Справа № 750/13662/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/930/25
Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2
24 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 грудня 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою місцевого суду продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.5 ст.407 КК України, до 05 лютого 2026 року, з визначенням застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 грн. Місцевий суд вказав, що передбачені ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належного виконання обвинуваченим ОСОБА_7 процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам, тому строк тримання під вартою необхідно продовжити.
Не погоджуючись з рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу місцевого суду змінити та застосувати до нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Зазначає, що вказані у клопотанні прокурора ризики не знайшли свого обґрунтування належними доказами. Вказує, що він має постійне місце мешкання та міцні соціальні зв'язки.
Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, на розгляді Деснянського районного суду міста Чернігова знаходиться кримінальне провадження, внесене 07 березня 2023 року до ЄРДР за №62023100140000106, по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.5 ст.407 КК України, та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Під час досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який у подальшому неодноразово продовжувався.
Відповідно до ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За змістом ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішуючи питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , місцевий суд, ураховуючи, що ризики, які полягають у можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення; зважаючи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання останнім процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам, правильно дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, з чим погоджується і колегія суддів.
Посилання апелянта на необґрунтованість ризиків, вказаних у клопотанні прокурора, та на відсутність доказів, які обґрунтовують обрання запобіжного заходу та подальше тримання його під вартою, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду та обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
Дані про особу обвинуваченого, на які посилається ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі, не спростовує правильності висновків суду з урахуванням вищевказаних обставин.
Отже, продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_7 , місцевий суд правильно зазначив, що вказані прокурором ризики не зменшились та визнав їх такими, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, і на даний час вони виключають скасування цього запобіжного заходу та обрання більш м'якого запобіжного заходу, як про це просить обвинувачений.
Порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінального процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст.407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 грудня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4