Номер провадження: 22-ц/813/8140/25
Справа № 521/16899/24
Головуючий у першій інстанції Ганошенко С. А.
Доповідач Лозко Ю. П.
19.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Лозко Ю.П. (суддя-доповідач), Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 січня 2025 року
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22 січня 2025 року вказаний вище позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» грошові кошти у розмірі 195467,70 грн, з яких: -
138 436,60 грн - інфляційне збільшення; 51 031,10 грн - 3% річних за прострочення заборгованості. Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, 27 жовтня 2025 року засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Каплун О.Б., звернулася з апеляційною скаргою, яку ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року повернуто скаржниці.
27 жовтня 2025 року засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Каплун О.Б., повторно звернулася з апеляційною скаргою та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтовує тим, що в судовому засіданні 22 січня 2025 року була оголошена лише вступна та резолютивна частини рішення суду, тому мотиви з яких виходив суд частково задовольняючи позов їх не відомі. Копію повного тексту оскаржуваного рішення суду вона не отримувала, про результати розгляду справи їй стало відомо лише 03 вересня 2025 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Перевіривши доводи скаржниці, якими обґрунтовуються вимоги про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 січня 2025 року, колегія суддів зауважує про таке.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 123 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).
Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано положеннями статті 127 ЦПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
За змістом статті 354 ЦПК України клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Тож поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі N 926/1037-б/15, від 14 червня 2022 року у справі N 904/3541/15).
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з статтею 14 ЦПК України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Адвокат як представник бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов'язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає в реалізації процесуальних прав та обов'язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії / рішення / позиція представника в судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, і остання має теж це розуміти.
Участь сторони в судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом сторони, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, а отже застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні підстави.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі N 9901/236/21 (провадження N 11-102заі24).
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).
Отже, що учасник справи, який бере в ній участь через представника, а саме адвоката, вважається таким, що отримав копію судового рішення за результатами розгляду справи в суді першої інстанції, якщо представнику доставлено такий процесуальний документ до електронного кабінету (див. постанову Верховного Суду від 05 червня 2025 № 719/523/24 (провадження N 61-3088св25)).
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії", заява N 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі "Каракуця проти України", заява N 18986/06).
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі N 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі N 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі N 209/3085/20).
З матеріалів справи убачається, що представництво інтересів відповідачки
ОСОБА_1 у Малиновському районному суді м. Одеси здійснював адвокат
Сігнаєвський А.О., повноваження якого договором про надання правничої допомоги не обмежувалися, що підтверджується ордером серії ВН №1421669 від 02 листопада 2024 року (а.с. 14).
Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 22 січня 2025 року ухвалено за участі представників сторін, зокрема адвоката Сігнаєвського А.О. Повний текст оскаржуваного судового рішення складено 22 січня 2025 року.
Як установлено колегією суддів, копію оскаржуваного рішення у порядку, передбаченому п.2. ч.6 ст. 272 ЦПК України представник відповідачки, адвокат Сігнаєвський А.О. отримав у електронний кабінет 28 січня 2025 року о 04:18:02, що підтверджується відомостями, наданими судом першої інстанції.
За таких обставин, право на поновлення строку на апеляційне оскарження, обумовлене часом отримання копії оскаржуваного рішення суду, для скаржниці обраховується з 29 січня 2025 року і закінчується 27 лютого 2025 року. Проте апеляційну скаргу засобами електронного зв'язку вперше подано лише 05 вересня 2025 року, тобто через 6 місяців та 9 днів (сумарно 190 днів), відтак з пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 354 ЦПК України.
Колегія суддів відхиляє аргументи скаржниці про те, що вона не отримувала копію оскаржуваного рішення, як такі, що спростовуються матеріалами справи, з яких убачається, що це судове рішення отримав повноважний представник скаржниці, адвокат
Сігнаєвський А.О. тому воно вважається таким, що вручено ОСОБА_1 (див. ч.7 ст. 272 ЦПК України).
Крім того, того як убачається з матеріалів справи 18 лютого 2025 року, тобто зі сплином тривалого проміжку часу після ухвалення оскаржуваного рішення суду (22 січня 2025 року), адвокат Сігнаєвський А.О., як повноважний представник відповідачки приймав участь в судовому засіданні під час вирішення заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» про ухвалення додаткового рішення у справі (а.с. 167-168).
Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (ч.3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст оскаржуваного рішення суду надіслано судом: 27 січня 2025 року. Зареєстровано: 27 січня 2025 року. Забезпечено надання загального доступу: 28 січня 2025 року.
Отже, починаючи з 28 січня 2025 року скаржниця мала об'єктивну можливість особисто ознайомитися зі змістом оскаржуваного рішення, зокрема його мотивувальною частиною.
Колегія суддів вважає, що у даному конкретному випадку, своєчасність подання апеляційної скарги у межах процесуального строку відведеного законом, залежала виключно від волевиявлення скаржниці, тобто мала суб'єктивний характер, у той час як обставини, якими скаржниця мотивує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження носять не можуть бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку.
Інших поважних причин, які б могли слугувати підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржниця не наводить.
Частинами 3,4 ст.357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Таким чином, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 січня 2025 року року потрібно визнати неповажними в розумінні вимог ст. 354 ЦПК України, та надати скаржнику строк для подання заяви з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, адже безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року).
Керуючись ст.ст.185,356,357 ЦПК України,
ухвалив:
Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 січня 2025 року залишити без руху, запропонувавши скаржнику протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги, що зазначені в тексті цієї ухвали.
Роз'яснити скаржниці, що у випадку неподання заяви або якщо викладені в заяві підстави пропуску строку будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: О.Ю. Карташов
М.В. Назарова