Справа № 2-5366/11
Провадження № 6/761/942/2025
19 грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Мальцева Д.О.,
секретаря судового засідання - Губенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ассісто», стягувач: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний Банк», боржник: ОСОБА_1 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про заміну сторони стягувача,-
18.11.2025 до Шевченківського районного суду м. Києва звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Ассісто» із заявою про заміну сторони стягувача.
Подану заяву обґрунтовує тим, що Шевченківський районний суд м.Києва ухвалив рішення по справі №2-5366/2011 про стягнення з боржників ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором №82.
16.04.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ассісто» було укладено Договір №616802.1435 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» відступило Товариство з обмеженою відповідальністю «Ассісто», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Ассісто» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №82.
На підставі викладеного, заявник звернувся до суду із зазначеною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2025 року матеріали справи передані на розгляд судді Мальцеву Д.О.
01.12.2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження по справі.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату та час засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони стягувача.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, перевіривши наведені сторонами доводи щодо підстав заміни сторони стягувача, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що Шевченківський районний суд м.Києва ухвалив рішення по справі №2-5366/2011 про стягнення з боржників ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором №82.
16.04.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ассісто» було укладено Договір №616802.1435 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» відступило Товариство з обмеженою відповідальністю «Ассісто», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Ассісто» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №82.
На підставі вищенаведеного, для встановлення факту відступлення права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Ассісто» суду необхідно встановити факт відступлення права вимоги по договору, дату відступлення права вимоги, якою, згідно з умовами договору, є дата підписання відповідного акту прийому-передачі, а також встановити, які саме права вимоги передаються.
Так, за умовами Договору про відступлення прав вимоги № 616802.1435 від 25.03.2020 року, згідно з п. 1., на умовах, встановлених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатках №№1,2 до цього Договору, надалі за текстом- Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами порукита/або договорами іпотеки (іпотечнимидоговорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатках №№1,2 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
Досліджуючи Пункт 4 Договору про відступлення прав вимоги № 616802.1435 від 25.03.2020 було встановлено, що за відступлення права вимоги за Основними договорами, відповідно до вказаного Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 3020796,51 (три мільйони двадцять тисяч сімсот дев'яносто шість) гривень 51 копійка, надалі за текстом - Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього Договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.
Заявник, ТОВ «Ассісто», 13.03.2020 року сплатив на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» 71685831,43 гр. за відступлення права вимоги згідно договору № 616802.1435 від 25.03.2020, що підтверджується платіжним дорученням №36 від 13.03.2020.
За загальним правилом, встановленим ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, передбачено, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Частиною 5 статті 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Конституційний принцип обов'язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість рішень суду.
Аналіз зазначених норм Конституції, положень цивільного закону, які регулюють зобов'язальні відносини, положень цивільного процесуального законодавства, які визначають порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, а також норм ЗУ «Про виконавче провадження», в їх сукупності дає підстави вважати, що оскільки судове рішення знаходиться на стадії виконання, наявність чи відсутність відкритого виконавчого провадження не має правового значення для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до норм ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Водночас, також слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання ст.6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п.1 ст.6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».
Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ассісто», стягувач: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний Банк», боржник: ОСОБА_1 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про заміну сторони стягувача, про заміну сторони стягувача є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 431, 442 ЦПК України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ассісто», стягувач: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний Банк», боржник: ОСОБА_1 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про заміну сторони стягувача - задовольнити у повному обсязі.
Замінити первісного стягувача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ассісто» (03151, м.Київ, Солом'янський р-н., вул.Ушинського, буд.40, прим. 302, оф.2, код ЄДРПОУ 43426003) у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа у справі №2-5366/2011 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором №82.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: