Справа № 749/1474/25 Головуючий у 1 інстанції Чигвінцев М. С.
Провадження № 33/4823/928/25
Категорія - - ч.1 ст.130 КУпАП
26 грудня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Хоминської О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сновського районного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 13 вересня 2025 року, о 21 год. 19 хв., у місті Сновськ Чернігівської області, по вул. Святотроїцька, 35, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Touran, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі КНП «Сновська ЦРЛ», згідно висновку №169 від 13.09.2025 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на те, що лікарем не дотримана процедура проведення медичного огляду, передбаченого відповідною Інструкцією, акт медичного огляду складений з порушеннями вимог до Інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду №169 від 13.09.2025 є неналежним і недопустимим доказом, оскільки виданий з істотним порушенням процедури на підставі незаповненого та не підписаного акту медичного огляду. Апелянт вказує, що він не відмовлявся пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, але спроби пройти огляд за допомогою приладу Алкофор не були вдалими, при цьому лікар не пропонувала ОСОБА_1 здати інше біологічне середовище.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №453065 від 13.09.2025, ОСОБА_1 , 13 вересня 2025 року, о 21 год. 19 хв., у місті Сновськ, по вул. Святотроїцька, 35, керував транспортним засобом Volkswagen Touran, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі КНП «Сновська ЦРЛ» згідно висновку №169 від 13.09.2025 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Обставини, викладені в протоколі, також підтверджуються висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння №169 від 13.09.2025 та копією акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеними лікарем КНП «Сновська ЦРЛ» ОСОБА_3 , згідно яких медичний огляд не відбувся, оскільки ОСОБА_1 фактично відмовився від проходження такого огляду (а.с. 4, 27).
З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . При спілкуванні з водієм поліцейські виявили у нього явні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, а тому йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчій лікарні. ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд саме в медичному закладі. Після цього, водій був доставлений до медичного закладу, де ОСОБА_1 багато разів продував газоаналізатор, але спроби не були вдалими. Після чого лікар повідомив ОСОБА_1 , що буде писати в документах, що той симулює проходження огляду. Працівник поліції повідомив, що таку поведінку водія буде розцінено, як ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння та склав протокол про адміністративне правопорушення. Окрім цього, ОСОБА_1 намагався домовитись з працівниками поліції не оформляти на нього протокол про адміністративне правопорушення, що також свідчить про намагання останнім уникнути відповідальності за вчинене.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, не заслуговує на увагу, оскільки поведінка водія свідчить про протилежне, а саме, що він будь-яким чином намагався уникнути огляду на стан сп'яніння, що правильно розцінено працівниками поліції, як відмова останнього від проведення огляду.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не зверталася і матеріали справи таких не містять.
Доводи апелянта в частині того, що лікар не пропонував йому проведення лабораторного дослідження шляхом відібрання зразків біологічного середовища для встановлення стану алкогольного сп'яніння, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Інструкцією не передбачено, що особа, доставлена для проходження огляду на стан сп'яніння, має право вибирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Відтак, такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд. При цьому враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у даному закладі охорони здоров'я, а також швидкість проведення дослідження.
За приписами п.8 даної Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я. За приписами п.3 розділу III Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Пунктами 12, 13, 14 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
Отже, визначення стану алкогольного сп'яніння шляхом лабораторного дослідження здійснюється лише в окремо взятих випадках, зокрема, під час ДТП.
Даних про хворобу водія, яка перешкоджала йому фізіологічно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Алкофор», надано не було.
З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснили, що для проведення дослідження на стан алкогольного сп'яніння необхідно продути спеціальний прилад, однак останній ухилявся від проходження огляду, свідомо стимулював дихання, попри інструкції, чим свідомо перешкодив отриманню показників від приладу, а тому його дії були правильно розцінені лікарем та поліцейськими, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Твердження апелянта про те, що висновок щодо результатів медичного огляду №169 від 13.09.2025 є неналежним і недопустимим доказом, так як виданий з істотним порушенням процедури на підставі незаповненого та не підписаного акту медичного огляду не є слушними, оскільки ці документи підтверджують, що медичний огляд не відбувся і відносно ОСОБА_1 було складено адмінматеріали саме за його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й апеляційний суд.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Сновського районного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2025 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний