Справа № 585/4725/25
Номер провадження 2/585/1990/25
24 грудня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,
з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,
Справа № 585/4725/25, провадження № 2/585/1990/25
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»,
Відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження справу про стягнення заборгованості.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обгрунтування позову представник позивача посилається на те, що 31.05.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4245773 (далі - Договір). Згідно Договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього Договору.
На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Кредитним договором, встановлена сума кредиту (загальний розмір): 13400.00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 4 дні. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 1.90 % в день та застосовується у межах строку кредиту.
Сторони цього договору, також узгодили, що грошові кошти кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника.
Також, сторони домовились, що несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного законодавства України, цього Договору, а також, що порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Позикодавець належним чином виконав свої зобов'язання, надавши позичальнику грошові кошти в порядку, передбаченому умовами договору.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування кредитом не сплачує.
24.01.2022 було укладено договір № 24-01/2022, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4245773.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4245773.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4245773.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 4245773 від 31.05.2021 р., станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 37530,94 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 13400,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23882,40 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн., заборгованість за комісіями - 0.00 грн., інфляційні збитки - 214.40 грн., нараховані 3% річних -34.14 грн.
Оскільки добровільно відповідач борг не погашає, просять стягнути його в примусовому порядку, а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та 13000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позов, в якому зазначає, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є юридично неспроможним, недоведеним, поданим з грубим порушенням матеріального та процесуального права, а заявлені вимоги - не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Позивач не довів: належного переходу до нього права вимоги; обсягу саме того права, яке нібито було відступлене; моменту, з якого він став кредитором; належного повідомлення відповідача про зміну кредитора. Заявлена «прострочена заборгованість» у розмірі 37282,40 грн. при тілі кредиту 13400,00 грн. є штучно сформованою та не підтверджена належними доказами. В Україні з 24.02.2022 року і по теперішній час діє воєнний стан, а тому усі нарахування після оголошення воєнного стану є протиправними. Стягнення суми, що у кілька разів перевищує тіло кредиту, свідчить про зловживання правом, спробу незаконного збагачення та порушення балансу інтересів сторін. Згідно з наданими позивачем даними, кредитний договір укладений 31.05.2021 року з кінцевим терміном дії до 21.11.3021 року. Позивач не надав пояснень щодо строку, не довів моменту настання кінцевого зобов'язання, фактично звернувся до суду без настання строку виконання основного зобов'язання. Наполягає, що борг може існувати виключно в межах тіла кредиту - 13400,00 грн. Тому просить відмовити ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у задоволенні позову повністю. Як альтернативу - відмовити у стягненні будь-яких відсотків, штрафів, пені та інших нарахувань. Визнати незаконним розрахунок заборгованості позивача. Обмежити можливу заборгованість виключно сумою тіла кредиту - 13400,00 грн. Застосувати реструктуризацію строком на 24 місяці. Судові витрати покласти на позивача (а.с.87-92).
Представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Ткаченко М. М. подала відповідь на відзив, в якому зазначає, що у розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. При цьому, перевірити правильність розрахунків можливо за допомогою елементарних математичних операцій множення, ділення та додавання. Відповідно до Постанови Верховного Суду від 07.06.2023 року по справі №234/3840/15 визначено, що непогодження (незгода) з розрахунком, наданим позивачем, не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі. Незгода відповідача із розрахунком заборгованості не позбавляє її можливості на підтвердження своїх доводів, надати свій «контррозрахунок». Відповідачем не було надано ніяких доказів виконання зобов'язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, в тому числі шляхом проведення та надання власного контррозрахунку.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачу нараховувалися проценти за стандартною процентною ставкою у сумі у зв'язку з наявністю заборгованості за договором. Надалі, 90 днів відбувалась автопролонгація на підставі пункту 4.3.1. Договору - кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, а нарахування процентів за користування кредитом відбувалося відповідно до п. 1.5.1. Договору - 1,90% в день. Отже, автопролонгація договору передбачена пунктами 4.3.2 Договору. З розрахунку заборгованості вбачається, що строк кредитування було продовжено автоматично у зв'язку із наявною заборгованістю. Доказів того, що Відповідач вчиняла дії з метою повідомлення кредитора про небажання продовжувати строк кредитування, матеріали справи не містять.
Відповідачем було укладено Кредитний договір за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Перед укладенням кредитного договору Позичальник отримала від Кредитодавця всю інформацію стосовно кредиту, ознайомилася з усіма умовами Договору та правильно зрозуміла суть фінансової послуги. Під час укладання Договору, Відповідач усвідомлювала всі ризики, пов'язані з укладенням даного договору, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договору. Зокрема, Відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків.
Відповідно до правового висновку викладеного в Постанові Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 12.04.2022 по справі №756/6038/20 незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства. Таким чином, відсутні підстави для сумніву у правильності здійснених Кредитором розрахунків.
Умови договору про автоматичну пролонгацію строку кредитування жодним чином не завдає шкоди Позичальнику, оскільки поряд із обов'язком сплачувати відсотки в період автоматичного продовження строку кредитування, Позичальник набуває і право правомірно користуватись кредитом та правомірно не повертати його протягом такого строку.
Кредитний договір є дійсним як в цілому, так і в частині автоматичної пролонгації договору, не оскаржується в судовому порядку як сторонами договору, так і будь-якими іншими особами, відповідає вільному волевиявленню сторін та чинному законодавству.
У справі, що розглядається, заборгованість складається із: заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками. Позивач не нараховував пеню, неустойку та/або інші штрафні санкції за невиконання умов договору, а лише відсотки, у розмірі та строк, погоджений сторонами. Враховуючи, що відсотки не є пенею, їх зменшення чинним законодавством не передбачено.
Щодо повідомлення про заміну кредитора, повідомлення боржника здійснювалось первісними кредиторами відповідно до умов укладених договорів відступлення прав вимоги.
Крім того, відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 29 травня 2018 р. у справі № 910/14716/17, законодавець відокремлює надання боржником згоди на заміну кредитора у зобов'язанні та письмове повідомлення боржника про таку заміну, а відповідно і визначає різні правові наслідки недотримання вказаних вимог.
Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦКУ договору про відступлення права вимоги, оскільки у такому випадку договір про відступлення права вимоги суперечить приписам ч. 1 ст. 516 ЦКУ.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні […] не має наслідком недійсність правочину про заміну кредитора, однак тягне за собою ризик настання для нового кредитора несприятливих наслідків, зокрема визначених ч. 2 ст. 516 ЦКУ та ч. 2 ст. 518 ЦКУ. Таким чином Позивач, поки він не був письмово повідомлений про заміну кредитора, хоча і не звільняється від виконання зобов'язання, але мав право висунути проти нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо він виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання, а виконання Позивачем як боржником свого обов'язку первісному кредиторові у такому випадку є належним виконанням.
Отже, законом передбачені спеціальні правові наслідки неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою визнання договору факторингу недійсним та не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну стягувача за рішенням суду.
Єдиним наслідком такого неповідомлення є ризик для кредитора у вигляді можливості виконання боржником свого обов'язку на користь попереднього кредитора. І це більше стосується добровільного виконання зобов'язання, а не стягнення з боржника сум в примусовому порядку. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного виконання боржником зобов'язань як на користь первісних кредиторів, так і на користь Позивача.
24.01.2022 було укладено договір № 24-01/2022 відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4245773. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4245773. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4245773.
Тому просить позов задовольнити у повному обсязі (а.с.94-97).
Відповідач ОСОБА_1 подала заперечення на відповідь на відзив позивача, в яких зазначає, що не погоджується з доводами позивача та вважає їх такими, що спрямовані на формальне обгрунтування явно несправедливих наслідків для споживача. Процентна ставка 1,9 % на день, що становить понад 600 % річних, є економічно не обґрунтованою, неспіврозмірною з розміром наданого кредиту та фактичним строком користування коштами і призвела до кратного збільшення боргу. Формальна згода споживача на такі умови не позбавляє суд обов'язку перевірити їх відповідність принципам розумності, добросовісності та справедливості, передбаченими ст.ст. 3,509,627 ЦК України. Умови автоматичної пролонгації, передбачені договором, фактично створюють механізм неконтрольованого та безстрокового нарахування процентів без активного волевиявлення позичальника. Такі умови суперечать суті споживчого кредитування та перетворюють кредитний договір на інструмент фінансового покарання, а не платної фінансової послуги. Посилання споживача на те, що проценти не є штрафними санкціями, не позбавляє суд права оцінити їх розмір з точки зору справедливості наслідків для сторін та співмірності відповідальності. Суд не зобов'язаний механічно застосовувати умови договору, якщо їх виконання призводить до очевидного дисбалансу договірних прав та обов'язків. Відповідач є споживачем фінансової послуги, а позивач - професійним учасником ринку, що обумовлює підвищений стандарт захисту слабшої сторони правовідносин. Нарахування процентів у розмірі, який у багато разів перевищує суму отриманих коштів, порушує баланс інтересів сторін та суперечить соціальній функції цивільного права. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів у повному обсязі. У разі встановлення наявності заборгованості - обмежити розмір сумою фактично отриманого тіла кредиту та розумними процентами, що відповідають принципам справедливості та судовій практиці (а.с.101-102).
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
У своїй позовній заяві позивач вказує, що проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує, просить проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача (а.с.5).
28.12.2025 року судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.81).
Копію ухвали сторони отримали (а.с.83,84,86), свою позицію щодо позову висловили.
У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Клопотання будь-якої зі сторін про інший порядок розгляду справи суду не надходило.
Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
31.05.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4245773 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит на споживчі потреби у розмірі 13400 грн. Строк кредиту 4 дні. Детальні терміни повернення кредиту визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту можне бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього Договору. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася авто пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 Договору. Знижена процентна ставка 0,95 %. Орієнтовна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною процентною ставкою -79859,44 % річних, за зниженою ставкою 2906,14 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 14418,40 грн., за зниженою ставкою 13909,20 грн.
Згідно п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
Порядок авто пролонгації строку кредитування передбачений п. 4.3 Договору.
Згідно п. 4.3.1 Договору сторони домовилися, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або авто пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативо. Споживача, відповідно до п.п.4.2.2-4.2.4 Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Договір про надання споживчого кредиту укладено в електронній формі, він підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Разом з Договором відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.10 зв.) та Паспорт споживчого кредиту (а.с. 11-13).
Підписанням Договору, Паспорту споживчого кредиту відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних нею умов кредитування (а.с.13).
Факт перерахування кредитних коштів в розмірі 13400 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , належної відповідачу, підтверджується повідомленням ТОВ ФК «Контрактовий дім» про успішність операції згідно договору з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», № транзакції 950482157 (а.с.18-19).
24.01.2022 було укладено договір № 24-01/2022 відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4245773 (а.с.30-38).
Згідно платіжного доручення № 323110003 від 24.01.2022 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» сплатило «АВЕНТУС УКРАЇНА» 1164954,68 грн. плати за Договором факторингу № 24-01/2022 (а.с.39).
До Договору факторингу долучено акт приймання-передавання Реєстру боржників за Договором факторингу № 24-01/2022 від 24.01.2022 року та Реєстр боржників (а.с. 40,41,42-44).
10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір № 10-01/2023 «Про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги», відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4245773 (а.с.45-52).
До Договору № 10-01/2023 долучено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 року, Акт приймання-передавання Реєстру боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, Акт прийому-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за Договором № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, Реєстр боржників (а.с. 56-57, 58,59,60-62).
До позову також долучено Статут позивача та Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (а.с.63, 64-65).
До позову долучена інформація за укладеним договором № 4245773 від 31.05.2021 року, згідно якої вбачається нарахування та погашення (періодичне здійснення платежів: оплата процентів) ОСОБА_1 (а.с.22-27).
Згідно розрахунку заборгованості загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за Договором № 4245773 від 31.05.2021 року станом 10.01.2023 року становить: 37530,94 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 13400,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23882,40 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн., заборгованість за комісіями - 0.00 грн., інфляційні збитки - 214.40 грн., нараховані 3% річних -34.14 грн. (а.с.28-29).
На підтвердження понесених судових витрат: а саме витрат на правничу допомогу долучено копію Договору № 01-07/2024, укладеного між позивачем та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» 01.07.2024 (а.с.70-72), прейскурант (а.с.74), Заявку на надання юридичної допомоги № 2195 від 01.10.2025 року, яка містить перелік послуг: надання усної консультації - 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачу до суду - 9000 грн. (а.с.75), Витяг з акту №15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року (а.с.75 зв.).
На підтвердження витрат щодо сплати судового збору додано платіжну інструкцію від 02.12.2025 року, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. (а.с.78).
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов'язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.
Норми права, застосовані судом:
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як свідчить зміст ч. 3, 5, 6, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Мотиви суду.
Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.
Судом встановлено, що 31.05.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4245773 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит на споживчі потреби у розмірі 13400 грн. Строк кредиту 4 дні. Строк кредиту можне бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього Договору. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася авто пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 Договору.
Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства. Разом з Договором про споживчий кредит відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписано Таблицю обчислення вартості кредиту (додаток до Договору № 1) та Паспорт споживчого кредиту.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 року зазначив, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Факт перерахування кредитних коштів в розмірі 13400 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , належної відповідачу, підтверджується повідомленням ТОВ ФК «Контрактовий дім» про успішність операції згідно договору з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», № транзакції 950482157 (а.с.18-19).
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті не себе зобов'язання за укладеним між нею та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за Договором № 4245773 від 31.05.2021 року не виконала, у передбачений в Договорі строк грошові кошти не повернула.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем, який набув право вимоги до неї на підставі Договору факторингу № 24-01/2022 від 24.01.2022 року та Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 року про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, становить 37530,94 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 13400,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23882,40 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн., заборгованість за комісіями - 0.00 грн., інфляційні збитки - 214.40 грн., нараховані 3% річних - 34.14 грн. (а.с.28-29).
Проте, суд не погоджується із заявленим до стягнення розміром заборгованості.
Так, за умовами укладеного Договору про споживчий кредит № 4245773, кредит ОСОБА_1 надано строком на 4 дні (строк кредитування).
Долучений до матеріалів справи Договір № 4245773 про надання споживчого кредиту містить умови пролонгації Договору.
Так, згідно п. 4.3.1 Договору сторони домовилися, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або авто пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативо. Споживача, відповідно до п.п.4.2.2-4.2.4 Договору. Тобто в даному випадку кожен день авто пролонгації є новою датою повернення кредиту.
Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54), від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).
З долученої картки обліку договору (розрахунку заборгованості) вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 з 31.05.2021 р. по 05.06.2021 р. включно нараховані проценти за зниженою процентною ставкою у розмірі 763,80 грн., які вона погасила.
У період з 06.06.2021 р. по 11.07.2021 р. позивачем нараховувалися проценти за стандартною процентною ставкою, а відповідачем ОСОБА_1 відповідно погашені нараховані проценти кількома платежами, а саме: у розмірі 1273,00 грн., 6874,20 грн., 1018,40 грн.
Тіло кредиту відповідачем ОСОБА_1 не погашалося.
Починаючи з 12.07.2021 року відповідачем нараховані проценти у строк до 28.08.2021 р. (в межах строку дії Договору № 4245773 про надання споживчого кредиту з урахуванням п. 4.3.1) не погашалися.
Розмір нарахованих відсотків у вказаний період складає 12220,80 грн. та підлягає стягненню з відповідача.
Доказів того, що відповідач вчиняла дії з метою повідомлення кредитора про небажання продовжувати строк кредитування, матеріали справи не містять.
З долученої картки обліку договору (розрахунку заборгованості) також вбачається, що кредитор нараховував відповідачу проценти після закінчення строку дії договору з урахуванням строку пролонгації відповідно п. 4.3.1 Договору (90 днів), що суперечить умовам укладеного між сторонами Договору.
За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором № 4245773 про надання споживчого кредиту від 31.05.2021 року у розмірі 25869,34 грн., з якої: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 13400,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 12220,80 грн., інфляційні збитки - 214.40 грн., нараховані 3% річних -34.14 грн.
При цьому суд бере до уваги, що інфляційні збитки та 3 % річних нараховані на тіло кредиту, отже підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 625 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду сформувала усталену правову позицію щодо природи цих платежів. Зокрема, у постанові від 2 липня 2025 року у справі №903/602/24 визначено, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, які виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора.
Ключовою характеристикою є те, що ці суми нараховуються незалежно від вини боржника та зупинення виконавчого провадження або виконання судових рішень про стягнення грошових сум. Це означає, що об'єктивний факт прострочення сам собою генерує право кредитора на їх стягнення, без необхідності доказування вини боржника або причин затримки.
З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Законодавець запровадив захист для позичальників у кредитних і позикових відносинах через встановлення спеціального мораторію.
У п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором кредиту або позики позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, від обов'язку сплати неустойки, штрафу чи пені за такий період прострочення.
Темпоральні межі мораторію: дія мораторію розпочинається з 24 лютого 2022 року (дата введення воєнного стану) та триває протягом періоду дії воєнного стану плюс 30 днів після його припинення або скасування.
Позивачем не нараховувалися неустойка, штраф чи пеня за період прострочення заборгованості, а тому заперечення відповідача в цій частині не заслуговують на увагу.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що їй не було повідомлено про відступлення права вимоги і вона не має обов'язку здійснювати платежі новому кредитору, оскільки відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Інші доводи сторін, висновків суду також не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (а.с.78).
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 1669,71 грн. (25869,34 (сума, що стягується): 37530,94 (сума, заявлена до стягнення) х 2422,40 (сума сплаченого судового збору)) .
Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Встановлено, що 01.07.2024 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» було укладено договір № 01-07/2024 про надання правничої допомоги (а.с.70-72).
Згідно витягу з акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року сторони за договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», в особі директора Ткаченко М.М., та Адвокатське об'єднання «Ліга Ассістанс», погодили надання наступних правових послуг Адвокатським об'єднанням Товариству у відповідності до Заявок на надання юридичної допомоги за наступним списком: надання усної консультації - 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 9000 грн. (а.с.75 зв.).
В той же час, суду не надано доказів на підтвердження того, що АО «Ліга Ассістанс» надавало ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» правову допомогу саме в такому об'ємі, який зазначений у заявці та витягу з акта № 15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року.
Позовна заява підписана та копії доданих до позовної заяви документи завірені директором ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Ткаченко М.М.
Даних про те, що позовну заяву було складено саме АО «Ліга Ассістанс» суду не надано. Акт виконаних робіт в матеріалах справи відсутній.
Тому суд приходить до висновку, що АО «Ліга Ассістанс» надало ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» лише усну консультацію, при цьому позивачем не доведено, що вона тривала дві години.
Враховуючи складність справи, обсяг і складність виконаної роботи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є неспіврозмірними, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн.
Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.
Суд вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код за ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3 офіс 306) заборгованість за Договором № 4245773 про надання споживчого кредиту від 31.05.2021 року у розмірі 25869 (двадцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 34 коп., з якої: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 13400,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 12220,80 грн., інфляційні збитки - 214.40 грн., нараховані 3% річних - 34.14 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код за ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3 офіс 306), 1669 (одну тисячу шістсот шістдесят дев'ять) грн. 71 коп. судового збору та 1500 (одну тисячу п'ятсот) грн. витрат на правничу допомогу.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: 01133, Україна, м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3 офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 .
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова