Справа № 521/12491/25
Номер провадження:1-кп/521/1702/25
19 грудня 2025 року Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про закриття кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №1202316000001070 від 28.07.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
До суду надійшло клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про закриття кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №1202316000001070 від 28.07.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
У рамках кримінального провадження №?12013160110001947 проводилось досудове розслідування за фактами розкрадання бюджетних коштів при ремонті автомобільних доріг в Одеській області. 28.07.2023 з матеріалів кримінального провадження №12013160110001947 виділено матеріали кримінального провадження № 1202316000001070, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених , ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Встановлено, що 11.11.2016 року до Хмельницького ВП Малиновського відділу поліції в м. Одесі Головного Управління Національної поліції в Одеській області надійшли матеріали пшчтою з Управління Служби безпеки України в Одеській області про те, що службові особи Служби автомобільних доріг в Одеській області та підрядні організації, серед яких є ТОВ "БК "Дорлідер" зловживаючи своїм службовим становищем під час виконання ремонтних та поточних робіт, привласнюють грошові кошти. Вказані відомості внесено до ЄРДР за №120161470002557 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 191 КК України.
До Одеської місцевої прокуратури № 2 з Управління СБУ в Одеській області надійшли матеріали про те, що 18.11.2014 Службою автомобільних доріг в Одеській області укладено з ТОВ «БК «Дорлідер» договори підряду на виконання робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування (Арцизького, Великомихайлівського, Любашівського, Роздільнянського, Фрунзівського, Ширяєвського районів Одеської області) та автодороги М-05 «Київ-Одеса» (ділянка: км 273 - км 364), загальною вартістю близько 3 млн. грн. В свою чергу, з метою виконання вищевказаних робіт, 18.11.2014 ТОВ «БК «Дорлідер» уклало з ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 32018511) договір субпідряду №59/11. Вищевказані роботи, у зимовий період 2014-2015 рр.., філіями ДП «Одеський облавтодор» були виконані в повному обсязі. Однак, шляхом внесення недостовірних відомостей в офіційні документи, керівники ТОВ «БК «Дорлідер» заволоділи державними коштами у розмірі близько 3 млн. грн. та не перерахували понад 1,8 млн. грн. на користь ДП «Одеський облавтодор» чим нанесли збитки зазначеному державному підприємству на відповідну суму. Вказані відомості внесено до ЄРДР за №120161470002557 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 191 КК України. Вказані відомості внесено до ЄРДР за №120161470002557 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 366 КК України.
Посадові особи ДП «Одеський облавтодор», за попередньою змовою з посадовими особами Служби автомобільних доріг в Одеській області та ТОВ «БК «Дорсервіс», ПП «Південьдортех», ПП «Полтавабудцентр», ТОВ «Березівкаагрошляхбуд», ТОВ «Євродор», зловживаючи своїм службовим становищем, з метою привласнення бюджетних коштів, провели фіктивні тендери на проведення поточного середнього ремонту автомобільних доріг в Одеській області. В подальшому, посадові особи ДП «Одеський облавтодор» уклади договори на виконання робіт з субпідрядними організаціями ТОВ «БК «Дорсервіс»,ПП «Південьдортех», ПП «Полтавабудцентр», ТОВ «Березівкаагрошляхбуд», ТОВ «Євродор», які після виконання робіт з ремонту автомобільних доріг, умисно внесли завідомо неправдиві відомості до актів приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) щодо об'ємів виконаних будівельних робіт, їх вартості та вартості будівельних матеріалів та машин-механізмів, чим спричинили збитків державному бюджету. Зокрема, ТОВ «БК «Дорсервіс» у червні 2017 року виконало поточний ремонт на ділянці дороги С 161305 Сербка-Новомиколаївка-Петрівка (Курсове) на суму 3 919 004 грн; ПП «Полтавабудцентр» у липні 2017 року виконало поточний ремонт на ділянці дороги О160201 Арциз-Виноградівка-Спаське км 0+000 - км 24+300 на суму 4 898 075 грн; ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» у липні 2017 року виконало поточний ремонт на ділянці дороги С 160605 Березівка-Зброжківка на суму 2 525 592 грн; ПП «Південьдортехніка» у грудні 2016 року виконало поточний ремонт на ділянці дороги Т-16-27 КПП «Серпневе»-Тарутине-Арциз-Татарбунари на суму 4 000 000 грн; ТОВ «Євродор» у грудні 2016 року виконало поточний ремонт на ділянці дороги М-15 Одеса-Рені (на м. Бухарест), км 268+000 - км 274+300 на суму 1 350 000 грн. Вказані відомості внесено до ЄРДР за №42017160000001432 ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 191 КК України.
У ході досудового розслідування проведено ряд слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення особи, причетної до вчинення даного кримінального правопорушення та встановлення місцезнаходження викраденого майна, однак встановити особу чи отримати будь-які докази не причетність особи до вчинення даного правопорушення не представилось можливим.
Відповідно до вимог ст.ст. 2, 8, 9, 17, 22, 276 КПК України, повідомлення про підозру особі у вчиненні кримінального правопорушення здійснюється за наявності достатніх доказів.
На момент звернення до суду з даним клопотанням, особу, яка вчинила кримінальне правопорушення встановлено не було.
Дії невстановленої особи стороною обвинувачення кваліфіковано за ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.
В судовому засіданні прокурор вважав наявними підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальні правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, просив закрити вказане кримінальне провадження.
Вислухавши думку прокурора, вивчивши матеріали справи, суд надходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 п. 3-1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно п. 1-1 ч. 2 та абзацу четвертому ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
При цьому суд враховує і те, що 01.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617-VIII (далі Закон № 2617-VIII).
Зазначеним Законом № 2617-VIII внесено зміни в Кримінальний кодекс України та встановлено нову класифікацію кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Відповідно до ст. 12 КК України визначено класифікацію кримінальних правопорушень. Так, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до частин 3 - 6 ст. 12 КК України, злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Санкція ч.2 ст. 191 КК України, передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Санкція ч.1 ст. 366 КК України, передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Таким чином, з 01.07.2020 у зв'язку з набранням чинності Законом № 2617-VIII, дії невстановленої особи, які стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.2 ст. 191 КК України, визначено як тяжкий злочин, за ч.1 ст. 358 КК України, визначено як кримінальний проступок, за ч.1 ст. 364 КК України, визначено як нетяжкий злочин, за ч.2 ст. 366 КК України, визначено як нетяжкий злочин.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 КК України, давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.
Вказане кримінальне правопорушення не відноситься до категорій кримінальних правопорушень, згаданих законодавцем у ч. 4 та ч.5 ст. 49 КК України.
У ході досудового розслідування проведено ряд слідчих (розшукових) дій, однак не встановлено особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення та повідомлення про підозру в межах кримінального провадження не здійснювалося.
Таким чином, матеріали справи не містять відомості про те, що невстановлена особа у проміжок часу з липня 2017 року (подія останнього кримінального правопорушення) по теперішній час ухилялась від слідства, оскільки в цей період невстановлена особа не була належним чином повідомлена про підозру та їй не було відомо про свій процесуальний статус, її обов'язок з'являтися до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності.
На підставі чого, судом в даному випадку не встановлено обставин, з якими закон пов'язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, передбаченого ч. 2 ст. 49 КК України.
Аналіз приписів зазначених норм кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що вказане кримінальне провадження, в ході розслідування якого не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, за встановлених обставин, суд вправі закрити зі спливом строку, визначеного п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Виходячи з фактичних обставин справи, так як вони викладені в клопотанні прокурора та підтверджуються матеріалами справи, судом встановлено, що особу, яка вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, не встановлено, подія останнього кримінального правопорушення мала місце в липні 2017 року, відтак на даний час сплинув передбачений п.3 ч. 1 ст. 49 КК України п'ятирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, зазначені кримінальні правопорушення є нетяжкими злочинами та не є особливо тяжкими злочинами проти життя чи здоров'я особи та не є злочином, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, а тому з огляду на викладене, зважаючи, що особу, яка вчинила кримінальні правопорушення, не встановлено, а закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності є безумовною підставою для закриття кримінального провадження, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 49 КК України, ст. ст. 284, 369, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про закриття кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №1202316000001070 від 28.07.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - задовольнити.
Кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №1202316000001070 від 28.07.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України - закрити, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальні правопорушення та закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.49 КК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом семи днів.
Суддя ОСОБА_1