Справа № 638/10947/24
Провадження № 2/638/1125/25
Іменем України
10 грудня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Щепіхіної В. В.,
за участю секретаря судового засідання - Старини С. К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
17.06.2024 року до Дзержинського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 08.08.2024 року о 14 год 30 хв.
У судове засідання, призначене на 09.09.2024 року, сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвалами Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.11.2024 року, 13.01.2025 року, 25.02.2025 року клопотання представника позивача - адвоката Рудницького Юлія Ігоровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів задоволено. Розгляд у цивільної справи постановлено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «ВКЗ».
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.12.2024 року задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Сікорської Ірини Станіславівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Розгляд у цивільної справи постановлено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «ВКЗ».
У судове засідання, призначене на 20.01.2025 року, представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.01.2025 року визнано обов'язковою явку представника позивача Рудницького Юлія Ігоровича в судове засідання.
У судовому засіданні, призначеному на 26.02.2025 року, розпочато розгляд справи по суті. Представник позивача ОСОБА_2 пояснив, що з лютого 2022 року відповідач не платив ні тіло кредиту, ні відсотки. Банк ділить відсотки на різні частини (за прострочене тіло кредиту - овердрафт і за користування кредитом) і переносить ці відсотки на тіло кредиту після того, як відповідач перестав платити (лютий 2022 року). Суд зобов'язав представника позивача в наступне судове засідання надати обгрунтований розрахунок заборгованості з поясненнями по оплатам відповідача та порядку нарахування відсотків, а представника відповідача - надати контрозрахунок.
У судове засідання, призначене на 29.04.2025 року, представник позивача Рудницький Ю. І. не з'явився, надав до суду заяву про відкладення судового засідання, яке було задоволено судом та відкладено судове засідання на 01.07.2025 року о 10 год 00 хв.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 09.06.2025 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Альховської Ірини Богданівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Розгляд цивільної справи постановлено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «ВКЗ».
У судове засідання, призначене на 01.07.2025 року, сторони не з'явилися, представник відповідача Сікорська І. С. надала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом та відкладено судове засідання на 09.09.2025 року о 10 год 30 хв.
У судовому засіданні 09.09.2025 року судом встановлено, що вимоги суду щодо надання обгрунтованого розрахунку представником позивача не виконані. Суд повторно зобов'язав представника позивача надати обгрунтований розрахунок з поясненнями по оплатам відповідача та порядку нарахування відсотків, а представника відповідача - надати контрозрахунок.
У судові засідання, призначене на 22.10.2025 року, представник позивача Альховська І. Б. не з'явилася, надала до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю в судовому засіданні по іншій справі № 613/1431/25.
У судове засідання, призначене на 10.12.2025 року, представник позивача Альховська І. Б. вдруге поспіль не з'явилася, надала до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю в судовому засіданні по іншій справі № 766/4150/25, в задоволенні якої судом протокольною ухвалою було відмовлено. Представник відповідача Сікорська І. С. у судовому засіданні заявила клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки позивач без поважних причин не надає розрахунок, витребуваний судом.
Суд, вивчивши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Суд звертає увагу на те, що станом на 10.12.2025 року, представник позивача вимоги суду не виконала і витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, суду не надала, про поважні причини неподання витребуваних доказів, суд не повідомила.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Крім цього, суд зазначає, що частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче судове засідання та в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Роз'ясненнями Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 523/15493/18 визначено, що навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо вбачає в цьому перешкоду для розгляду справи.
Судді ВС зазначили, що у разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
У постановах Верховного Суду від 11.01.2023 у справі № 500/3032/18, від 12.01.2023 у справі № 205/3009/16, від 14.02.2023 у справі № 947/15909/21 зазначено, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов'язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.07.2023 у справі № 755/20634/21.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, що презюмується.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.11.2023 у справі № 557/1799/21.
Таким чином, положення ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Під час судового розгляну справа неодноразово відкладалася за клопотанням учасників в тому числі представника позивача. 05.08.2024 року від представника позивача Рудницького Ю. І. до суду надійшло клопотання, в якому останній зазначив, що не заперечує проти проведення судового засідання за відсутності представника позивача. Проте, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.01.2025 року визнано обов'язковою явку представника позивача Рудницького Юлія Ігоровича в судове засідання. Тому, суд позбавлений можливості продовжити розгляд справи за відсутності представника позивача.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).
Заявник із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи. У разі відсутності обставин непереборної сили, ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу судового провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.09.2024 у справі № 490/9587/18 (пункти 135-139) та викладено у постанові Верховного Суду від 24.03.2025 у справі 203/3889/23 (провадження № 61-6021св24).
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.
У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови длятого, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
В матеріалах справи містяться докази, що представники позивача двічі поспіль (останній раз на 10 грудня 2025 року) належним чином повідомлялись про судові засідання.
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 щодо застосування подібної за змістом норми права.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15 (провадження № 61-2134св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц (провадження № 61-5230св21), від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22).
Процесуальна поведінка позивача та її представника свідчить про те, що вони втратили інтерес до подальшого розгляду справи, а тому суд відповідно до вказаних норм цивільного процесуального права має діяти з урахуванням необхідності справедливого балансування публічного інтересу забезпечення інституційної спроможності суду ефективно здійснювати цивільне судочинство за наявних обмежених ресурсів в інших справах, де сторони виявляють добросовісну процесуальну поведінку, та приватних інтересів сторін отримати правову визначеність у спорі про визнання права власності, що у цілому відповідає принципу пропорційності, ст. 11 ЦПК України.
Так, у ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Зловживанням процесуальними правами в розумінні процесуального закону є, крім іншого, вчинення (або не вчинення) дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 3 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Беручи до уваги, що представник позивача, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, повторно не з'явився в судове засідання, судом було визнано яку представника позивача у судове засідання обов'язковою, його нез'явлення перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору за позовними АТ «Сенс Банк» у розумні строки, а акож те, що представник позивача без поважних причин не надав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 44, 200, 223, 257 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя В. В. Щепіхіна