Справа №523/27463/25
Провадження №1-кс/523/8518/25
25 грудня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , в присутності підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Червоного Донця Балаклійського району Харківської області, громадянина України, із незакінченою вищою освітою, перебуваючої в цивільному шлюбі, маючої на утриманні малолітню дитину 2011 року народження, неофіційно працевлаштованої маляром, хворої на перетоксикоз та гіпертонію (зі слів підозрюваної), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України,-
Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025160000000549 від 04.11.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Одеської обласної прокуратури.
Так, органами досудового розслідування встановлено, що у вересні 2025 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, невстановлений співробітник розвідувального органу російської федерації, який авторизований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_7 » з нікнеймом « ОСОБА_8 », знаходячись у невстановленому місці на території російської федерації або на окупованій російською федерацією території України, розробив і почав реалізовувати план вчинення терористичного акту із застосуванням зброї, який мав призвести до загибелі першого заступника міського голови м. Теплодар Одеської області ОСОБА_9 .
Реалізуючи власний злочинний умисел, направлений на ведення підривної діяльності проти України шляхом вчинення на території України терористичних актів, 23.10.2025 вказаний невстановлений співробітник розвідувального органу російської федерації познайомився при невстановлених слідством обставинах в месенджері «Telegram» (сервісі для обміну голосовими, текстовими повідомленнями і медіафайлами) з громадянами України ОСОБА_10 і ОСОБА_6 та в ході спілкування в зазначеному месенджері з вказаними громадянами, звернувся до них із пропозицією і вказівками вчиняти на території м. Одеси і Одеської області терористичні акти шляхом застосування зброї, за грошову винагороду. На вказану пропозицію і вказівки ОСОБА_10 та ОСОБА_6 відповіли згодою, тим самим вступили з вказаним невстановленим співробітником розвідувального органу російської федерації який авторизований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_7 » з нікнеймом « ОСОБА_8 » у злочинну змову, направлену на вчинення терористичних актів із застосуванням зброї. При цьому, невстановлений співробітник розвідувального органу російської федерації повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_6 що до їх функціональної ролі у вчиненні терористичних актів входитиме знаходження в місті Одеса, з метою застосування зброї, яка заздалегідь знаходилась у т.зв. «тайнку» (схроні) на території міста Одеси.
Надалі, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , продовжували діяти за вказівками вказаного невстановленого співробітника розвідувального органу російської федерації, використовуючи власні мобільні телефони: ОСОБА_10 - мобільний телефон марки «Xiaomi» та «Realme C30» із сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_1 ; ОСОБА_6 - мобільний телефон марки «Samsung-28gb» із сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_2 постійно підтримували контакт та отримали інструкцію щодо місцезнаходження т.зв. «тайнику» (схрону), в якому знаходилась зброя - пістолет-кулемета марки «УЗІ», серійний номер НОМЕР_3 та бойові припаси до нього в кількості 25 патронів калібру 9х19, для вчинення терористичного акту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 29.10.2025 у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 13 год. 00 хв. ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , перебуваючи в м. Одеса, діючи за вказівками вищевказаного невстановленого співробітника розвідувального органу російської федерації, направилися до невстановленого досудовим розслідуванням місцезнаходження т.зв. «тайника» (схрону), в якому знаходилась зброя - пістолет-кулемет марки «УЗІ», серійний номер НОМЕР_3 та бойові припаси до нього в кількості 25 патронів калібру 9х19, для подальшого використання вищевказаної зброї під час вчинення терористичного акту, який мав призвести до загибелі першого заступника міського голови м. Теплодар Одеської області ОСОБА_9 .
В подальшому, в період з 13 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв. 29.10.2025, отримавши усі необхідні інструкції, у вигляді текстових та голосових вказівок, фотоматеріалів ОСОБА_10 та ОСОБА_6 перебуваючи на території м. Одеси, заздалегідь взявши із собою знаряддя для вчинення терористичного акту - зброю, у вигляді пістолет-кулемету марки «УЗІ», серійний номер НОМЕР_3 та бойових припасів до нього в кількості 25 патронів калібру 9х19, які вони напередодні вилучили із т.зв. вищевказаного невстановленого слідством «тайника» (схрону), маючи умисел на вчинення терористичного акту шляхом застосування зброї і переслідуючи протиправну мету порушення громадської безпеки, залякування населення, привернення уваги громадськості до політичних і ідеологічних поглядів вищого військово-політичного керівництва російської федерації щодо знищення державності і суверенітету України, створення хибного інформаційного приводу для російських пропагандистських медіа-ресурсів щодо нібито діяльності на території м. Одеси і Одеської області «російського підпілля» з проросійсько налаштованих політично і ідеологічно громадян України, створення серед населення України суспільної думки по неприйняттю державності України, протидії співробітникам органів військового управління та іншим представникам Сил оборони України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення громадської безпеки від проявів тероризму, загибелі людей, настання інших тяжких наслідків, направилися до автомобільної стоянки бізнес центру «Таламус», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Олексія Вадатурського, буд.16А де, завідомо для ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , на автомобільній стоянці, а саме в автомобілі марки «Lexus», державний номер НОМЕР_4 мав перебувати перший заступник міського голови м. Теплодар Одеської області ОСОБА_9 (за інформацією від невстановленого співробітника розвідувального органу російської федерації, який авторизований в месенджері «Telegram» як «Алексей» з нікнеймом « ОСОБА_8 ») та відносно якого, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 за попередньою змовою із вказаним невстановленим співробітником розвідувального органу російської федерації, запланували вчинити терористичний акт, шляхом застосування зброї, що мав призвести до загибелі ОСОБА_9 .
В подальшому, приблизно об 17 год. 30 хв. 29.10.2025 ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , знаходячись біля автомобільної стоянки бізнес центру «Таламус», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Олексія Вадатурського, буд.16А, завершуючи спільні протиправні дії по вчиненню терористичного акту, підійшли до автомобілю марки «Lexus», державний номер НОМЕР_4 , маючи при собі заздалегідь отриманий від вищевказаного невстановленого співробітника розвідувального органу російської федерації зброю у вигляді пістолет-кулемету марки «УЗІ», серійний номер НОМЕР_3 та бойових припасів до нього в кількості 25 патронів калібру 9х19, вчинили замах на життя першого заступника міського голови м. Теплодар Одеської області ОСОБА_9 , який знаходився в зазначеному автомобілі, із застосуванням вищевказаної зброї, але злочинний умисел ОСОБА_10 та ОСОБА_6 направлений на вчинення терористичного акту із застосуванням зброї, який створював небезпеку для життя і здоров'я ОСОБА_9 та настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів привернення уваги громадськості до певних політичних поглядів винного (терориста) не був доведений ними до кінця, з причин, що не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_10 та ОСОБА_6 були затримані співробітниками Управління Служби безпеки України в Одеській області.
Крім того, досудовим слідством встановлено, що 29.10.2025 у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 13 год. 00 хв. у ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , які на той час знаходилися в м. Одеса, в порушення вимог Постанови Верховної Ради України №2471-ХІІ від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затверджену постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України №662 від 21.08.1998, виник злочинний умисел направлений на незаконне поводження зі зброєю та бойовими припасами, а саме на придбання та носіння зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Так, 29.10.2025 у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 13 год. 00 хв. ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Одеса (більш точне місце досудовим розслідуванням на даний час не встановлено), діючи умисно та за попередньою змовою з невстановленим співробітником розвідувального органу російської федерації який авторизований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_7 » з нікнеймом « ОСОБА_8 », маючи умисел на незаконне придбання зброї та бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу, придбали, шляхом привласнення т.зв. «тайнику» (схроні), пістолет-кулемет марки «УЗІ», серійний номер НОМЕР_3 та бойові припаси до нього в кількості 25 патронів калібру 9х19, які в подальшому, діючи умисно та продовжуючи свою протиправну діяльність, власноручно носили при собі у рюкзаку до їх виявлення та вилучення співробітниками Управління СБ України в Одеській області під час проведення 29.10.2025 огляду місця події на автомобільній стоянці бізнес центру «Таламус», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Олексія Вадатурського, буд.16А за обставинами вчинення терористичного акту відносно першого заступника міського голови м. Теплодар Одеської області ОСОБА_9
29.10.2025 року о 20 год. 20 хв. ОСОБА_10 та ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України було затримано та 30.10.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень.
31.10.2025 року Пересепським районним судом м. Одеса відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_6 обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою до 29.12.2025 року.
Вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 29.10.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 30.10.2025 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 30.10.2025;
- протоколом огляду мобільних телефонів ОСОБА_10 ;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_6 ;
- іншими матеріалами досудового розслідування.
23.12.2025 року до Пересипського районного суду міста Одеси надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_13 , щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , яке обґрунтоване тим, що вона може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрювана усвідомлюючи тяжкість злочинів у вчиненні яких вона на цей час підозрюється, а саме у вчиненні особливо тяжкого злочину за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження;
- впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки в ході проведення слідчих дій були залучені поняті та підозрюваній надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних та будучи обізнаною про хід досудового розслідування може незаконно впливати на зазначених свідків, експертів, інших учасників кримінального провадження з метою дачі ними завідомо неправдивих показань/висновків;
- перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому;
Слідчий ОСОБА_4 підтримав позицію прокурора;
захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора, просила обрати заставу;
підозрювана ОСОБА_6 , підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Згідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст.178 КПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України №3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України Кримінальне Процесуальне Законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи щодо забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доцільність тримання підозрюваного під вартою повинна забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо, зважаючи на вище перелічені ризики.
Вказані обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що перебуваючи на свободі, підозрювана ОСОБА_6 буде перешкоджати виконанню покладених на неї процесуальних обов'язків.
На даний час є достатні підстави вважати, що підозрювана, перебуваючи на свободі, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, впливатиме на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджатиме проведенню досудового розслідування іншим чином.
Зазначені ризики не зменшилися, що, згідно ст. 177 та ст. 199 КПК України, є підставою для продовження підозрюваній ОСОБА_6 строку тримання під вартою.
Обставин, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.
З урахуванням суспільної небезпеки злочину, у скоєнні якого ОСОБА_6 пред'явлена підозра, усіх обставин справи, особи підозрюваної: особи раніше не судимої, перебуваючої в цивільному шлюбі, маючої на утриманні малолітню дитину 2011 року народження, неофіційно працевлаштованої маляром, хворої на перетоксикоз та гіпертонію (зі слів підозрюваної), проживаючої в м. Одесі, останній було повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, тяжча санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, слідчий суддя вважає, що потрібно продовжити щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Будь-яких доказів, які б давали підстави слідчому судді застосувати стосовно підозрюваної більш м'який запобіжний захід, надано не було, а зазначені в клопотанні ризики існують та є обґрунтованими.
Крім того, слід звернути увагу, що відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень під час дії воєнного стану, що становить підвищену суспільну небезпеку, а також високий ступінь встановлених ризиків, слідчий суддя приходить до висновку про продовження запобіжного заходу без визначення розміру застави.
Таким чином, дотримуючись завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, враховується необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та держави та забезпечення охоронюваних прав та свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.176, 177, 183, 309, 376 КПК України,
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити підозрюваній ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 22.02.2026 року включно, в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1