ЄУН 337/4298/25
2/337/2350/2025
25 грудня 2025 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
за участю секретаря - Бессарабової Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП,
19.08.2025 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів, мотивуючи його тим, що 04.07.2025 о 07:56год у м.Запоріжжі, по вул.Василя Сергієнко, б.6 мала місце ДТП, в якій було пошкоджено належний їй автомобіль «MAZDA CX5»», р.н. НОМЕР_1 . ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , який керуючи автомобілем «DAEWOO Lanos», р.н. НОМЕР_2 , здійснив рух по перехрестю на заборонений (червоний) сигнал світлофора. Вина водія ОСОБА_2 в цій ДТП підтверджена постановою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 23.07.2025 у справі №337/3597/25. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта»» відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №229319560 від 16.05.2025 з лімітом відповідальності за заподіяну майнову шкоду в розмірі 250 000,00грн на одну потерпілу особу, за шкоду життю та здоров'ю - 500 000,00грн. на одну потерпілу особу. З метою визначення об'єктивного розміру матеріальних збитків вона звернулась до суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «АВТОГАЗПРОМСЕРВІС» та автотоварознавцем ОСОБА_3 було складено Звіт №28/25 від 21.07.2025, відповідно до якого ринкова вартість ТЗ «MAZDA CX5»», р.н. НОМЕР_1 на момент пошкодження становить 1 052 087,18грн, вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу - 424 668,80грн, розмір матеріального збитку (відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) - 280 685,26грн. За проведення цього дослідження вона сплатила 6 000,00грн. З метою отримання страхового відшкодування матеріальної шкоди вона звернулась до ПАТ «НАСК «Оранта»» і 23.07.2025 на її банківський рахунок надійшли кошти в розмірі 99 480,11грн. в якості страхового відшкодування. Ця шкода була виплачена без будь-якого погодження з нею і повідомлення про порядок розрахунку розміру страхового відшкодування. Оскільки згідно із Звітом №28/25 від 21.07.2025 вартість відновлювального ремонту її автомобіля становить 424 668,80грн, що більше ліміту відповідальності ОСОБА_2 - 250 000,00грн, страховик ПАТ «НАСК «Оранта»» зобов'язаний їй сплатити ще 150 519,89грн (250 000,00грн - 99 480,11грн), а відповідач ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди та лімітом страхової суми, тобто 174 668,80грн (424 668,80грн - 250 000,00грн).
Просить стягнути з відповідача ПАТ «НАСК «Оранта»» матеріальну шкоду, спричинену внаслідок ДТП, в розмірі 150 519,89грн, з відповідача ОСОБА_2 - 174 668,80грн, а також судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 3251,89грн, витрат на проведення оцінки збитку в розмірі 6000,00грн, витрат на правничу допомогу в розмірі 40000,00грн.
Ухвалою суду від 20.08.2025 у цивільній справі за цим позовом відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
02.09.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив відповідача ПАТ «НАСК «Оранта»» на позовну заяву, в якому відповідач позовну вимоги не визнав повністю та зазначив, що відповідно до положень статті 509 та з урахуванням приписів статей 11, 22, 23, 599, 1166-1168 ЦК України внаслідок дорожньо-транспортної пригоди між позивачем і ПАТ «НАСК «Оранта» виникли позадоговірні (деліктні) правовідносини, які регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до ч. 1 ст. 18 вказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні. 07.07.2025 до ПАТ «НАСК «Оранта» від позивача надійшла заява про виплату страхового відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої її автомобілю внаслідок ДТП 04.07.2025. яке сталося з вини водія ОСОБА_2 07.07.2025 і 09.07.2025 ПАТ «НАСК «Оранта» організувало проведення огляду і додаткового огляду пошкодженого автомобіля позивача. 23.07.2025 ПАТ «НАСК «Оранта» згідно розрахунку виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 99480,11грн. Документального підтвердження ремонту автомобіля станом на день виплати ПАТ «НАСК «Оранта» не отримувало. Враховуючи викладене, ПАТ «НАСК «Оранта» не порушувало порядок прийняття рішення та виплати страхового відшкодування, встановлений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Більше того, із вимогою збільшити розмір страхового відшкодування на підставі звіту № 28/25 від 21.07.2025 позивач до ПАТ «НАСК «Оранта» не звертався і відмови не отримував. Документи, які свідчать про порушення прав позивача з боку ПАТ «НАСК «Оранта», в матеріалах справи відсутні. Крім того, звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 визначила розмір позовних вимог на підставі звіту №28/25 від 21.07.2025, який було виконано на її замовлення. Цей звіт не відповідає критерію належності та безпідставно включає у розрахунок суми податок на додану вартість, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 27 Закону. Оцінювач на замовлення ОСОБА_1 визначив вартість деталей і ремонтних робіт не згідно з переліком на підставі акту огляду транспортного засобу, складеного представником страховика, а на підставі самостійно складеного переліку у власному акті огляду. Також звіт №28/25 від 21.07.2025 не враховує, що пошкоджений автомобіль 2017 року випуску (більше 5 років експлуатації) і відповідно до ч.3 ст.27 Закону страховик у розрахунках вартості відновлювального ремонту має право застосовувати вартість деталей, які є аналогом оригінальних складових частин. У зв'язку з цим вважає позовні вимоги до ПАТ «НАСК «Оранта» безпідставними та просить в позові відмовити повністю.
Ухвалою суду від 06.10.2025 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Мельниченко М.С. не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» Стрельбицький П.В. в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги не визнав повністю з підстав, викладених у відзиві на позов, просив в позові відмовити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, відзиву на позов не подав.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Згідно з ч.1 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
При цьому, відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) власники наземних транспортних засобів зобов'язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до ст.5 вказаного Закону страховим випадком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
Згідно з ст.27 Закону страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов'язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; 2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.
Витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.
Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:
1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв'язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб'єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;
2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв'язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.
Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п'ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов'язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.
Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.
Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.
Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку.
Страховик (МТСБУ) у встановленому ним порядку визначає перелік осіб, які відповідно до своїх установчих документів мають право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів та відповідають його вимогам, та оприлюднює його на своєму веб-сайті.
Страховик (МТСБУ) зобов'язаний надати потерпілій особі інформацію про осіб, включених до переліку, передбаченого цією частиною.
Якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік включає менше трьох осіб, розташованих в межах 150 кілометрів від місця проживання потерпілої особи або місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу, потерпіла особа має право самостійно обрати особу, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.
У разі якщо строк експлуатації транспортного засобу до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п'ять років або щодо нього є чинними гарантійні зобов'язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, для здійснення відновлювального ремонту на вимогу потерпілої особи має бути визначений авторизований сервісний центр відповідного виробника, якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік не містить такого авторизованого сервісного центру.
За згодою страховика (МТСБУ) відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу може здійснюватися на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх статутних документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів, за вибором потерпілої особи поза переліком, визначеним страховиком (МТСБУ).
У разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб'єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.
Страховик (МТСБУ) разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу зобов'язаний відшкодувати потерпілій особі її документально підтверджені витрати, пов'язані з оплатою послуг суб'єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону.
Відповідно до ч.4 ст.31 Закону страховик (МТСБУ) зобов'язаний провести огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду чи в більший строк за зверненням осіб, зазначених у цій частині, щодо належного їм майна.
Огляд представником страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, оформляється актом огляду, що складається у двох примірниках та підписується представником страховика (МТСБУ) та потерпілою особою (її представником), один із яких надається потерпілій особі (її представнику). Акт огляду може оформлюватися у формі електронного документа відповідно до вимог законодавства.
Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом визначеного абзацом другим цієї частини строку, після повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, такий страховик (МТСБУ) відшкодовує потерпілій особі здійснені витрати на визначення розміру шкоди у зв'язку з пошкодженням (знищенням) майна. Визначення розміру шкоди у зв'язку з пошкодженням (знищенням) майна здійснюється відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. У разі якщо представник страховика (МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, з причини незабезпечення потерпілою особою можливості для проведення такого огляду, зазначене відшкодування не здійснюється.
Відповідно до ч.1,5 ст.32 Закону для отримання страхової виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання, подає страховику заяву про страхову виплату.
Граничний строк для прийняття рішення за заявою про страхову (регламентну) виплату становить 60 календарних днів з дня подання заяви та всіх необхідних у відповідному страховому випадку документів, передбачених частиною третьою цієї статті, з урахуванням положень цієї частини та частини сьомої цієї статті.
Відповідно до ч.1,2 ст.34 Закону страховик (МТСБУ) зобов'язаний у строк, передбачений частиною п'ятою статті 32 цього Закону, письмово у спосіб, зазначений у заяві про страхову (регламентну) виплату, повідомити заявника про прийняте за його заявою рішення.
Страховик (МТСБУ) зобов'язаний здійснити страхову (регламентну) виплату протягом трьох робочих днів з дня направлення заявнику повідомлення про прийняте рішення за його заявою про здійснення такої виплати.
Відповідно до ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Суд встановив, що 04.07.2025 о 07:56год у м.Запоріжжі, по вул.Василя Сергієнко, б.6 мала місце ДТП за участю автомобілю «MAZDA CX5»», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «DAEWOO Lanos», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , у результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 23.07.2025 у справі №337/3597/25, яка набрала законної сили 05.08.2025, винуватим в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за вищевказаним фактом ДТП, визнано відповідача ОСОБА_2 ..
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, обставини, встановлені постановою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 23.07.2025, зокрема, чи мало місце ДТП та чи вчинено воно з вини відповідача ОСОБА_2 , не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, яка стосується цивільно-правової відповідальності за наслідки цих дій.
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта»» відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №229319560 від 16.05.2025 із страховою сумою за шкоду майну на одну потерпілу особу - 250 000,00грн, на страховий випадок - 1 250 000,00грн, за шкоду життю та здоров'ю на одну потерпілу особу - 500 000,00грн., на страховий випадок - 5 000 000,00грн.
Також встановлено, що на момент ДТП автомобіль «MAZDA CX5»», р.н. НОМЕР_1 , 2017р.в., чорного кольору, був зареєстрований на праві власності за позивачкою ОСОБА_1 згідно з Свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 від 07.12.2017.
07.07.2025 позивачка ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «НАСК «Оранта» з заявою про виплату страхового відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої її автомобілю внаслідок ДТП, яка сталася 04.07.2025 з вини водія ОСОБА_2 , і просила здійснити виплату страхового відшкодування на її банківський рахунок за зазначеними нею реквізитами.
07.07.2025 і 09.07.2025 представником ПАТ «НАСК «Оранта» Завгороднім Р.О. в присутності позивачки ОСОБА_1 як потерпілої особи було проведено огляди автомобіля «MAZDA CX5»», р.н. НОМЕР_1 , та зафіксовані його пошкодження, за результатами чого складені протокол (акт) огляду ТЗ з додатком до нього, які підписані позивачкою без зауважень, та ремонтна калькуляція №22010 від 13.07.2025.
Відповідно до вказаної ремонтної калькуляції вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивачки склала 97280,11грн.
На підставі вказаної ремонтної калькуляції страховик ПАТ «НАСК «Оранта» здійснив розрахунок суми страхового відшкодування, що підлягає виплаті позивачці, а саме в розмірі 99480,11грн., що складається із розміру матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу деталей, що замінюються) 97280,11грн. та вартості евакуатора 2200,00грн.
Відповідно до виписки з банківського рахунку, відкритого на ім'я позивачки ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» 23.07.2025 на її рахунок були зараховані кошти в сумі 99480,11грн., коментар до платежу - страхове відшкодування по договору №229319560 від 16.05.2025 без ПДВ.
Згідно з Звітом №28/25 від 21.07.2025, складеним суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «АВТОГАЗПРОМСЕРВІС» в особі оцінювача-автотоварознавця Кудіна О.П. на замовлення позивачки ОСОБА_1 , розмір матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу), завданого власнику автомобіля «MAZDA CX5»», р.н. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження становить 280 685,26грн. , який було розраховано виходячи з вартості відновлювального ремонту 77009,00грн, вартості необхідних для ремонту матеріалів 27696,37грн, вартості складників, які підлягають заміні, 319963,43грн, та коефіцієнту фізичного зносу 0,45, на підставі акту огляду ТЗ (дефектної відомості) від 18.07.2025 та ремонтної калькуляції від 22.07.2025.
Акт огляду ТЗ (дефектна відомість) від 18.07.2025 також складений оцінювачем-автотоварознавцем ОСОБА_3 в присутності власника автомобіля/позивачки ОСОБА_1 .
За проведення цього дослідження та складання звіту позивачка сплатила на рахунок ТОВ «АВТОГАЗПРОМСЕРВІС» 6 000,00грн. згідно з квитанцією до платіжної інструкції А-банку від 25.07.2025.
Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
П.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», №63566/00).
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини даної справи, дослідивши надані сторонами докази на їх підтвердження з точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим вони не підлягають задоволенню повністю.
В межах цієї справи позивачка ОСОБА_1 вимагає стягнення з відповідачів різниці між здійсненою ПАТ «НАСК «Оранта» страховою виплатою в сумі 99480,11грн. та фактичним розміром матеріальної шкоди 424 668,80грн, який визначений залученим нею самостійно суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «АВТОГАЗПРОМСЕРВІС» відповідно до Звіту №28/25 від 21.07.2025, зокрема, з відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» 150 519,89грн ( максимальна страхова сума за договором за шкоду майну третіх осіб 250 000,00грн - визначена страхова сума за цим страховим випадком 99 480,11грн), з відповідача ОСОБА_2 - 174 668,80грн (розмір матеріального збитку за звітом №28/25 від 21.07.2025 424 668,80грн - максимальна страхова сума за шкоду майну третіх осіб за договором №229319560 від 16.05.2025 250 000,00грн).
Однак такі вимоги позивачки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, суд виходить з того, що обов'язок страхової компанії (страховика) відшкодувати оцінену шкоду, спричинену третім особам внаслідок ДТП, передбачений відповідним Законом і обмежується встановленим договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ лімітом відповідальності.
Обов'язок особи-винуватця ДТП, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, у разі недостатності страхової виплати, відшкодувати потерпілій особі різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою передбачений ст.1194 ЦК України.
В цій справі суд вважає встановленим та доведеним, що ДТП, в якому було пошкоджено належний позивачці ОСОБА_1 автомобіль, у зв'язку з чим вона зазнала матеріальної шкоди, сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , що підтверджено постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, і відповідно не підлягає доведенню при розгляді цієї справи, яка стосується цивільно-правових наслідків цих дій.
Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 за спричинену в результаті ДТП третім особам майнову шкоду була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта», останнє відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є відповідальним за завдані матеріальні збитки в межах ліміту страхової суми, яка становить за умовами договору №229319560 від 16.05.2025 250 000,00грн. на одну потерпілу особу, а відповідач ОСОБА_2 несе відповідальність відповідно до ст.1194 ЦК України у випадку перевищення фактичним розміром завданої шкоди ліміту страхової суми.
23.07.2025 відповідач ПАТ «НАСК «Оранта» за зверненням позивачки ОСОБА_1 перерахував на її банківський рахунок в АТ КБ «Приватбанк» страхове відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 99480,11грн., що не перевищує максимальної страхової суми за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №229319560 від 16.05.2025 .
При цьому, розмір страхового відшкодування страховик/відповідач ПАТ «НАСК «Оранта» розрахував на підставі протоколу огляду пошкодженого ТЗ від 07.07.2025 та додатку до нього від 09.07.2025, який було здійснено представником страховика ОСОБА_4 в присутності позивачки ОСОБА_1 , а також відповідної ремонтної калькуляції №22010 від 13.07.2025.
Вказані обставини достовірно підтверджуються наданими позивачкою ОСОБА_1 письмовими доказами - копією свідоцтва про реєстрацію ТЗ за позивачкою, постановою суду від 23.07.2025 у справі про адміністративне правопорушення відносно відповідача ОСОБА_2 , інформацією МТСБУ про наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ між відповідачами ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 , випискою з банківського рахунку позивачки, а також наданими представником відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» копіями заяви позивачки про виплату страхового відшкодування, протоколом огляду ТЗ представником страховика, ремонтною калькуляцією, розрахунком страхового відшкодування, які суд визнає належними та допустимими доказами.
За аналізом вказаних доказів жодних порушень вимог чинного законодавства з боку страховика/відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» при здійсненні розрахунку та виплати страхового відшкодування суд не встановив.
Страхова компанія після отримання заяви потерпілої особи/позивачки ОСОБА_1 своєчасно (протягом 10 робочих днів) організувала та провела огляд пошкодженого ТЗ представником страховика, склала ремонтну калькуляцію відповідно до переліку, визначеного в акті огляду, та розрахунок суми страхового відшкодування з використанням ліцензованого програмно-технічного комплексу, після чого своєчасно (в межах 60 календарних днів з дня подання заяви та всіх необхідних документів) перерахувала відповідну суму на банківський рахунок позивачки, про що вона просила в своїй заяві на виплату.
Такі дії страхової компанії повністю відповідають вимогам ч.1-3,5 ст.27, ч.4 ст.31, ч.5 ст.32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
При цьому, позивачка ОСОБА_1 , яка була присутня під час огляду належного їй ТЗ представником страховика, не виказувала заперечень щодо виявлених та зафіксованих в протоколі (акті) огляду ТЗ від 07.07.2025 та 09.07.2025 пошкоджень, за якими в подальшому страховиком було складено ремонтну калькуляцію та визначено розмір відновлювального ремонту/страхового відшкодування. З приводу незгоди з визначеним та виплаченим їй розміром страхового відшкодування або із заявою про збільшення розміру страхового відшкодування внаслідок виявлення інших пошкоджень вона до страховика/відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» не зверталась.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка не навела жодних обґрунтувань того, що визначений страховою компанією розмір страхового відшкодування є невірним, а також підстав для самостійного залучення нею іншого суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості завданого їй матеріального збитку у зв'язку з пошкодженням ТЗ.
За змістом ч.5 ст.27 та ч.4 ст.31 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпіла особа має право самостійно залучити суб'єкта оціночної діяльності, оцінювача, експерта для визначення розміру шкоди у зв'язку з пошкодженням ТЗ лише у випадку, якщо представник страховика не провів огляд протягом визначеного абзацом 2 ч.4 ст.31 Закону строку.
Оскільки страховик/відповідач ПАТ «НАСК «Оранта» своєчасно організував та провів огляд пошкодженого автомобіля позивачки, остання в силу вказаних вимог Закону позбавлена права самостійно обирати оцінювача для визначення розміру шкоди.
Отже, суд вважає безпідставними доводи позивачки про необхідність визначення розміру завданої їй матеріальної шкоди у зв'язку з пошкодженням ТЗ, виходячи із Звіту №28/25 від 21.07.2025, складеного на її замовлення суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «АВТОГАЗПРОМСЕРВІС», який в даному випадку є неналежним доказом, а також про необхідність відшкодування їй здійснених витрат на залучення оцінювача.
На підставі вищевикладеного, в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Керуючись ст.15,16,22,1187,1192,1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,258,263-265 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.А.Мурашова
25.12.2025