Справа № 761/50139/25
Провадження №1-кп/761/4444/2025
24 грудня 2025 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12025100100003924 від 24.11.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, працюючого водієм-пакувальником ТОВ «Бактосфера», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи прямий умисел на знищення чужого майна шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим слідством точний час, але не пізніше 18 год. 28 хв. 23 листопада 2025 року, розробив злочинний план та діючи відповідно до нього, заздалегідь придбав та підготував одну каністру з-під рідини для зниження викидів марки «NOX», в якій знаходилась рідина для розпалювання (легкозаймиста речовина) - бензин, об'ємом 5 л та джерело запалювання - сірники.
Так, ОСОБА_4 , у невстановлений в ході досудового слідства точний час, але не пізніше 18 год. 28 хв. 23 листопада 2025 року, перебуваючи на вулиці, біля входу до будівлі АТ «Укрпошта», міське відділення 04050, за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6, підійшов до вказаної будівлі, де виявив металеву поштову скриньку, яка належить АТ «Укрпошта», міське відділення 04050.
Далі, ОСОБА_4 , діючи до раніше розробленого злочинного плану, реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи раніше заготовлені одну каністру з-під рідини для зниження викидів марки «NOX», в якій знаходилась рідина для розпалювання (легкозаймиста речовина) - бензин, об'ємом 5 л та джерело запалювання - сірники, попередньо розливши рідину для розпалювання, спричинив займання легкозаймистої речовини на вказаній поштовій скриньці, в результаті чого скринька загорілась, а полум'я, охопило більшу її частину.
Після вказаних дій ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, завдавши своїми умисними діями АТ «Укрпошта», міське відділення 04050, за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6, матеріальну шкоду.
АТ «Укрпошта» подано позовну заяву про стягнення з ОСОБА_4 завданої його діями майнової шкоди на суму 191 200 гривень.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 визнав вину у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення при вище вказаних фактичних обставинах, які встановлені в ході досудового розслідування та судового розгляду, надав суду зізнавальні показання про обставини вчинення кримінального правопорушення. Причинами скоєного назвав введення в оману невідомими особами, які представилися працівниками Служби безпеки України, які запевнили його у тому, що він виконує завдання вказаної служби. У вчиненому розкаявся, запевнив суд, що зробив для себе відповідні висновки. Цивільний позов визнав частково на суму 50 000 гривень. При цьому повідомив, що частково відшкодував заподіяну шкоду на суму 4 200 гривень, про що надав копії підтверджуючих документів.
Прокурор у судовому засіданні просив розглянути кримінальне провадження не досліджуючи докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачений вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає повністю.
Слід зазначити, що показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Після роз'яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Судом досліджено документи, що надані на обґрунтування позовних вимог, а саме: дефектний акт на послуги з аварійного ремонту приміщення відділення 04050 за адресою: м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 6, без дати, номеру та підписів; комерційна пропозиція від 28.11.2025 СТ «Кооператор» (м. Липовець Вінницької обл.), відповідно до якої вказане товариство пропонує комплекс робіт ремонту фасаду приміщення відділення АТ Укрпошта 04050 за адресою: вул. Ю. Іллєнка, 6, м. Київ, на суму 187,0 тис грн.
На підставі викладеного, пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення визнане судом повністю доведеним, та ніким не оспорюється.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями, які виразились в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 194 КК України.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Обираючи ОСОБА_4 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до тяжких злочинів, характер його діянь, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого.
Зокрема, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_4 офіційно працевлаштований, неодружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.
Обставинами, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання є визнання своєї вини, щире каяття та часткове відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання судом не встановлено.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, молодий вік обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк наближений до нижньої межі покарання, передбачений санкцією відповідної статті Кримінального кодексу України. При цьому, зважаючи, крім вищевикладеного, на відношення ОСОБА_4 до скоєного, суд вважає за можливим виправлення його без ізоляції від суспільства та звільнення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, у порядку, передбаченому ст. 75, 76 КК України.
На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, оскільки саме це покарання на переконання суду найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України.
Підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу - відсутні.
Процесуальні витрати по справі покладаються на обвинуваченого.
Долю речових доказів у справі суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Щодо цивільного позову, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з положеннями ч. 1ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Частиною 1 ст.368, ч. 3, 4ст.374 КПК України, передбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов, і якщо так, то на чию користь, в якому розмірі та порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд не піддає сумніву той факт, що потерпілому внаслідок незаконних дій обвинуваченого була завдана матеріальна шкода, разом з тим констатує, що належних та допустимих доказів, що б обґрунтовували її розмір в сумі 187 000 гривень суду не надано.
Тому суд, з врахуванням добровільного часткового визнання обвинуваченим цивільного позову, вважає можливим зменшити розмір, який просять стягнути з обвинуваченого на відшкодування матеріальної шкоди, і за таких обставин визначити суму завданої матеріальної шкоди в розмірі по 45 800 гривень, таким чином задовольнивши цивільний позов частково.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, з покладенням на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України протягом строку випробування наступних обов'язків:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дати набрання вироком законної сили.
Цивільний позов акціонерного товариства Укрпошта - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь акціонерного товариства «Укрпошта» майнову шкоду на суму 45 800 (сорок п'ять тисяч вісімсот) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Речові докази: мобільний телефон ОРРО А60, повернути ОСОБА_4 , скасувавши накладений на нього арешт, відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду від 27.11.2025 (справа №761/49235/25); 4 коробки сірників, упаковка з під рідини «NOX», 2 змиви - знищити.
Судові витрати на залучення експерта за проведену експертизи (висновок № СЕ-19/111-25/72022-ПТ) на суму 3 565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп. стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави з відповідним призначенням платежів.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений (відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.22.2025, справа №761/49049/25) час доби, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1