Справа № 587/4766/25
26 грудня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лан» про стягнення заборгованості за договором оренди землі
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Служенко О. В. звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за земельну ділянку з кадастровим номером 5924783400:06:001:0111, площею 3,3512 га за 2024 роки в сумі 12460,91 грн, пені за невиплату орендної плати за 2024 року у сумі 3027,61 грн, інфляційних витрат за 2024 року в сумі 752,57 грн, 3 % річних за 2024 року у сумі 248,87 грн та витрат по сплаті судового збору. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3512 га, кадастровий номер 5924783400:06:001:0111, що розташована на території Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області. 25 січня 2018 року позивачка уклала з відповідачем договір оренди землі, відповідно до якого у строкове платне користування ТОВ «Агрофірма Лан» була передана вказана земельна ділянка. Договір укладено на 15 років зі сплатою орендної плати до 30 грудня звітного року в сумі 12460,91 грн, що становить 10,0 % від грошової оцінки земельної частки (паю). Взяті на себе зобов'язання за 2024 рік відповідач не виконав, у зв'язку з чим позивачка вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 14 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження та надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання вказаної ухвали на надання відзиву на позовну заяву.
Ухвалу суду разом з позовною заявою та доданими до неї документами відповідач отримав 17 жовтня 2025 року, відзив надійшов до суду 12 листопада 2025 року. Однак з метою повного та всебічного розгляду справи суд вважає за можливе прийняти вказаний відзив з додатками до розгляду та врахувати викладену в ньому позицію відповідача при прийнятті рішення.
У відзиві представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити, обґрунтовуючи тим, що товариство розташовувалось та здійснювало свою діяльність в с. Кіндратівка Сумського району Сумської області. Земельна ділянка, яка передана в оренду та за користування якої позивачка просить стягнути орендну плату, знаходиться на території Хотінської селищної ради Сумського району. На цей час ця територія є зоною активних бойових дій. Зазначає, що листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року засвідчено як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію Російської Федерації проти України, тому відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України відповідач підлягає звільненню від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Рішенням Хотінської селищної територіальної громади від 07 березня 2023 року було визнано непридатними для використання за цільовим призначенням у господарській діяльності земельні ділянки площею 1379,4104 га, які розташовані на території Кіндратівського старостинського округу та знаходяться у користування ТОВ «Агрофірма Лан» у зв'язку із забрудненням вибухонебезпечними предметами. Тобто, земельна ділянка ОСОБА_1 не використовувалась і не могла бути використана через обставини, за які підприємство не відповідає. Листом № 70 від 14 грудня 2023 року товариство повідомило своїх орендодавців про тимчасове призупинення нарахування та сплати орендної плати.
Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Служенко О. В. надійшла відповідь на відзив, в якому вона не погоджується з викладеними у відзиві доводами та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що з матеріалів відзиву не вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди через обставини, що не залежать від його волі або стали наслідком форс-мажорних обставин, те що відвідач мав об'єктивну неможливість використовувати орендовану земельну ділянку у своїй господарській діяльності, що земельна ділянка не могла бути використана за її цільовим призначенням. Також відповідач не звертався до позивача з повідомленням про наявність обставин, які унеможливлювали виконання ним договірних зобов'язань, не надав доказів причинно-наслідкового зв'язку між воєнними діями та неможливістю обробітку землі. Крім цього зазначає, що предмет спору стосується 2024 року, а евакуація громадян з с. Кіндратівка відбулася 26 травня 2025 року. Крім того, з моменту повномасштабного вторгнення у 2022 році до травня 2025 року відповідач користувався орендованими земельними ділянками та здійснював виплату за 2022 та 2023 роки відповідно до умов договору оренди. ТОВ «Агрофірма Лан» не зупиняло свою діяльність через воєнний стан. Сільська, селищна, міська рада, ЦНАП не може своїм рішенням змінювати умови договорів оренди, звільняти орендаря від виплати орендної плати, встановлювати нові підстави для несплати. Надане рішення Хотінської селищної ради від 07 червня 2023 року не підтверджує непридатності використання земельної ділянки позивача, оскільки місцеві ради не уповноважені встановлювати факт забруднення земель вибухонебезпечними предметами або наявності форс-мажорних обставин. У рішенні відсутні дані про власників ділянок, відсутні акти ДСНС чи інших компетентних органів, а саме рішення має виключно податковий характер і не стосується договірних зобов'язань між орендодавцем і орендарем. Крім того, рішення датоване 07 червня 2023 року, тобто задовго до видання наказу товариства №37/1ВД від 10 листопада 2024 року про призупинення нарахування та виплати орендної плати з 01 січня 2024 року, і фактично не вплинуло на діяльність відповідача, який у 2023 році здійснив позивачу повну сплату орендної плати. Таким чином, це рішення не може бути доказом на підтвердження підстав для призупинення нарахування або виплати орендної плати у 2024 році.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час повідомлені належним чином.
Представник відповідача ТОВ «Агрофірма Лан» в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3512 га, кадастровий номер 5924783400:06:001:0111, що розташована на території Кіндратівської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 9).
З копії договору оренди землі від 25 жовтня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 (орендодавець) передала в оренду ТОВ «Агрофірма Лан» (орендар) земельну ділянку площею 3,3512 га, кадастровий номер 5924783400:06:001:0111 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору - 15 років. Відповідно до пункту 9 Договору розмір орендної плати складає 12460,91 грн за кожен рік користування земельною ділянкою. Відповідно до пункту 11 Договору орендна плата вноситься у такі строки: до 30 грудня звітного року. Умовами пункту 14 Договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, передбачені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожен день прострочення (а.с. 7-8).
Так, частиною першою статті 2 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами статті 1 ЗУ «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Положеннями статей 24, 25 ЗУ «Про оренду землі» визначено права та обов'язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
У постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 922/2394/21 зазначено, що «статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18 та у постанові від 09 листопада 2021 у справі № 913/20/21».
При цьому, з огляду на викладені вимоги закону форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконанання зобов'язань на період існування форс-мажору.
Разом з тим,частиною шостою статті 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Судом встановлено, що ТОВ «Агрофірма Лан» не виплатило ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою за 2024 рік.
При цьому, саме на відповідача у справі покладено обов'язок доведення неможливості використання за призначенням орендованої у позивачки земельної ділянки через обставини, за які він не відповідає, а також наявності форс-мажорних обставин, внаслідок яких він не мав можливості своєчасно сплачувати орендну плату як підставу звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
У постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22 та постанові Верховного Суду від 29 червня 2023 у справі № 922/999/22 викладено такі висновки:
- лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;
- форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання;
- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
- сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов'язань.
- суд зазначає, що вищенаведені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" мають загальний характер та підлягають застосуванню, у тому числі до орендних правовідносин (у питанні звільнення від сплати орендної плати на підставі форс-мажорних обставин з огляду на введення воєнного стану), що підтверджується також і висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі № 916/1788/22.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 906/540/22.
Згідно з наказом ТОВ «Агрофірма Лан» від 10 листопада 2024 року № 37/1ВД вирішено тимчасово призупинити нарахування і виплату орендної плати за сільськогосподарські угіддя орендодавцям-фізичним особам на період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан (а.с. 24)
Листом № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України засвідчує, що військова агресія Російської Федерації проти України є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та /чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (а.с. 26)
Рішенням Хотінської селищної територіальної громади від 07 червня 2023 року було визнано непридатними для використання за цільовим призначенням у господарській діяльності у 2023 календарному році земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1471,0603, які розташовані на території Кіндратівського старостинського округу та знаходяться у користування ТОВ «Агрофірма Лан», у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (а.с. 26 зв.б., а. с. 27).
З матеріалів справи встановлено, що товариство обмежилось лише посиланням на військові дії на території України та Хотінської селищної територіальної громади зокрема, але не надало доказів на підтвердження того, які саме обставини (ведення бойових дій, де розташовані орендовані земельні ділянки, чи їх безпосередня близькість до зони бойових дій тощо) вплинули на господарську діяльність підприємства. Представник відповідача не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом. Також відсутні докази отримання відповідачем відповідного сертифікату Торгово-промислові палати в Україні із засвідченням таких обставин.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України внаслідок військової агресії росії проти України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №376 від 28 лютого 2025 року «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово-окупованих російською федерацією» територія Хотінської селищної територіальної громади була включена до переліку територій можливих бойових дій із 30 травня 2022 року по 05 серпня 2024 року.
При цьому загальновідомим є той факт, що у 2024 році активних бойових дій на території орендованих відповідачем земельних ділянок в межах території Хотінської селищної територіальної громади не було.
Відомостей про використання цих земель у зазначений період військовими формуваннями Збройних Сил України суду не надано.
Крім того, якщо у орендаря виникли такі об'єктивні перешкодами, він мав звернутися до орендодавця як сторони договору оренди та власника земельної ділянки, повідомити про ці обставини та визначити можливі заходи для вирішення проблеми. Однак відомості про неможливість використання вказаної земельної ділянки впродовж 2024 року та щодо виникнення обставин непереборної сили до відома позивача доведені не були.
Надане до матеріалів справи звернення ТОВ «Агрофірма Лан» № 70 від 14 грудня 2023 року до нібито орендодавців земельних ділянок ТОВ «Агрофірма Лан» суд не бере до уваги, оскільки вказаний лист підписаний в.о. директора товариства та адресований ТОВ «Агрофірма ЛАН», доказів того, що з вказаним листом була ознайомлена позивачки та яким саме засобом зв'язку він був доведений до її відома, суду не надано.
Тому, вказане звернення без належних доказів його направлення чи вручення не доводить факту повідомлення позивачки у спосіб, встановлений договором оренди земельної ділянки від 25 січня 2018 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Агрофірма ЛАН».
Також посилання відповідача на рішення Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 07 червня 2023 року «Про надання податкових пільг зі сплати податків та визнання земель непридатними для використання» не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, на думку суду, відповідне рішення саме по собі не є правовою підставою для звільнення відповідача від виконання договірних зобов'язань перед позивачкою щодо сплати орендної плати за 2024 роки.
Щодо вказівки у рішенні на те, що земельні ділянки, які знаходяться в користуванні ТОВ «Агрофірма «Лан», є непридатними до використання за цільовим призначенням у зв'язку з потенційним забрудненням вибухонебезпечними предметами, необхідно зазначити, що йдеться саме про потенційну загрозу, яка сама по собі не свідчить про наявність фактичного забруднення, яке б унеможливлювало використання спірних земельних ділянок за їх цільовим призначенням. На думку суду, відповідачем не надано жодного акту технічного обстеження, сертифіката чи іншого документа, що підтверджував би реальний техногенний стан ґрунту або визнання спірних земельних ділянок непридатними до використання за 2024 рік. Таким чином, наведене рішення не звільняє відповідача від обов'язку сплати орендної плати саме за спірну земельну ділянку, яка є приватною власністю і не віднесена до земель комунальної форми власності за вказаний період, а потенційна загроза забруднення не може тлумачитися як безумовна підстава для звільнення від виконання грошового зобов'язання за договором оренди.
Тому суд не погоджується з наведеними у відзиві доводами представника відповідача в частині причин невиконання договірних зобов'язань щодо виплати орендної плати за 2024 рік, зважаючи на встановлені у справі обставини, умови укладеного договору оренди землі, положення чинного законодавства, а також відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність законних підстав для звільнення відповідача від виконання зобов'язань щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за відповідний період.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Так, згідно з п. 9, п. 11 Договору оренди землі від 25 січня 2018 року ТОВ “Агрофірма Лан» зобов'язане сплачувати на користь ОСОБА_1 орендну плату у розмірі 12460,91 грн щороку до 30 грудня звітного року (а.с. 7-9).
27 вересня 2025 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Служенко О. В. направлено на адресу ТОВ «Агрофірма Лан» досудову вимогу з проханням сплатити орендодавцю в добровільному порядку заборгованість в сумі 12460,91 грн за 2024 рік у строк 5 робочих днів, починаючи з понеділка 29 вересня 2025 року включно (а.с. 14). Однак відповідь не надійшла, кошти не сплачені.
31 грудня 2024 року розпочався строк прострочення грошового зобов'язання зі сплати орендної плати у розмірі 12460,91 грн за 2024 рік.
Відповідно до п. 14 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожен день прострочення.
За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд частково погоджується з розрахунком позивача, наведеним у позовній заяві, що підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 .
Зокрема, за 2024 рік заборгованість за земельну ділянку складає 12460,91 грн (з розрахунку 10 % від нормативної грошової земельної ділянки за рік оренди з вирахуванням податків та зборів строком до дії договору). Період, за який нараховуються інфляційні витрати та штрафні санкції, становить з 01 січня 2025 року по 31 серпня 2025 року (243 дні).
Інфляційні витрати становить 752,58 грн (12460,91 x 1,06039487 - 12460,91).
3% річних, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України, становлять 248,88 грн (сума заборгованості) x 3% x (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році) = 12460,91 x 3% x 243 : 365).
Розмір пені становить 302,80 грн (сума заборгованості) x (розмір пені, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) = 12460,91 x 0.01 x 243 : 100).
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за користування земельною ділянкою за 2024 рік складає 13765,17 грн, з них 12460,91 грн (орендна плата), 248,88 грн (3% річних), 752,58 грн (інфляційні втрати), 302,80 грн (пеня).
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку по оплаті орендної плати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог. Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено в сумі 13765,17 грн, тобто на 83,0%, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1005,30 грн (1211,20 грн.* 83,0 %) судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, Закону України «Про оренду землі» суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Лан» (Код 30811351, місцезнаходження: 42315, Сумська обл., Сумський р-н, село Кіндратівка, вулиця Центральна, будинок, 4) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість за договором оренди землі, укладеним 25 січня 2018 року, об'єктом оренди за яким є земельна ділянка з кадастровим номером 5924783400:06:001:0111, на загальну суму 13765 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн 17 коп., яка складається із суми боргу орендної плати за 2024 рік - 12460 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят) грн 91 коп., пені в розмірі 302 (триста дві) грн 80 коп., інфляційних витрат в сумі 752 (сімсот п'ятдесят дві) грн 58 коп., 3 % річних в сумі 248 (двісті сорок вісім) грн 88 коп., та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1005 (одна тисяча п'ять) грн 30 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І. Г. Вортоломей