Справа № 754/14548/24
Провадження № 2/761/3651/2025
про залишення позову без розгляду
24 грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.,
за участю секретаря Луценка І.С.,
представника відповідача1 ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача2 - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя, -
15.10.2024 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулася до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача2 - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою суду від 26.03.2025р. відкрито провадження у справі, вирішено здійснити її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 19.06.2025р. закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд цивільної справи по суті, які в подальшому були відкладені.
Судове засідання 04.12.2025р. було відкладено, з огляду на те, що представник позивача подав заяву про неможливість прибути у судове засідання у зв'язку з участю в іншому засіданні в Обухівському районному суді Київської області.
У судове засідання 24.12.2025р. представник позивача та позивач не з'явилися, про дату, час та місце справи повідомлялися у встановленому законом порядку, зокрема, судові повістки направлялися представнику позивача до його електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки.
Судом на обговорення поставлено питання щодо залишення позову без розгляду.
Представник відповідача1 не заперечував проти залишення позову без розгляду.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Так, заява про розгляд справи за відсутності позивача чи його представника до суду не надходила.
При цьому, суд враховує те, що судове засідання 04.12.2025р. було відкладено за клопотанням представника позивача, при цьому, неявка позивача та його представника у судове засідання 24.12.2025р. є повторною, вона слугує підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц провадження № 61-9020св21.
Так, Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі №465/6555/16-ц провадження № 61-9020св21 зазначив, що системний аналіз норм процесуального права (ст.ст.43,44,223,257 ЦПК) дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 та від 20 червня 2022 року у справі 607/2015/17.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких ЄСПЛ вкотре було підкреслено, що право на суд не є абсолютним та вказано, що "якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити перетворити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним".
Беручи до уваги повторну неявку позивача та його представника у судове засідання, об'єктивну неможливість розглянути цивільну справу за відсутності у судовому засіданні ініціатора позову та його представника, суд залишає цивільну справи без розгляду, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 223, 257, 259, 260, 353-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача2 - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя, - залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 24.12.2025р.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА