Справа № 951/839/25
Провадження №3/951/423/2025
26 грудня 2025 року селище Козова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Чапаєв Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 м.Тернопіль Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 139 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
14.11.2025 о 12:10 год. на автодорозі 0200709 поблизу с.Покропивна водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснив винос бруду колесами транспортного засобу «JОHN DEERE 8400» н.з. НОМЕР_1 разом із прикріпленим причепом ПБН-30 н.з. НОМЕР_2 з поля на проїзну частину дороги, чим спричинив її забруднення, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.139 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності. Враховуючи що відповідно до ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.139 КУпАП не є обов'язковою під час розгляду, справу слід розглянути у відсутності ОСОБА_1 .
Водночас, 24.12.2025 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, доводи та заперечення ОСОБА_1 , відповідно до тексту яких ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, передбачених п.1 ст.247 КУпАП. ОСОБА_1 мотивував свою позицію тим, що він Правил дорожнього руху не порушував, оскільки виїжджав з поля трактором, який йому не належить, він працює у ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, згідно з його посадовими обов'язками він не є відповідальною особою, що відповідає за технічний стан, експлуатацію транспортних засобів, та не є відповідальним за утримання автомобільних доріг та вулиць, а відтак як водій транспортного засобу він не є суб'єктом зазначеного адміністративного правопорушення. Крім того, перед ним з поля на дорогу виїжджали також інші трактори під керуванням інших водіїв, які могли також забруднити дорогу. Також зазначає, що надалі під'їхала спецтехніка, яка здійснила прибирання бруду із дорожнього покриття. До письмових пояснень, доводів та заперечень долучив довідку ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» № 1998/12 від 12.12.2025, відповідно до тексту якої ОСОБА_1 дійсно працює в ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» на посаді тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва з 12.06.2025 (наказ № 80-К віл 11.06.2025) по даний час 14.11.2025 ОСОБА_2 разом з іншими працівниками підприємства за вказівкою керівництва виконував польові роботи поблизу села Покропивна Тернопільської області. Роботу виконував транспортним засобом - трактором «JОHN DEERE 8400», н.з. НОМЕР_3 , з причепом ПБН-30, н.з. НОМЕР_4 . Транспортний засіб трактор «JОHN DEERE 8400», н.з. НОМЕР_3 , з причепом ПБН - 30, н.з. НОМЕР_5 перебувають у користуванні ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» (код ЄДРПОУ 41481188). Також 14.11.2025 забруднена ділянка дороги 0200709 поблизу села Покропивна Тернопільської області була прибрана відповідною машиною.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дійшов таких висновків.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2.3.ґ ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг. Відповідно до п. 22.3. ґ ПДР перевезення вантажу дозволяється за умови, що він не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.
Частиною першою статті 139 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами - суб'єктами господарської діяльності заходів щодо заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене.
Оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення від 14.11.2025 серії ЕПР1 № 512828; рапортом старшого інспектора - чергового ВП №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 14.11.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14.11.2025, наданими ним працівнику поліції; фотографіями з місця події; актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 14.11.2025.
Перераховані вище докази, зібрані у передбаченому законом порядку, не викликають сумніву щодо їх належності та допустимості, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Суд не бере до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що його вина не доведена, оскільки, як він зазначає у письмових поясненнях, на дорогу перед транспортним засобом (трактором) під його керуванням раніше виїхали ще 5 тракторів під керуванням інших водіїв. Суд розглядає справу лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , та долучених до ньго доказів, відтак не надає правової оцінки діям інших осіб (зокрема водіїв інших транспортних засобів). Разом з тим, винуватість ОСОБА_1 , доведена доказами, які зазначено вище. Поміж іншого зазначене підтверджується актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 14.11.2025, підписаним двома свідками. Крім того, у матеріалах справи є письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких він підтвердив забруднення дороги транспортним засобом під його керуванням. Також зазначене доводиться долученими до матеріалів справи фотографіями транспортного засобу.
Суд не погоджується з доводами ОСОБА_1 про те, що він не є суб'єктом зазначеного адміністративного правопорушення. Так, диспозицією частини 1 статті 139 КУпАП передбачено забруднення дорожнього покриття. Системно-логічний аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що суб'єктом наведеного правопорушення є, зокрема, водій. Інші передбачені диспозицією види протиправної поведінки, які не ставляться у провину ОСОБА_1 , можуть, дійсно, вчинятися посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами - суб'єктами господарської діяльності. ОСОБА_1 вчинив забрудення дороги як водій транспортного засобу, відтак він може нести відповідальність за вказане правопорушення.
Суд вважає, що прибуття в подальшому машини, яка прибрала бруд із дорожнього покриття, не спростовує сам факт вчинення правопорушення, а тому адміністративне правопорушення є закінченим. Разом з тим, суд вважає, що наведені дії можна розцінювати відповідно до п.2 ст.34 КУпАП як відвернення шкідливих наслідків правопорушення, усунення заподіяної шкоди, тобто як обставину, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.
Відтак, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП, а саме забруднення дорожнього покриття, є встановленою судом та підтверджується доказами по справі.
Суд звертає увагу на те, що у тексті протоколу про адміністративне правопорушення, а саме у графі «Опис установлених обставин» міститься описка у написанні прізвища ОСОБА_1 , проте це не впливає на суть правопорушення, а окрім того, в інших графах протоколу його прізвище написано правильно.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Обираючи адміністративне стягнення, суд відповідно до ст.33 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, наявність обставину, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення - відвернення шкідливих наслідків правопорушення, усунення заподіяної шкоди, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому доходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 139 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення.
Таким чином, відповідно до положень п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 8, 139, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Штраф має бути сплачений особою, притягнутою до адміністративної відповідальності, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, стягується подвійний штраф в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Cуддя Р.В. Чапаєв