Справа № 301/2521/25
2/301/1333/25
"18" грудня 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Бобик О.І.,
за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Іршава у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Котубей Іван Іванович до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Іршавський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), про визнання батьківства,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Котубей І.І., звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Іршавський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про визнання батьківства.
Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що з 1999 року по сьогоднішній час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у фактичних шлюбних відносинах. За період сімейного життя в них народилося четверо дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З початку сімейних відносин, тобто з 1999 року і по сьогодні всі разом проживають за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився і проживає по теперішній час в АДРЕСА_1 і має наступний склад сім?ї: мати: ОСОБА_3 ; батько ОСОБА_2 ; брат ОСОБА_5 ; брат ОСОБА_4 ; сестра ОСОБА_6 ..
При реєстрації народження ОСОБА_1 запис про батька був зроблений відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто за вказівкою матері. 08.12.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відділом реєстрації актів цивільного стану Іршавського районного управління юстиції Закарпатської області зареєстровано шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №118.
У рішенні Іршавського районного суду від 21.05.2025 року зазначено: «Згідно довідки №04.4-18/1007 від 16.12.2004 року ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 і має наступний склад сім?ї: жінка ОСОБА_3 ; син ОСОБА_4 ; син ОСОБА_1 ; син ОСОБА_5 ; дочка ОСОБА_6 . Вказані обставини також підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які були допитані під час судового засідання по даній справі.
За наведених обставин просять суд: 1) визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у с. Ільниця Хустського (Іршавського) району, Закарпатської області та зобов'язати Іршавський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області внести відповідні зміни до актового запису про народження №57 від 05.08.2002 року, складений виконкомом Ільницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначивши батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України та видати нове свідоцтво про народження, залишивши дитині прізвище « ОСОБА_9 ».
Ухвалою Іршавського районного суду від 16.10.2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено на підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Іршавського районного суду від 13.11.2025 року підготовче судове засідання закрито та призначено розгляд справи по суті.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив такі задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав заяву, у якій позовні вимоги визнає повністю. Зазначає, щоз 1998 року він перебував у шлюбних відносинах з ОСОБА_3 . В шлюбі мають четверо дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Починаючи з 1998 року по сьогоднішній час вони проживаютьмо за адресою: АДРЕСА_1 та ведуть спільне господарство. Просить розглянути справу без його участі, оскільки перебуває на військовій службі.
У судове засідання представник третьої особи Іршавського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без участі представника.
Заслухавши позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як убачається із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками записані ОСОБА_10 та ОСОБА_3 (а.с. 54). Відомості про батька дитини записані за вказівкою матері.
На момент народження позивача сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі.
Згідно довідки №04.4-18/594 від 12.08.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народився і проживає в АДРЕСА_1 (а.с. 26). А згідно довідки №04.4-18/595 від 12.08.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно народився і проживає по теперішній час в АДРЕСА_1 і має наступний склад сім?ї: мати: ОСОБА_3 ; батько ОСОБА_2 ; брат ОСОБА_5 ; брат ОСОБА_4 ; сестра ОСОБА_6 (а.с.27).
Довідкою №01-16/229 від 11.08.2025 року стверджується, що ОСОБА_1 дійсно закінчив 11 клас Ільницького ЗЗСО І-III ступенів у 2020 році (а.с.28).
Рішенням Іршавського районного суду від 21.05.2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Іршавський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про визнання батьківства, позов задоволено чатково. Визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У задоволенні позову в частині визнання ОСОБА_2 батьком повнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовлено (а.с. 19-24).
Оскільки ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , то спірні правовідносини регулюються нормами КпШС України.
Згідно ст. 51 КпШС України взаємні права та обов'язки батьків і дітей грунтуються на
походженні дітей, засвідченому у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 52 КпШС України, походження дитини від батьків, які перебувають між собою в шлюбі, засвідчується записом про шлюб батьків.
Відповідно до частини другої статті 53 КпШС України у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.
Частиною третьою статті 53 КпШС України визначено чотири юридично значимі обставини встановлення батьківства, кожна з яких є необхідною і достатньою для задоволення позову: а) спільне проживання та ведення спільного господарства батьками дитини до її народження; б) спільне виховання батьками дитини; в) спільне утримання батьками дитини; г) визнання батьківства відповідачем.
Відповідно до ст. 55 КпШС України якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, запис про матір дитини провадиться за заявою матері, а запис про батька дитини -
за спільною заявою батька і матері дитини, або батько записується
згідно з рішенням суду.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини другої статті 55 цього Кодексу.
При розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, спір про визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов'язків, зокрема обов'язку з утримання дитини.
У рішенні Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) на підставі його практики вказав, що в подібних справах має враховуватися справедливий баланс між відповідними конкуруючими інтересами. Усі рішення щодо найкращих інтересів дитини повинні мати надзвичайне значення (§ 23 рішення). ЄСПЛ звернув увагу, що стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини (рішення від 22 березня 2012 року у справі «Каутзор проти Німеччини» ("Kautzor v. Germany"), та від 22 березня 2012 року у справі «Аренс проти Німеччини» ("Ahrens v. Germany")).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що передумовою звернення до суду в таких справах є наявність кровного споріднення між особою, яка вважає себе батьком, і дитиною.
Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вище перераховані докази в сукупності.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Але передумовою звернення до суду в справах про визнання батьківства є, зокрема, наявність кровного споріднення між особою, яку позивач просить визнати батьком, і дитиною.
Для з'ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.
Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням статті 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05).
Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства.
У даній справі позивачем не надано відповідного висновку судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, який би міг достеменно підтвердити факт кровного споріднення з відповідачем.
Відносно заяви відповідача про визнання позову, у якій він стверджує, що є дійсно батьком позивача, то на думку суду така заява не є достатньою для підтвердження вказаних обставин. До того ж сторони не позбавлені можливості відповідно до ст. 126 СК України подати заяву про визнання батьківства до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Щодо інших доказів, на які посилається позивач у своєму позові, то на думку суду такі не є достатніми для підтвердження факту його кровного споріднення з відповідачем.
Крім того, ні позивач ні відповідач не скористалися правом визнати батьківство з 2002 року, тобто протягом тривалого часу від дня народження позивача.
Узагальнюючи наведене, на думку суду в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з недоведеністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 2, 247, 258, 259, 264, 265 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_11 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Іршавський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), про визнання батьківства - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26.12.2025.
Суддя Іршавського
районного суду: О. І. Бобик