Справа № 459/3682/25 Провадження № 3/459/1296/2025
23 грудня 2025 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Мельникович М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому матеріали, які надійшли від Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП
13.10.2025 о 17:21:00 год у м. Шептицькому по вул. Богдана Хмельницького, 24, водій гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Volkswagen LT 35», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'ягніння, огляд на стан наркотичного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку, що підтверджується висновком лікаря Сокальської районної лікарні №263, чим порушив п. 2.9а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судові засідання не з'являвся, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи. Разом із тим, подав до суду письмові пояснення у яких зі складеним протоколом ОСОБА_1 не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. ОСОБА_1 пояснив, що його транспортний засіб було зупинено без повідомлення законних підстав. Об'єктивні ознаки наркотичного сп'яніння працівниками поліції не повідомлялися та в протоколі не зафіксовані. Крім того, ОСОБА_1 зауважив, що перебуває на замісній підтримувальній терапії метадоном за призначенням лікаря, що підтверджується відповідним рецептом, який ним було надано працівникам поліції. Вживання метадону здійснюється виключно в межах лікування та не є вживанням наркотичних засобів з немедичною метою. Огляд у закладі охорони здоров'я проведено з порушенням встановленого порядку, а висновок зроблено виключно на підставі експрес-тесту без обов'язкового лабораторного підтвердження. ОСОБА_1 наголосив, що амфетамінів не вживав. Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП ОСОБА_1 просить суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Рудницька А. В. подала до суду клопотання від 27.10.2025, , в яких просила провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. У клопотанні захисник зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення складений з істотними порушеннями вимог чинного законодавства, які унеможливлюють притягнення особи до адміністративної відповідальності. Зокрема, захисник вказала на відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу, оскільки працівником поліції не було повідомлено водію конкретної причини зупинки, що є порушенням вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Крім того, у клопотанні зазначено, що працівниками поліції без законних підстав та без ухвали слідчого судді було проведено фактичний обшук особи та її речей, що виходить за межі поверхневої перевірки, передбаченої статтею 34 Закону України «Про Національну поліцію», та порушує вимоги Кримінального процесуального кодексу України. Захисник також звернула увагу суду на недотримання вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак сп'яніння, оскільки об'єктивні ознаки наркотичного сп'яніння у особи зафіксовані не були, у протоколі такі ознаки не зазначені, а сама поведінка особи на відеозаписах з нагрудних боді-камер свідчить про її адекватний стан. Окремо наголосила на порушення процедури огляду на стан наркотичного сп'яніння, зокрема відсутності обов'язкового лабораторного підтвердження результатів експрес-тесту, що прямо суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008. Також зазначено, що до матеріалів справи не долучено акт огляду на стан сп'яніння, який є обов'язковим доказом у справах даної категорії. У клопотанні вказано на порушення права особи на захист, оскільки під час складання протоколу підзахисному не було роз'яснено права, передбачені статтею 268 КУпАП, що суперечить вимогам статті 256 КУпАП. Крім того, захисник зазначила на неналежність і недопустимість відеозаписів з нагрудних боді-камер як доказів у справі через їх неповноту, відсутність безперервної фіксації події та невідповідність часу записів. За сукупністю наведених обставин захисник дійшла висновку, що надані суду докази не підтверджують факту перебування особи у стані наркотичного сп'яніння та не доводять наявності у її діях складу адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим просила суд закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Свідок ОСОБА_2 , лікар Сокальської ЦРЛ,у судовому засіданні пояснив, що точної дати проведення процедури освідування ОСОБА_2 у не пам'ятає. Зазначив, що ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до медичного закладу, де його було оглянуто. За словами свідка, огляд проводився із застосуванням експрес-тесту для виявлення наркотичних речовин. Також свідок зазначив, що ОСОБА_1 під час огляду сам повідомив про вживання наркотичних засобів у межах замісної терапії, що узгоджується з результатами проведеного тестування. При цьому експрес-тести, які використовуються в медичному закладі, мають відповідну сертифікацію.
23.12.2025 правопорушник та його захисник у судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи. Разом із тим, захисник подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності.
Дослідивши матеріали адміністративних справ та оцінивши докази в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на наступне.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1-2 ст. 7 КУпАП).
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9а. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України N 114/38/15-36-18 від 24 лютого 1995 р.).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена дослідженими доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення та підтверджується наступними матеріалами справи про адміністративне правопорушення:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 482402 від 13.10.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «Сокальська районна лікарня», з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.10.2025, у якому зазначено, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, блідість шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, результат огляду: позитивний;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.10.2025, наданим КНП «Сокальска РЛ», відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння;
- відеозаписом від 13.10.2025, доданим до матеріалів справи, з якого вбачається факт керування порушником транспортним засобом, факт його проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, де зафіксований позитивний результат.
Отже, здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази є належними та допустимими з точки зору можливості їх використання в процесі доказування. Такі містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню в справі, становлять предмет доказування та зібрані у встановленому КУпАП порядку.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є повними, взаємодоповнюючими, не викликають сумніву, належними, допустимими та, відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Щодо клопотання про закриття провадження у справі суд вважає, що таке не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Твердження захисника про безпідставність зупинення транспортного засобу, суд не приймає до уваги, оскільки ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», серед іншого, передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного
Крім того, жодних заперечень на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом чи був незаконно зупинений, останній не висловлював.
Разом із тим, причина зупинки транспортного засобу не впливає на обставини, які складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.
Доводи порушника про те, що матеріали справи не містять повного безперервного відеозапису, а лише фрагменти з нагрудних камер працівників поліції щодо події, яка сталася, суд не бере такі до уваги, оскільки на відеозаписах зафіксований факт керування порушником транспортним засобом, факт проведення освідування. Спростовуючи доводи захисника про небезперервність відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, судом враховується, що безперервність відеозапису залежить від технічної спроможності самої бодікамери, її ресурс не є безмежним враховуючи час несення служби працівниками поліції, а саме дванадцятигодинне або добове чергування. Відтак, суд вважає, що наданий відеозапис повною мірою надає можливість суду встановити фактичні обставини справи для її правильного вирішення.
Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 та його захисника щодо неналежності медичного огляду та недопустимості експрес-тесту як доказу перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи та сукупністю зібраних доказів.
Як встановлено судом, під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 сам повідомив працівникам поліції, а згодом і лікарю закладу охорони здоров'я, що перебуває на замісній підтримувальній терапії метадоном та вживає наркотичні засоби. Зазначені обставини зафіксовані у матеріалах справи та узгоджуються з результатами проведеного медичного огляду.
Суд також зауважує, що, будучи водієм, ОСОБА_1 мав усвідомлювати наслідки вживання таких лікарських засобів для керування транспортним засобом. Визнання особою факту вживання метадону (інших наркотичних засобів) є самостійним і вагомим доказом факту його стану під час керування автомобілем, що підтверджує порушення правил дорожнього руху та створює загрозу для безпеки дорожнього руху. Факт перебування ОСОБА_1 на метадоновій програмі не звільняє його від обов'язку дотримання вимог Правил дорожнього руху.
Інші доводи порушника та його захисника суд не бере до уваги, оскільки, за наявності інших переконливих доказів вчинення порушником адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, такі доводи не спростовують вини порушника. Такий висновок суд робить виходячи з закріпленої Конституцією України норми про те, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
За наведених обставин, приходжу до висновку, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина встановлена повністю.
Накладаючи стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, яка доведена повністю, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, а тому суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім цього, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із Законом України «Про судовий збір» розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 33, 130, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у вказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя: М. В. Мельникович