Справа № 645/9372/25
Провадження № 2/645/4420/25
26 грудня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі судді Алтухової О.Ю., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя,-
Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах яких діє представник - адвокат Солодовник О.Д., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить: розірвати шлюб, зареєстрований 28 квітня 2001 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції 28 квітня 2001 року, актовий запис №225; та здійснити розподіл спільного майна подружжя, що перебувало у спільній сумісній власності, наступним шляхом: визнати за позивачем ОСОБА_1 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Позовна заява не може бути прийнята до розгляду Немишлянським районним судом міста Харкова та підлягає направленню за підсудністю, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч.ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до даних з Єдиного державного демографічного реєстру відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , що територіально розташовано в Немишлянському районі міста Харкова.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 30 ЦК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У постанові від 09.09.2020 року у справі № 910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
У постанові від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.
Виходячи з того, що спір, окрім розірвання між сторонами шлюбу, виник у тому числі з приводу нерухомого майна, для якого цивільним процесуальним законом встановлено виключну підсудність, суд доходить висновку, що справа підлягає розгляду відповідно до положень статті 30 ЦПК України за місцезнаходженням нерухомого майна.
Із заявлених позовних вимог та долучених до позову документів вбачається, що предметом спору, в частині поділу майна подружжя, є визнання за кожною зі сторін права приватної власності на нерухоме майно, а саме: за позивачем ОСОБА_1 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 ; за відповідачкою ОСОБА_2 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Обидва об'єкти нерухомого майна територіально розташовані в Новоайдарському районі Луганської області.
Таким чином, справа підсудна Новоайдарському районному суду Луганської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об'єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду.
Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.03.2022 року № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», територіальна підсудність судових справ Новоайдарського районного суду Луганської області змінена Тернівському міському суду Дніпропетровської області.
Таким чином, вищезазначена справа не підсудна Немишлянському районному суду міста Харкова і підлягає направленню для розгляду за підсудністю до Тернівського міського суду Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом першим ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 187, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя - передати на розгляд за підсудністю Тернівському міському суду Дніпропетровської області (вул.Лермонтова, 15б, м.Тернівка, Дніпропетровська область, 51500).
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.
Суддя О.Ю. Алтухова