Справа № 505/1180/25
Провадження № 3/505/972/2025
Іменем України
19.11.2025 р. Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої судді Павловської Г.В.
при секретарі судового засідання Марченко Н.Б.
за участю:
адвоката Івасишина В.П.
у відсутності особи, відносно якої складено адмінпротокол ОСОБА_1
розглянувши матеріали, які надійшли від Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ІПН: НОМЕР_1 , не працюючого, інваліда ІІ групи, учасника бойових дій,
який мешкає та зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1
-за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
-за ч. 1 ст. 130 КУпАП
29 березня 2025 року о 14 годині 29 хвилин по проспекту Шевченка в м. Подільськ, Одеської області водій ОСОБА_2 керував автомобілем Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, почервоніння шкіри обличчя). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 29 березня 2025 року о 19 годині 30 хвилин по вулиці Михайлівська в м. Подільськ, Одеської області водій ОСОБА_2 керував автомобілем Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, почервоніння шкіри обличчя). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
27 жовтня 2025 року за клопотанням ОСОБА_2 та його представника - адвоката Івасишина В.П. постановою Подільського міськрайонного суду Одеської області 2 адміністративні справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 505/1180/25, провадження № 3/505/972/2025), ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 505/1181/25, провадження № 3/505/973/2025) об'єднано в одне провадження та присвоєно об'єднаній справі єдиний номер справи № 505/1180/25, провадження № 3/505/972/2025.
ОСОБА_2 в судовому засіданні 27 жовтня 2025 року вину за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав.
19 листопада 2025 року ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд постановив проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 , оскільки адвокат Івасишин В.П. вказав, що ОСОБА_2 повідомлений судом про час, місце і дату судового розгляду, однак не зміг з'явитись з поважних причин і просив розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 , оскільки він представляє його інтереси.
Адвокат Івасишин В.П. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_3 у скоєнні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки поліцейські не надали до суду належні докази, що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння. Звернув увагу суду, що відеофіксація події проводилась на бодікамеру та телефон. Вказав, що ОСОБА_2 не отримував копію протоколів та було порушено його право на захист.
Заслухавши думку адвоката Івасишина В.П. та дослідивши письмові докази і диски з відеозаписами, суд прийшов до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 285000 від 29 березня 2025 року, та серії ЕПР1 № 285218 від 29 березня 2025 року, водій ОСОБА_2 29 березня 2025 року о 14 годині 29 хвилин та 29 березня 2025 року о 19 годині 30 хвилин по проспекту Шевченка в м. Подільськ, Одеської області керував автомобілем Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, почервоніння шкіри обличчя). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місті зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306.
Вина ОСОБА_2 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами, саме: протоколом про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №285000 від 29 березня 2025 року, протоколом про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №285218 від 29 березня 2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 березня 2025 року, копією наказу №808 від 05 листопада 2021 року, та відеозаписами.
Аналіз досліджених під час судового розгляду доказів в своїй сукупності, поза розумним сумнівом дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудних камер поліцейських щодо обставин складання адміністративних протоколів відносно ОСОБА_2 .
Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 29 березня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_2 29 березня 2025 року о 14 годині 29 хвилин та 29 березня 2025 року о 19 годині 30 хвилин по проспекту Шевченка в м. Подільськ, Одеської області керував автомобілем Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, почервоніння шкіри обличчя). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місті зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Зокрема, у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄС від 11 липня 2013 року у справі «Вєрєнцов проти України»).
Суд вважає, що відеозаписи, залучені поліцейськими поліції як безумовний доказ у справі, повністю відповідають вимогам Інструкції. Будь-яких фактичних даних, які б спростували чи ставили під сумнів достовірність відеозаписів не надано. Не встановлено таких і під час судового розгляду справи. Зафіксовані відеозаписами обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських, які діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» та ОСОБА_2 , який притягується до адміністративної відповідальності. Досліджені відеозаписи фіксують реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, мають достатньо високу інформативність, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, мають безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянуті відеозаписи дають можливість встановити їх узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає їх як належні докази у справі.
Обставини, що обтяжують чи пом'якшують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшла висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідно визнати винним ОСОБА_2 в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути його до відповідальності у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
В той же час ст. 5 ч. 1 п. 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_3 від 03 лютого 2022 року ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2-ї групи, тому підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 36, 130 ч. 1, 221, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_2 в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Платіжний документ, що свідчить про сплату штрафу, слід подати (надіслати) до суду.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Суддя Г.В. Павловська