Справа № 685/1070/25
Провадження № 1-кп/685/89/25
іменем України
26 грудня 2025 року
с-ще Теофіполь
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підсудного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Теофіполь обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025243200000481, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.09.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волиця Теофіпольського району Хмельницької області, українця, громадянина України, освіта середня, не одружений, працює слюсарем ремонту та устаткування ТзОВ «Теофіпольська енергетична компанія», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
встановив:
підсудний ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на повагу до своєї гідності і не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», систематично вчиняв психологічне насильство відносно ОСОБА_6 , з якою перебуває у сімейних відносинах та спільно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яке виразилось у систематичних словесних образах нецензурними словами, погрозах фізичною розправою, що призвело до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої за наступних обставин:
08 березня 2025 року близько 01 години 00 хвилин підсудний ОСОБА_4 , знаходячись за місцем проживання по АДРЕСА_1 , висловлював погрози та образи на адресу ОСОБА_6 , з якою перебуває у сімейних відносинах, яка проживає разом з ним, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок чого завдано шкоду її психічному здоров'ю, за що постановою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 19 березня 2025 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП. Також, 27 квітня 2025 року о 22 годині 30 хвилин підсудний ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання по АДРЕСА_1 , повторно вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_6 , з якою перебуває у сімейних відносинах, а саме ображав нецензурними та образливими словами, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, за що постановою Теофіпольського районного суду Хмельницької області 07 травня 2025 року ОСОБА_4 за вказаним фактом визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. Не зважаючи на те, що ОСОБА_4 вже двічі притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_6 , з якою перебуває у сімейних відносинах, він продовжив свої умисні систематичні дії, направлені на вчинення домашнього насильства психологічного характеру стосовно потерпілої. Так, 28 вересня 2025 року близько 07 годин 30 хвилин підсудний ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на вчинення систематичного домашнього насильства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння психологічних страждань потерпілій ОСОБА_6 та свідомо бажаючи їх настання, вчинив домашнє насильство психологічного характеру, що виразилося у висловлюванні нецензурної лайки, погрозах фізичною розправою ОСОБА_6 , з якою перебуває у сімейних відносинах та разом проживає, що призвело до психологічних страждань потерпілої. Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, внаслідок систематичного вчинення ОСОБА_4 домашнього насильства відносно потерпілої ОСОБА_6 (особою, з якою перебуває у сімейних відносинах) ситуації, які склались 08.03.2025, 27.04.2025 та 28.09.2025 були психотравмувальними для неї та завдали психологічних страждань у вигляді зниженого настрою, пригніченості, втоми, вразливості, почутті приниженої гідності та образи, напруженості, підвищеного рівня тривожності, фіксованості на емоційно-негативних сімейних хвилюваннях.
Своїми умисними діями підсудний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.
26.12.2025 року в селищі Теофіполь між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 була укладена угода про примирення. Згідно з умовами угоди ОСОБА_4 повністю та беззаперечно визнав свою вину у скоєнні відносно потерпілої ОСОБА_6 злочину, передбаченого ст.126-1 КК України. Сторонами визначена міра покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину вчиненні злочину визнав повністю, розкаявся у вчиненому. Зазначив, що угоду з потерпілою вони уклали добровільно, просив суд її затвердити, погоджується на призначення покарання у виді штрафу у розмірі 510 грн. Йому відомі та зрозумілі характер обвинувачення, вид покарання, інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди та наслідки невиконання ним угоди. Зазначив, що ініціатором угоди була дружина, оскільки він з вересня 2025 року взагалі не вживає алкогольні напої, сварок між ними з вересня 2025 року також не було.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначила, що це вона не хотіла реєструвати шлюб із ОСОБА_4 ,, оскільки перший шлюб був невдалий, сварки з ОСОБА_4 виникали тому, що він нечасто, але вживав алкогольні напої, і в стані алкогольного сп'яніння починав сваритися через всілякі дрібниці та виганяти її з хати, з вересня 2025 року чоловік не вживає алкоголю взагалі, сварок між ними не було, він став чуйним та добрим, допомагає їй по господарству, зробив в дитячій кімнаті ремонт сам своїми руками, це дуже її розчулило, у нього змінилося ставлення до її старших дітей від попереднього шлюбу, старший син переїхав жити до них, тому саме вона запропонувала примирення, оскільки вважає, що має справжню сім'ю та хороші відносини з ОСОБА_4 . Просила суд затвердити угоду та призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу у розмірі 510 грн, моральних та матеріальних претензій до підсудного вона не має. Наслідки укладення угоди та її затвердження їй відомі та зрозумілі.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина підсудного в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо ОСОБА_6 - особи, з якою ОСОБА_4 перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої, повністю доведена, його дії правильно кваліфіковані за ст.126-1 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти затвердження даної угоди, оскільки, на його думку, вона не відповідає вимогам чинного законодавства так як в п.5 та 10 угоди не зазначено як саме усунено заподіяну моральну шкоду потерпілій, вважає, що угода укладена потерпілою у зв'язку із скрутним становищем, так як вона боїться, що ОСОБА_4 виселить її з дітьми з його будинку.
Заслухавши пояснення сторін, доводи прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання, що умови угоди не суперечать вимогам КК України та КПК України, а тому вона підлягає затвердженню з призначенням підсудному узгодженого покарання.
В судовому засіданні встановлено, що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, що є обставинами, які пом'якшують покарання.
Відповідно до ст. 468, 469 КПК України щодо нетяжких злочинів, яким згідно з ст. 12 КК України є злочин, передбачений ст.126-1 КК України, може бути укладена угода про примирення між обвинуваченим та потерпілим.
Відповідно до ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
В судовому засіданні встановлено, що підсудний щиро розкаявся у здійсненні психологічного насильства по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_6 , що проявилося у невживанні протягом кількох місяців ( з дня вчинення правопорушення) алкогольних напоїв, що , в свою чергу, призвело до покращення стосунків в сім'ї, потерпіла морально задоволена поведінкою свого чоловіка, повернувся до них жити її син від попереднього шлюбу, в будинку зроблено ремонт, ОСОБА_4 допомагає їй по господарству.
На підставі викладеного,враховуючи позицію потерпілої, суд дійшов переконання, що в судовому засіданні встановлені підстави для застосування ст. 69 КК України та призначення, покарання , узгодженого сторонами та зазначеного в угоді про примирення.
Суд переконався, що укладення сторонами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, райсуд
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення, укладену 26 грудня 2025 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_6 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений з підстав, визначених ч.3 ст.394 КПК України, до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копії вироку вручити підсудному та прокурору негайно після його проголошення.
Головуюча