Справа №766/2039/16-к
н/п 1-кп/766/2564/25
про закриття кримінального провадження
22.12.2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченої: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Херсоні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №42015230000000360 від 23.11.2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Дар'ївка, Білозерського району, Херсонської області, громадянки України, освіта вища, розлученої, утриманців не маючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-
І. Суть питання, що вирішується ухвалою
На розгляді Херсонського міського суду Херсонської області з 28.04.2016 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до розпорядження виконуючого обов'язки керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 04.03.2021 № 01-09/610/21 у справі №766/2039/16-к (звільнення судді ОСОБА_6 у відставку) та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказане кримінальне провадження передано на розгляд судді ОСОБА_1 04.03.2021 року.
01.03.2022 м. Херсон було окуповано військами рф, внаслідок чого рішенням зборів суддів Херсонського міського суду Херсонської області від 07.03.2022 роботу Херсонського міського суду Херсонської області зупинено, проте рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 роботу Херсонського міського суду Херсонської області відновлено з 01.06.2023, а датою початку процесуальної діяльності суду визначено 12.06.2023.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник заявили клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 368 КК України.
ІІ. Позиції сторін кримінального провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просив закрити кримінальне провадження на підставі ст. 49 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала захисника.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що перешкод для застосування ст. 49 КК України щодо обвинуваченої не вбачається.
Кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України).
Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 справа №455/229/17 (провадження №51-3298км20).
ІІІ. Встановлені органом досудового розслідування обставини
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 , перебуваючи на підставі наказу Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 30.04.2015 № 84-к на посаді виконувача обов'язків начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, отримала неправомірну вигоду від ОСОБА_7 за наступних обставин.
Так, відповідно до вимог ст. ст. 23, 26 Закону України «Про захист прав споживачів», п.п. 2-4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177, п.п. 4.1, 6.1.1, 6.1.2, 6.4 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 № 206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 за № 1337/200075, п.п. 3, 4.1, 5.5, 6.1.1, 6.1.2, 6.1.9, 6.4, 10.1 Положення про Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, затвердженого 29.11.2011 Головою Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, ОСОБА_4 , займаючи посаду виконувача обов'язків начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, була зобов'язаною та уповноваженою:
- здійснювати керівництво діяльністю Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, нести персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності;
- здійснювати державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів;
- організовувати розгляд звернень громадян з питань, що належать до її компетенції, виявляти та усувати причини, що призводять до подання громадянами скарг;
- призначати на посади та звільняти з посад керівників структурних підрозділів, інших державних службовців Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, приймати рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;
-підписувати накази Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області.
Крім цього ОСОБА_4 була уповноваженою організовувати, здійснювати та забезпечувати реалізацію повноважень Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, зокрема щодо:
- перевірок суб'єктів господарювання у сфері торгівлі та послуг, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо її безпеки, а також додержання правил торгівлі;
- складання за результатами перевірок актів встановленого зразка, протоколів про адміністративні правопорушення;
- прийняття рішень про припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг реалізації продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів;
- прийняття рішень про тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання сфери торгівлі незалежно від форми власності, що систематично реалізовують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання і транспортування товарів, уживати до суб'єктів господарювання, які порушують права споживачів, передбачених законодавством заходів впливу;
-накладення відповідно до законодавства адміністративних стягнень, застосовування адміністративно-господарських та фінансових санкції до суб'єктів господарювання в разі порушення ними законодавства про захист прав споживачів.
Тобто ОСОБА_8 , постійно здійснюючи функції представника влади, наділеного правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання юридичними і фізичними особами, таким чином, відповідно до Примітки 1 до ст. 364 КК України, п. 2 Примітки до ст. 368 КК України, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, оскільки виконувала обов'язки керівника органу державної виконавчої влади відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів є центральним органом виконавчої влади, а відповідно до п. 7 зазначеного Положення Інспекція з питань захисту прав споживачів у Херсонській області є територіальним органом Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів), якій відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» заборонено використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, однак не зважаючи на це, одержала таку вигоду для третьої особи.
Обіймаючи вказану посаду, ОСОБА_4 достовірно знала, що 19.11.2015 під час проведення позапланової перевірки господарської діяльності ФОП ОСОБА_7 щодо дотримання зазначеним суб'єктом господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів у приміщенні за адресою: м. Херсон, с. Степанівка, вул. Селянська, 59, де останній здійснює роздрібну торгівлю продовольчими товарами, головним спеціалістом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області ОСОБА_9 виявлено порушення п.п. 4, 7, 9-11, 13, 15-17, 19, 22 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 № 185, що тягне за собою можливість притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 155 КУПАП, та порушення вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», за що передбачена відповідальність, відповідно до п. 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177.
Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , використовуючи надану владу та повноваження, всупереч інтересам служби, знаходячись 20.11.2015 близько 11:00 год. на своєму службовому місці, за адресою: м. Херсон, вул. Белінського, 15, під час особистої зустрічі з ФОП ОСОБА_7 повідомила йому про серйозність виявлених 19.11.2015 порушень правил торгівлі та законодавства про захист прав споживачів, які є достатніми підставами для притягнення його до адміністративної відповідальності та вжиття нею додаткових заходів, у вигляді: тимчасового припинення торгівельної діяльності у магазині ФОП ОСОБА_7 ; вжиття фінансових санкцій; ініціювання проведення перевірок ФОП ОСОБА_7 іншими контролюючими органами.
Разом з тим, з метою мінімізації відповідальності за виявлені порушення, для обмеження лише адміністративним стягненням в сумі 170 грн., ОСОБА_4 запропонувала ФОП ОСОБА_7 передати їй незаконну грошову винагороду в сумі 2500 грн.
З метою запобігання шкідливим наслідкам, які могли наступити у разі застосування до нього усіх зазначених ОСОБА_4 стягнень, ФОП ОСОБА_7 вимушений був прийняти її пропозицію, яку остання погодилась зменшити до 2000 грн.
25.11.2015 близько 10:05 - 10:10 год. ОСОБА_4 , знаходячись в своєму службовому кабінеті, розташованому в адміністративній будівлі за адресою: Херсон, вул. Белінського, 15, повідомила ФОП ОСОБА_7 про необхідність передачі раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в сумі 2000 грн. в магазин ПП «Аппарель» в якості часткової оплати котла, який у майбутньому буде встановлений для опалення приміщень Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області.
Одночасно ОСОБА_4 за телефонним дзвінком повідомила представника ПП «Аппарель», який не був обізнаний про наміри останньої, про необхідність прийняття від ФОП ОСОБА_7 коштів в якості часткової оплати за котел.
Того ж дня, 25.11.2015 близько 11:50-11:55 год., ФОП ОСОБА_7 передав обумовлені з ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 2000 грн. в якості неправомірної вигоди представнику ПП «Аппарель» ОСОБА_10 в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 .
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою, неправомірної вигоди для третьої особи за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище.
.
ІV. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали
Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думки учасників судового провадження, роз'яснивши обвинуваченій ОСОБА_4 , правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд приходить до висновку, що клопотання про закриття кримінального провадження підлягає задоволенню з наступних підстав.
Кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частина 3 ст. 285 КК України передбачає, що обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Виходячи з положень п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, ч.4 ст.286, ч.3 ст.288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст.49 КПК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Зазначена правова позиція викладена в рішенні Касаційного кримінального суду Верховного суду від 09.04.2019, справа № 760/18016/15-к.
Стаття 49 КК України регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину минуло десять років.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (ч. 3 ст. 49 КК України).
Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України (постанова ВС від 11.11.2020 справа №455/229/17 (провадження №51-3298км20).
Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину (п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).
Підставою для переривання перебігу давності є вчинення до закінчення встановленого строку нового злочину (за винятком нетяжкого, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років).
Указану норму, розміщену в ч. 3 ст. 49 КК, Суд застосовує у світлі презумпції невинуватості, закріпленої в ст. 62 Основного Закону України та ст. 17 КПК. Відповідно до позиції Конституційного Суду України сутність цієї засади поширюється на всі сфери життя особи й діє доти, доки її не спростовано в законному порядку обвинувальним вироком (рішення від 08.06.2022 № 3-р(ІІ)/2022).
Саме тому Суд послідовно зазначає у своїх рішеннях, що лише ухвалення обвинувального вироку встановлює факт учинення особою нового злочину як підставу для переривання давності притягнення її до кримінальної відповідальності (наприклад, див. постанови від 03.06.2021, 05.02.2022, 23.06.2022, 30.06.2022, 24.10.2023, 29.11.2023, 27.03.2024 та 09.04.2025 в справах № 344/7812/16-к, 504/2099/18, 204/2626/21, 499/890/18, 489/7500/18, 127/18013/20, 504/2099/18, 761/41888/17 відповідно) (постанова ВС від 18.09.2025 у справі №761/24361/17).
Згідно ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України відноситься до тяжкого злочину, оскільки за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
З огляду на викладене, під час вирішення питання про закриття кримінального провадження, суд враховує дані про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у період з 25.11.2015 по 04.11.2025 нового кримінального правопорушення не вчинила, про що свідчить надана суду відповідь Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Херсонській області від 04.11.2025 № 25308416426305435787, від слідства або суду за цей період не ухилялася, тобто за цей час строки давності не переривалися та не зупинялися, а тому враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання про закриття кримінального провадження, оскільки жодних обмежень з огляду на викладене, визначених діючим Кримінальним процесуальним кодексом України або Кримінальним кодексом України, не вбачається, а з дня вчинення кримінального правопорушення минуло більше десяти років.
При цьому, суд не встановлює факт вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, оскільки процесуально-правовою підставою для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно її згода на таке звільнення і вона є обов'язковою, за винятком випадків, спеціально передбачених у законі. Зазначена правова позиція викладена в рішенні Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 25.02.2019, провадження №51-785ск19.
V. Інші питання, які вирішуються судом при постановленні ухвали
Вирішуючи питання щодо закриття кримінального провадження, вирішенню підлягають і такі питання.
У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати (ч. 1 ст. 124 КПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (ч. 1 ст. 118 КПК України). Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова ОП ККС Верховного Суду від 12.09.2022 справа № 203/241/17).
Отже, заявлені стороною обвинувачення, витрати на залучення експертів, здійснені за рахунок державного бюджету підлягають віднесенню на рахунок держави.
Долю речових доказів слід вирішити у порядку статті 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 284-288, 369, 372, 376 КПК України, ст.ст. 12, 49 ККУ, суд,-
Клопотання захисника та обвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №42015230000000360 від 23.11.2015, на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015230000000360 від 23.11.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Судові витрати на залучення експертів у розмірі 3690 гривень 60 копійок віднести на рахунок держави.
Речові докази:
- документи, вилучені 25.11.2015 під час проведення огляду місця події в приміщенні Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області за адресою: м.Херсон, вул. Белінського, 15, у службовому кабінеті ОСОБА_4 , які відповідно до постанови від 03.03.2016 визнано речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження № 42015230000000360: копію свідоцтва платника податку серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ); пояснення до акту № 000055 від 19.11.2016; акт № 000055 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області у 2-х примірниках; заяву ОСОБА_11 від 19.10.2015; направлення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Херсонській області № 68 від 19 листопада 2015 року на проведення перевірки головним спеціалістом зазначеної установи ОСОБА_9 ; копію згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 18.11.2015 № 01/72201 2015 на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекцією у Херсонській області, а саме: проведення позапланової перевірки ПП ОСОБА_7 за адресою: м. Херсон, вул. Селянська, 59; журнал Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області обліку видачі направлень за 2015 рік,
- документи, визнані та приєднані до матеріалів досудового розслідування № 42015230000000360 в якості речових доказів, відповідно до постанови від 09.02.2016 року: аркуш паперу з рукописним записом: «Горького, 32 «Аппарель» та квитанцію (без номера) ПП ОСОБА_12 (код НОМЕР_3 ) від 25.11.2015, долучені до протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 25.11.2015;
- вилучені 18.03.2016 та визнані та приєднані до матеріалів досудового розслідування № 42015230000000360 в якості речових доказів, відповідно до постанови від 18.03.2016 року шість фотознімків, на яких свідком ОСОБА_9 19.11.2015 зафіксовані порушення ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо відсутності в магазині ФОП ОСОБА_7 , розташованому за адресорю: АДРЕСА_3 , необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що реалізовується;
- документи, надані Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Херсонській області 02.03.2016 (вих.№ 246/01-1/17 від 29.02.2016) на запит слідчого № 1714/8-2016 від 25.02.2016, які відповідно до постанови від 03.03.2016 визнано речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження № 42015230000000360: згоду Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 18.11.2015 №01/7-2201- 2015 на позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекцією у Херсонській області, а саме: проведення позапланової перевірки ПП ОСОБА_7 за адресою: м. Херсон, вул. Селянська, 59, та заяву Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про надання згоди від 19.10.2015 № 1160/01-1/14,
- визнану та приєднану до матеріалів досудового розслідування № 42015230000000360 в якості речового доказу, відповідно до постанови від 12.02.2016 року: карту пам?яті «Transcend» micro SD HC class 10 об?ємом 8 GB з реєстраційним № 2429т від 24.11.2015, яка є додатком до протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_4 № 71/22/2-8040 від 26.11.2015 - залишити зберігати в матеріалах вказаного кримінального провадження.
- вилучені 25.11.2015 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , які відповідно до постанови від 29.02.2016 визнано речовими доказами: грошові кошти у сумі 2000 гривень, а саме: 9 (дев?ять) банкнот номіналом 100 гривень серії та номер М3 7919797, КЛ 0283768, СД 5001163, МК 2825633, ЕЖ 1148513, МБ 1620045, КЄ 9408597, СВ 0365223, КТ 5304387 та 22 (двадцять дві) банкноти номіналом 50 гривень: серії та номер СЄ 5346456, СЄ 5346454, СЄ 5346455, СЄ 8676633, СЕ 5346453, СЕ 8676631, СЕ 8676632, СЄ 8676629, СЄ 8676630, СЕ 8676627, CE 8676618, CE 8676617, CE 8676620, CЄ 8676619, СЄ 8676622, СЄ 8676621, СЄ 8676624, СЄ 8676623, СЄ 8676626, AM 0414044, CE 8676628, СЄ 8676625, направлені для зберігання до Херсонського відділення № 265/21 АБ «Укргазбанк» - повернути власнику ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1