Справа № 456/1500/25
Провадження № 2/456/1037/2025
Іменем України
23 грудня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Саса С. С. ,
при секретарі Кулешник С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи державний нотаріус Стрийської державної нотаріальної контори Львівської області Костур Уляна Тарасівна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович про визнання права власності на нерухоме майно,
встановив:
В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи державний нотаріус Стрийської державної нотаріальної контори Львівської області Костур Уляна Тарасівна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович про визнання права власності на нерухоме майно.
24.11.2025 року сторонами подано до суду спільну заяву про мирне врегулювання спору шляхом укладенням мирової угоди між сторонами. Зі змісту мирової угоди вбачається, що сторони дійшли згоди та погодили наступне: визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що згідно договору про поділ нерухомого майна № 645 від 19 березня 2021 року посвідчений приватним нотаріусом СРНО Львівської області Швед І.В., складаються з: тепловий пункт «Е-1» заг. пл. - 661,5 кв. м.; будинок вуглекислотної «С-1» заг. пл. - 194,3 кв. м; компресорна «Ж-1» заг. пл. - 617,8 кв. м.; склад НОД-14 «З-1» заг. пл. - 309,1 кв. м.; мазутопостач «І-1» заг. пл. - 65,0 кв. м.; будинок кисне-газової станції «Ї-2» заг. пл. - 146,9 кв. м.; репіцієнтна станція «Ї'-1» заг. пл. - 76,0 кв. м.; будинок котельні «Н-1» заг. пл. - 878,2 кв. м.; солерозчинник «О-1» заг. пл. - 16,0 кв.м.; яма солерозчинника №8; резервуар внутрішньоплощадочних мереж водопостачання №41; огорожа № 44. Припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), що виникло на підставі наказу, серія та номер 1а, виданий 26 лютого 2021 року Стрийською міською радою, відділом містобудування та архітектури Управління містобудування та архітектури, а саме: 57/100 частки комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 2302899846112, що згідно договору про поділ нерухомого майна № 645 від 19 березня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом СРНО Львівської області Швед І.В., складаються з: тепловий пункт «Е-1» заг. пл. - 661,5 кв. м.; будинок вуглекислотної «С-1» заг. пл. - 194,3 кв. м; компресорна «Ж-1» заг. пл. - 617,8 кв. м.; склад НОД-14 «З-1» заг. пл. - 309,1 кв. м.; мазутопостач «І-1» заг. пл. - 65,0 кв. м.; будинок кисне-газової станції «Ї-2» заг. пл. - 146,9 кв. м.; репіцієнтна станція «Ї'-1» заг. пл. - 76,0 кв. м.; будинок котельні «Н-1» заг. пл. - 878,2 кв. м.; солерозчинник «О-1» заг. пл. - 16,0 кв.м.; яма солерозчинника №8; резервуар внутрішньоплощадочних мереж водопостачання №41; огорожа № 44. Сторони дійшли згоди та визнають, що на момент укладення даної мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , усі зобов'язання, незалежно від їх правової природи, що були у сторін до моменту її укладення, вважаються належно виконаними та/або припиненими, а отже будь-які зобов'язання між сторонами на момент укладення угоди - відсутні. Сторони погодили, що у випадку відчуження ОСОБА_1 майна, що було предметом спору у справі № 456/1500/25, протягом 1 року з моменту укладення даної мирової угоди, за ціною, що буде перевищувати 300 000 Євро (на момент такого відчуження), то ОСОБА_1 зобов'язується виплатити ОСОБА_2 різницю між ціною купівлі-продажу та сумою еквівалентною 300 000 Євро (на момент такого відчуження). Сторони зобов'язуються сумлінно виконувати умови, передбачені цією мировою угодою. Після підписання цієї угоди будь-які майнові претензії сторін вважаються врегульованими.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 заяву про мирне врегулювання спору шляхом укладенням мирової угоди між сторонами підтримав та просив суд її затвердити та закрити провадження по справі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він підписав вищевказану мирову угоду, оскільки в нього немає виходу. У відповідача немає можливості здійснити реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме 57/100 частки комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки об'єкт знаходиться в процесі поділу. 43/100 частки комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час належать співвласнику мережі АТБ - ОСОБА_4 . У відповідача немає права власності на земельну ділянку, на якій знаходяться вищевказані будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки земельна ділянка, на якій знаходяться вищевказані будівлі та споруди, належить Стрийській міській раді Львівської області.
Суд, ознайомившись зі змістом мирової угоди, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для затвердження мирової угоди, виходячи з наступного.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України передбачає, у тому числі, можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч.7 ст.49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Мета, зміст, порядок укладення сторонами мирової угоди та її затвердження судом визначені у статті 207 ЦПК України.
Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Виходячи зі змісту статті 207 ЦПК України, обов'язковою умовою затвердження судом мирової угоди є її відповідність вимогам закону і відсутність порушення прав чи законних інтересів третіх осіб. Йдеться про дотримання як вимог, передбачених процесуальних законодавством, так і вимог, які випливають з цивільного законодавства.
Відповідність змісту мирової угоди вимогам матеріального закону передбачає, зокрема, аналіз об'єкта мирової угоди - майна, яким за умовами мирової угоди розпоряджаються її суб'єкти. Для того, щоб з'ясувати, що мирова угода не порушує права та законні інтереси інших осіб, суд повинен встановити, що: 1) майно, яке передається за мировою угодою, не вилучено з обігу і не обмежено в обігу; 2) учасники мирової угоди мають право розпоряджатися цим майном, що підтверджується правовстановлюючими документами; 3) майно, яке передається за мировою угодою, не перебуває під арештом і щодо нього відсутній спір з іншими особами.
Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.
Цивільним процесуальним законом покладено на суд обов'язок під час визнання мирової угоди перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз'яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.
Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності спорів з приводу її змісту під час виконання. Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.
Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має врахувати, що умови мирової угоди не можуть суперечити закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із таким затвердженням.
Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов'язані зі спірними правовідносинами.
Укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов'язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається сторонами, затверджується судом відповідно до вимог цивільного процесуального права, з урахуванням норм матеріального цивільного права.
Як встановлено судом, що постановою державного нотаріуса Стрийської державної нотаріальної контори Львівської області Костур У.Т. про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 178/01-16 від 04.03.2025, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про передачу майна стягувачеві у рахунок погашення боргу на 57/100 часток комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно розділ відкритий на об'єкт в АДРЕСА_1 знаходиться в процесі поділу, отже нема можливості здійснити реєстраційні дії щодо цього нерухомого майна.
Тобто сторони фактично просять узаконити їхнє право власності на нерухоме майно в судовому порядку попри встановлений законом порядок оформлення прав власності на майно.
Так, сторонами не враховано, що мирова угода не є правочином, який вчинюється за загальними правилами цивільного законодавства. Мирова угода є різновидом зобов'язання, яке виникає на підставі договору, укладеного за взаємною згодою сторін у письмовій формі та затвердженого судовим рішенням (ухвалою).
Відтак, умови мирової угоди, запропоновані сторонами, суперечать закону, так як фактично за умовою мирової угоди суд має визнати за позивачем право власності на нерухоме майно за відсутності спору, що в свою чергу не відповідає вимогам Цивільного кодексу України.
Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.
Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини одночасно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
Суд вважає, що сторони шляхом укладення мирової угоди намагаються узаконити право власності на нерухоме майно за позивачем, однак, такий порядок укладення угод щодо набуття у власність майна суперечить чинному законодавству.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, висловлених в ухвалі від 01.08.2018 року у справі №760/15287/15-ц та у постанові від 30.05.2018 року у справі №759/4103/16-ц, суд відмовляє у затвердженні мирової угоди, якщо її умови стосуються прав та обов'язків сторін, які не входять до предмету позову, а також, якщо умови мирової угоди суперечать закону.
Таким чином, зважаючи на положення ч. 5 ст. 207 ЦПК України, враховуючи, що подана на затвердження мирова угода суперечить закону, суд дійшов до висновку, що у визнанні мирової угоди між сторонами необхідно відмовити та продовжити судовий розгляд справи.
Керуючись ст.ст. 207, 256, 259 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Відмовити у затвердженні мирової угоди від 24.11.2025 року укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи державний нотаріус Стрийської державної нотаріальної контори Львівської області Костур Уляна Тарасівна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович про визнання права власності на нерухоме майно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 26.12.2025 року.
Головуючий суддя С. С. Сас