Справа 688/6317/25
№ 2-о/688/129/25
Рішення
Іменем України
26 грудня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої-судді Березюк Н.П.,
секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,
заявниці ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
встановив:
Стислий виклад та обґрунтування вимог.
17.12.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 на строк до 6 місяців, яким визначити наступні обмеження його поведінки: заборонити ОСОБА_2 спілкуватися, вести листування, телефонні переговори з нею, контактувати через засоби зв'язку, особисто і через третіх осіб; заборонити перебувати з нею в місці її проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити наближатися до вищевказаного місця її проживання.
Заява мотивована тим, що проживала спільно з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, від якого має малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою Шепетівського міськрайонного суду від 20.11.2025 року у справі №3/688/1200/25 ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. за те, що 31.10.2025 близько 12 год. 20 хв. умисно висловлював образи нецензурною лайкою в її сторону в присутності неповнолітніх дітей, чим завдав шкоду психічному здоров'ю потерпілих. 31.11.2025 року інспектор ВРПП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Баранов М.В. стосовно ОСОБА_2 виніс терміновий заборонний припис серії АА №386849 у зв'язку з вчиненням останнім домашнього насильства психологічного характеру, що виражалось у обзиванні нецензурними словами та шарпанні за одяг. Вказаним приписом вжиті заходи стосовно кривдника: зобов'язано залишити місце проживання (перебування) потерпілої особи; заборонено вхід та проживання у потерпілої особи; заборонено у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Вказує, що більшість епізодів насильства вчиняється за місцем їхнього спільного проживання, однак ОСОБА_2 співвласником квартири не є. У зв'язку з тим, що насильство щодо неї мало місце і раніше, вона побоюється реалізації ОСОБА_2 його погроз. Відчуття беззахисності перед фізично сильнішою особою, постійні спогади про попереднє насильство негативно впливають на її психологічний стан та самопочуття. Після постійних скандалів, сварок, образ та погроз з його боку вона перебуває у пригніченому стані. Після звернень до правоохоронних органів ОСОБА_2 не змінив своєї поведінки та після цього повторно вчинив насильницькі дії, що свідчить про систематичність насильницьких дій.
Вказує, що ОСОБА_2 вчиняє насильство щодо неї протягом тривалого часу, не зважає на заходи вжиті поліцією і судом, після винесення рішення судом він і надалі погрожує їй та впевнений у своїй безкарності. Враховуючи, що попередні заходи вжиті поліцією та судом до кривдника виявились неефективними та не захистили її від насильства, просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 .
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
17.12.2025 суд відкрив провадження та призначив судове засідання на 18.12.2025, яке відкладено на 23.12.2025 за клопотанням заінтересованої особи, на 26.12.2025 у зв'язку з відсутністю електроенергії в суді.
Позиція заявника та заінтересованої особи.
Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву про видачу обмежувального припису підтримала в повному обсязі. Зазначила, що з ОСОБА_2 проживала у цивільному шлюбі, проте останніх півроку вони проживають окремо, припинили відносини після застосування ним фізичного насильства щодо неї. З того часу він постійно її переслідує, ображає, коли на його прохання вона сіла в машину, щоб поговорити, він зачинив двері і не випускав її. 31.10.2025 року на день народження дитини зустрів їх біля садочка, став ображати, плюнув в обличчя прилюдно, після чого пішов за ними додому, продовжував вчиняти насильство психологічного характеру, тому вона змушена була викликати працівників поліції. Після цього випадку він знову приходив з'ясовувати стосунки, тому вона попередила його, що буде застосовувати газовий балончик, якщо він не залишить її в спокої. Вона не бажає продовжувати спільне життя та спілкування із ОСОБА_2 , однак не може розірвати з ним стосунки, бо він постійно переслідує її, телефонує та погрожує. Не заперечує щодо побачень ОСОБА_2 з донькою у визначений у рішенні органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради час: двічі на тиждень, тому просить визначити в обмежувальному приписі заборону ОСОБА_2 наближатись до місця її проживання на 100 метрів, крім випадків необхідності повернення дитини після побачення з батьком двічі на тиждень та заборону ОСОБА_2 їй телефонувати, крім необхідності визначення часу зустрічі дитини з ним.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву не визнав, суду пояснив, що конфлікти з ОСОБА_1 виникають через відмову останньої виконувати рішення органу опіки та піклування, яким визначено дні, коли він може забирати їхню спільну дитину ОСОБА_4 додому. Крім того, вважає, що заявниця не належним чином виконує свої батьківські обов'язки, зокрема, залишає малолітню доньку, якій виповнилось 5 років, саму в квартирі. Стверджує, що психологічного насильства по відношенню до заявниці не вчиняв.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 15.01.2025 року.
Заявниця ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_2 , фактично проживає в АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа. Разом з нею проживають її діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою ПП УК «Житлофонд»№575 від 15.12.2025 року.
Рішенням виконавчого комітету Шепетівської міської ради №225 від 19.06.2025 визначений спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої ОСОБА_3 та спілкуванні з нею, а саме: двічі в тиждень за попередньою домовленістю з матір'ю дитини.
Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.11.2025 року, ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
Згідно постанови суд встановив, що 31.10.2025 року близько 12 год. 20 хв. ОСОБА_2 умисно висловлював образи нецензурною лайкою в сторону колишньої співмешканки ОСОБА_1 в присутності неповнолітніх дітей, чим завдав шкоду психологічному здоров'ю потерпілих.
31.10.2025 року інспектор ВРПП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Баранов М.В. виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 серії АА №386849 терміном на 10 діб, яким з 15 год. 31.10.2025 року по 15 год. 09.11.2025 року встановив заходи стосовно кривдника, а саме: зобов'язав залишити місце проживання (перебування) потерпілої особи; заборонив вхід та перебування в місці проживання (перебування) потерпілої особи та заборонив в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Застосовані норми права
Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 27 Конституції України регламентовано, що кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Згідно з пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під домашнім насильством розуміються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 та п.1 ч.1 ст.26 Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.
Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
З урахуванням змісту наведених норм, видача обмежувального приписує заходом впливу на кривдника, який може вживатися в інтересах постраждалих осіб у разі настання певних обставин та наявності ризиків.
Під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису слід надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви.
Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією з характеристик якого є повторюваність.
У постанові Верховного Суду від 09 березня 2023 року у справі №711/3693/22 зазначено, що: «…обмежувальний припис є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію, направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки особи з огляду на наявність передбачених законом ризиків. Вимога, що ґрунтується на застосуванні обмежувального припису залежно від результатів оцінки ризиків, міститься в частині третій статті 26 Закону. Закон не вимагає надавати обґрунтування та перелік факторів, розглянутих у рамках оцінки ризиків, проте стандартом верховенства права є вмотивоване рішення суду. Метою використання інструментів оцінки ризиків є оцінювання летальності та серйозності домашнього насильства з метою запобігання подальшому насильству й керування ризиками…».
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд неодноразово звертає увагу, що у кожному конкретному випадку суди мають враховувати фактичні обставини справи та письмові докази, а заявник має довести факт вчинення фізичного та психологічного насильства відповідно до Закону.
Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.
Висновки суду.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 вчиняв домашнє насильство щодо своєї колишньої співмешканки ОСОБА_1 та не виключається можливість продовження домашнього насильства, чим ОСОБА_2 ставить під загрозу безпеку ОСОБА_1 , тому стосовно ОСОБА_2 необхідно застосувати обмежувальний припис для забезпечення дієвого та ефективного захисту заявниці.
Суд зазначає, що на спростування позиції та доводів заявниці, жодні докази заінтересованою особою не подані, а існування інших обставин належними та допустимими доказами не підтверджені.
Застосування заходів в повній мірі відповідає інтересам ОСОБА_1 та дитини, яка на даний час проживає із заявницею.
В силу ч.3 ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи слід віднести на рахунок держави.
Згідно з ч.4 ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 350-1-350-8, 354-355 ЦПК України, суд
вирішив
Заяву задовольнити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, жителя АДРЕСА_3 на строк 6 (шість) місяців, яким визначити наступні обмеження його поведінки:
1) заборонити ОСОБА_2 спілкуватися, вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , контактувати з нею через засоби зв'язку, особисто і через третіх осіб, крім випадків необхідності вести переговори для визначення часу побачення з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двічі на тиждень;
2) заборонити ОСОБА_2 перебувати з ОСОБА_1 в місці її проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) заборонити ОСОБА_2 наближатися до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на відстань ближче 100 метрів, крім випадків повернення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після зустрічі з ОСОБА_2 двічі на тиждень.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Копію рішення не пізніше наступного дня з дня ухвалення направити Шепетівському РУП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також виконавчому комітету Шепетівської міської ради.
Рішення може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлений 26 грудня 2026 року.
Суддя Неоніла БЕРЕЗЮК