взаємозв'язку, суд дійшов переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
13 травня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79681786, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 5 500,00 гривень (п. 2.1) строком на 30 днів (п. 2.2) з фіксованою процентною ставкою 1,05 % (п. 2.3).
Договір був укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника 34574 згідно Закону України «Про електронну комерцію» (п. 21).
Підписанням цього Договору відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, в тому числі з інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України (п. 5.10).
У додатку № 1 до договору - таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, сторони погодили усі платежі за кредитом, включно проценти за користування кредитом (а.с. 9).
Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами виникли договірні зобов'язання, які випливають з договору, ними дотримано письмову форму укладення договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст. 639 та 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами договору досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.
Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Будь-яких належних доказів на спростування позовних вимог, відповідачем не надано.
Частиною 4 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21 (а.с. 10-12).
Згідно з п. 1.1 договору факторингу, зі змінами та доповненнями, відповідно до долучених додаткових угод (а.с. 15), фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимоги та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до акту прийому - передачі реєстру боржників № 32 від 25 вересня 2024 року (а.с. 15), долученого витягу з реєстру боржників № 32 від 25 вересня 2024 року (а.с. 18) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на кошти в розмірі 18 221,50 грн.
Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач частково виконав свої зобов'язання, оскільки після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній здійснив одноразовий платіж 31.12.2024 року у розмірі 2 000,00 грн. для погашення існуючої заборгованості.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30.09.2025 року заборгованість ОСОБА_1 складає 16 221,50 грн., з яких: 5 500, 00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 732,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 8 989,00 грн. - сума заборгованості за пенею (а.с. 19).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
При ухваленні рішення у справі суд бере до уваги те, що вказаний договір укладено між відповідачем та відповідною фінансовою установою, що містить суму основного зобов'язання, відсотки за користування грошовими коштами, строк їх повернення та нарахування.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи те, що за умовами договору відповідач отримав грошові кошти та користувався ними, однак їх у встановлені строки не повернув та враховуючи правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача неповернутого тіла кредиту (заборгованості за основною сумою боргу) за договором.
При цьому, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, крім заборгованості за основним боргом, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за відсотками та пенею.
Відповідачем не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.ст. 76-81 ЦПК України на спростування вказаних вище обставин.
Суд, у даному випадку аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, встановлює, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем договору з первісним позикодавцем, після підписання якого між сторонами договору виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідача виникли зобов'язання повернути грошові кошти відповідно до умов договору та сплатити плату (проценти) від суми позики, а тому позовні вимоги в частині нарахованих відсотків за договором підлягають задоволенню.
Водночас, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за вказаним договором, суд зазначає наступне.
Так, згідно з доданим розрахунком заборгованості за договором позики № 79681786 від 13.05.2024 року відповідачу до сплати нараховано пеню у розмірі 8 989,00 грн.
Разом з тим, відповідно до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22).
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.01.2024 року по справі № 183/7850/22 вказано, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки з 24.02.2022 в Україні діє воєнний стан, тому нарахування позивачем пені за договором позики № 79681786 від 13.05.2024 року у розмірі 8 989,00 грн. у період дії воєнного стану є безпідставними, тому в цій частині позовна заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1 350,50 грн., що підтверджується документально (а.с. 5) та є пропорційним задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 272-273, 280-282 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 79681786 від 13 травня 2024 року у розмірі 7 232 (сім тисяч двісті тридцять дві) гривні 50 копійок, з яких: 5 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 732,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1 350 (одну тисячу триста п'ятдесят) гривень 50 копійок сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження юридичної особи: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Головуючий суддя Алла РИБАС