Справа № 367/7204/24
Провадження №2/367/7002/2025
Іменем України
06 листопада 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді - Лещенко О.В.,
за участі секретаря судового засідання - Альощенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Ірпіні в порядку спрощеного позовного провадження зповідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Виговський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та платежам, -
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Виговський», в інтересах якої діє представник адвокат Українцева К.Л., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та платежам, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Виговський» заборгованість по внескам та платежам ОСББ в сумі 21779 грн 32 коп., з яких: 18681 грн - сума основного боргу, 2363 грн 29 коп. - інфляційне збільшення, 735 грн 03 коп. - 3% річних.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач, власник квартири АДРЕСА_1 , в якому створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Виговський». Рішеннями загальних зборів ОСББ «Виговський» було затверджено розмір внесків в ОСББ «Виговський»: на управління майном у розмірі 10 грн за 1 кв. м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень, в резервний фонд у розмірі 4 грн (в подальшому - 5 грн) за 1 кв. м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень. Початок нарахування внесків вирішено здійснювати з 01.01.2020. Позивач стверджує, що станом на 01.06.2024 за період з 01.09.2021 по 31.05.2024 (включно) за відповідачем (по квартирі АДРЕСА_1 ) утворилася заборгованість у розмірі: 18681 грн. На суму основного боргу у розмірі 18681 грн 00 коп. розмір інфляційного збільшення склав 2363 грн 29 коп., 3% річних - 735 грн 03 коп. Таким чином, з врахуванням індексу інфляції та 3% річних загальна сума заборгованості відповідача по квартирі АДРЕСА_2 разом складає 21779 грн. 32 коп.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши матеріали цивільної справи, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного її вирішення по суті, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Ч. 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 24 червня 2024 року № 384175720.
Обслуговування будинку, в якому знаходиться квартира, здійснюється Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Виговський», що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Рішенням загальних зборів ОСББ «Виговський» було затверджено розмір внесків в ОСББ «Виговський»: на управління майном у розмірі 10 грн за 1 кв.м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень, в резервний фонд у розмірі 4 грн, початок нарахування внесків вирішено здійснювати з 01.01.2020 (що підтверджується копією протоколу №4 від 14.12.2019, в подальшому розмір внеску в резервний фонд склав 5 грн, що підтверджується копією протоколу № 7 загальних зборів ОСББ «Виговський» від 24.12.2022) за 1 кв. м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень.
Станом на 01.06.2024 за період з 01.09.2021 по 31.05.2024 (включно) за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі: 18681 грн 00 коп., що підтверджується довідкою про стан платежів та заборгованості ОСОБА_1 (власниці кв. АДРЕСА_2 ) як співвласниці в ОСББ «Виговський» за період з 01.01.2019 по 31.05.2024. Дана сума не оспорювалася відповідачем.
На суму основного боргу у розмірі 18681 грн 00 коп. розмір інфляційного збільшення склав 2363 грн 29 коп., 3% річних - 735 грн 03 коп., що підтверджується доданими до позову розрахунками.
Ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії): кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не є предметом регулювання цього закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, серед іншого, приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень свої обов'язків об'єднання, серед іншого, має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник, серед іншого, зобов'язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання (ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Згідно положень ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів. Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи. Об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 З Закону України У «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», внески на утримання та ремонт приміщень та іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Відповідно до ч.4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання, ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник багатоквартирного будинку несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання, ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦПК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, володіючи квартирою в житловому будинку, має обов'язок з утримання цього майна, а тому суд вважає, що своєчасне внесення встановлених в ОСББ внесків та платежів з утримання будинку та прибудинкової території є обов'язком кожного власника квартир в даному будинку. За таких обставин суд вважає, що інфляційне збільшення суми заборгованості та 3% річних, які нараховані позивачем, суд вважає обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн.
Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що розподіл судових витрат не є позовною вимогою, має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов'язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.
Ст. 137 ЦПК України детально описує порядок визначення та відшкодування вказаних витрат. Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або)значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини - заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (рішенняу справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23.01.2014, заява № 19336/04 ).
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00).
Дослідивши, надані на підтвердження надання позивачу правової допомоги та її розміру, документи, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 13, 22, 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 322, 509, 526, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 263-265, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України,
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Виговський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та платежам - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Виговський» заборгованість по внескам та платежам ОСББ в сумі 21779 (двадцять одна тисяча сімсот сімдесят дев'ять) грн 32 коп., з яких: 18681 (вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят одна) грн - сума основного боргу, 2363 (дві тисячі триста шістдесят три) грн 29 коп. - інфляційне збільшення, 735 (сімсот тридцять п'ять) грн 03 коп. - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Виговський» витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Виговський» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя: О.В. Лещенко