243/10930/25
1-кп/243/1287/2025
26 грудня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду № 11 м. Слов'янська Донецької області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12025052510001330 від 01.11.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Амвросіївка Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не маючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого:
* 11.11.1998 Амвросіївським районним судом за ст.ст.44, 86-1, ч.2 ст.17, ч. 3 ст.81, ч. 1 ст.89 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 10.08.2001 на підставі Закону України «Про амністію»;
* 10.04.2003 Слов'янським міським судом за ч.1 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 06.05.2006 умовно-достроково, невідбутий строк 2 місяці 11 днів; - 20.11.2009 Слов'янським міським судом за ч.1 ст. 187 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
* 24.10.2012 Слов'янським міськрайонним судом за ч.1 ст.І53, ч.2 ст. 152, 4.2 ст. 15 ч.2 ст. 152, ч.2 ст. 186 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі; - 29.09.2016 Слов'янським міськрайонним судом за ч.2 ст.186 КК України до 7 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився 07.11.2016 по відбуттю строку покарання;
* 09.01.2018 Слов'янським міськрайонним судом за ст.395, ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України до 5 місяців арешту;
* 10.07.2018 Слов'янським міськрайонним судом за ч.2 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнився 12.01.2021 умовно-достроково, не відбутий строк 2 місяці 22 дні;
* 08.04.2021 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 3 місяці. Вирок набрав законної сили 03.05.2023. 24.05.2024 звільнений з Вінницької ВК (№86) по відбуттю строку покарання,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась.
Згідно Указу Президента України №478/2025 від 14.07.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №4524-ІХ від 15.07.2025, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
01 листопада 2025 року близько 14 години 40 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, вул. Софіївська, біля будинку 89, побачив раніше незнайому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка йшла йому на зустріч та тримала в руках належну їй сумку чорного кольору, в середині якої знаходився мобільний телефон блакитного кольору марки «Хіаоті Redmi 12».
В цей час та у цьому ж місці у ОСОБА_4 , який раніше вчиняв злочини, передбачені статтями 185, 187 Кримінального кодексу України, виник злочинний, протиправний корисливий умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_7 , а саме: сумки чорного кольору, в середині якої знаходився мобільний телефон блакитного кольору марки «Хіаоті Redmi 12», яку потерпіла мала при собі.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер вчинюваного діяння, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшов до ОСОБА_7 , яка проходила біля будинку 89 по вул. Софіївській м. Слов'янська, Краматорського району, Донецької області, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, повалив ОСОБА_8 на ґрунт. Після цього, під час боротьби, відкрито, проти волі ОСОБА_8 вихопив з рук останньої сумку чорного кольору, в середині якої знаходився мобільний телефон блакитного кольору марки «Хіаоті Redmi 12», тим самим відкрито викрав чуже майно, а саме: сумку із тканини чорного кольору вартістю 412 гривень 40 копійок, мобільний телефон блакитного кольору марки «Хіаоті Redmi 12», 256 Gb, процесор Media Тек Helio G88, вісім ядер, макс. 2.00 ГГц, Імеі 1: НОМЕР_1 , Імеі 2: НОМЕР_2 вартістю 4 249 гривень 15 копійок.
Надалі ОСОБА_4 місце скоєння злочину покинув, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 4 661 гривна 55 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Під час досудового розслідування між керівником Слов'янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю його захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, відповідно до якої сторони погодилися на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 7 років, на що потерпіла надала свою згоду.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України визнав повністю, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором.
Угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст. ст. 468-470, 472 КПК України, дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 186 КК України.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Суд пересвідчився в реальності та можливості виконання умов угоди, що відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, в тому числі, потерпілих.
Судом обвинуваченому роз'яснено ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому цілком зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину кримінального правопорушення у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме, можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення наслідків укладення угоди.
Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України щодо зазначеного кримінального правопорушення угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим за письмової згоди потерпілої може бути укладена.
Узгоджене сторонами в угоді покарання пропонується у межах, встановлених санкцією ч. 4 ст. 186 КК України.
За наслідками розгляду угоди, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, доходить висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
На підставі вищевикладеного. керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. ст. 368-371, ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду від 20 листопада 2025 року у кримінальному провадженні № 12025052510001330 від 01.11.2025 року, укладену між керівником Слов'янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю його захисника ОСОБА_5 , за письмової згоди потерпілої, про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши на підставі ч.5 ст.72 КК України у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 01 листопада 2025 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення дорівнює 1 дню позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, залишити без змін.
Речові докази - тканеву сумку чорного кольору, мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 12», 256 Gb, Імеі 1: НОМЕР_1 , Імеі 2: НОМЕР_2 - залишити потерпілій ОСОБА_6 .
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_1