Справа№751/11093/25
Провадження №1-кс/751/2725/25
25 грудня 2025 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
ознайомившись в порядку прийняття зі скаргою адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про звільнення незаконно утримуваної особи, поданої в порядку ст. 206 КПК України,
встановив:
До Новозаводського районного суду міста Чернігова надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про звільнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконно утримуваної особи, поданої в порядку ст. 206 КПК України.
В поданій скарзі зазначається, що представники ІНФОРМАЦІЯ_1 з 20.12.2025 незаконно утримують ОСОБА_3 .
Частиною 1 ст. 5 КПК України встановлено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод закріплено право на справедливий суд, який полягає насамперед, у тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у своєму рішенні від 22.04.2020 у справі №51 - 1901 впс 20.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи; якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Виходячи з аналізу положень КПК України щодо загальної територіальної підсудності, приходжу до висновку про те, що дана скарга не підлягає розгляду в Новозаводському районному суді міста Чернігова, так як місцезнаходження ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться за межами територіальної юрисдикції Новозаводського районного суду міста Чернігова, а саме на території Деснянського районного суду міста Чернігова, в зв'язку з чим слідчий суддя вважає за необхідне подану скаргу - повернути, при цьому роз'яснити скаржнику, що це не позбавляє його права звернення до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції місцезнаходження ІНФОРМАЦІЯ_1 із аналогічним клопотанням.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 206, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про звільнення незаконно утримуваної особи, поданої в порядку ст. 206 КПК України - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий cуддя ОСОБА_1