Справа № 583/5636/25
1-кп/583/492/25
"25" грудня 2025 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6
представника потерпілої - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025200460000840 від 25.09.2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тростянець Сумської області, громадянина України, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 03.01.2025 вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області за ст. 126-1 КК України до 1 року пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених ч.2 ст. 59-1 КК України, та із застосуванням положень п.п.3, 5 ст. 91-1 КК України;
- 25.02.2025 вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області за ст. 390-1 КК України, на підставі ч.1 ст. 74 КК України звільнений від покарання, передбаченого ст. 390-1 КК України, -
за ст. 126-1 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 в період з липня по вересень 2025 року систематично вчиняв психологічне насильство відносно своєї тещі - ОСОБА_6 , що призвело до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи, за що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП.
11.07.2025 р. о 23.00 год. ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство, а саме ображав нецензурною лайкою свою тещу ОСОБА_6 та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров'ю.
За вказане адміністративне правопорушення постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.08.2025 р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
12.07.2025 р. о 10.00 год. ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство, а саме ображав нецензурною лайкою свою тещу ОСОБА_6 , внаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров'ю.
За вказане адміністративне правопорушення постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18.07.2025 р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Крім того, не зупиняючись на вчиненому, продовжуючи умисно систематично вчинювати домашнє насильство, ОСОБА_4 будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно своєї тещі ОСОБА_6 , 24.09.2025 р. протягом часу з 04 год. до 14 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство, а саме ображав нецензурною лайкою свою тещу ОСОБА_6 та погрожував їй фізичною розправою, хапав за руки, намагався виштовхнути з будинку, плював в обличчя, внаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров'ю.
Внаслідок зазначеного систематичного домашнього насильства з боку ОСОБА_4 згідно з висновком судової психологічної експертизи № СЕ-19/119-25/16129-ПС від 13.10.2025 р. у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діагностується відчуття тривоги, сильної втоми, роздратування, відчуття порожнечі та втрати сенсу життя, дистрес. Емоційний стан ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з діями ОСОБА_4 . Ситуація, що досліджується за справою, має психотравмуючий характер для ОСОБА_6 та призводить до погіршення якості її життя.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що періодично він проживає вдома у своєї тещі - ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 . Буває, що між ним та його тещею виникають сварки. Під час сварок він іноді висловлювався нецензурною лайкою на адресу тещі, з цього приводу судом його було притягнуто до відповідальності у виді штрафу. Також він притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно потерпілої ОСОБА_6 . Однак він не плював на ОСОБА_6 і не виштовхував її з будинку. На даний час він подав у суд заяву про розлучення зі своєю дружиною - ОСОБА_4 , щоб в подальшому уникнути спілкування з нею та її матірю. У вчиненому розкаюється..
Вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена дослідженими доказами по справі, оціненими судом в їх сукупності.
Показами потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона проживає за адресою АДРЕСА_2 разом зі своєю донькою ОСОБА_4 . Періодично з ними проживає чоловік доньки - ОСОБА_4 , який зловживає спиртними напоями, постійно ображає її ( ОСОБА_6 ) нецензурною лайкою, виганяє з хати, говорячи, що вона тут ніхто, обзиває образливими словами, плює їй в обличчя. ОСОБА_4 погрожує їй, говорячи, що скоро його руки будуть замазані її (потерпілої) кров'ю, бажає їй смерті. Такі постійні протиправні дії обвинуваченого заподіюють їх психологічних страждань, вона змушена звертатися за медичної допомогою. З приводу протиправних дій обвинуваченого вона викликала поліцію, яка складала стосовно ОСОБА_4 протоколи, однак на ОСОБА_4 це ніяким чином не діяло, він заперечував вчинення ним протиправних дій щодо неї та продовжував і продовжує їх вчиняти надалі. Так, вже після того, як кримінальна справа щодо ОСОБА_4 розслідувалась поліцією, обвинувачений знову приходив до неї, погрожуючи їй за те, що вона взяла собі адвоката. Вона ( ОСОБА_6 ) стала боятися обвинуваченого, що він заподіє їй фізичної шкоди.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується також письмовими доказами, дослідженими судом.
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_6 від 24.09.2025 року.
Копією постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області № 583/3148/25 від 18.07.2025 р. про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення 12.07.2025 р. о 10.00 год. за адресою АДРЕСА_2 домашнього насильства відносно своєї тещі ОСОБА_6 , а саме висловлювання в її бік нецензурною лайкою, чим було завдано шкоди її психічному здоров'ю.
Копією постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області № 583/3092/25 від 26.08.2025 р. про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення 11.07.2025 р. о 23.00 год. за адресою АДРЕСА_2 домашнього насильства відносно своєї тещі ОСОБА_6 , а саме висловлювання в її бік нецензурною лайкою та погрози фізичною розправою, чим було завдано шкоди її психічному здоров'ю.
Протоколом проведення слідчого експерименту зі застосуванням технічних засобів фіксації (проведення безперервного відеозапису) від 22.10.2025 р. зі свідком ОСОБА_4 , під час якого свідок повідомила та продемонструвала на статистові, як 24.09.2025 р. її чоловік - ОСОБА_8 , після того, як вона ( ОСОБА_4 ) разом з ним розпили спиртні напої, зайшов до будинку, в якому сиділа її мати - ОСОБА_9 та плюнув ОСОБА_6 в обличчя, після чого схопив її за зап'ястя двома руками та потягнув на себе, намагаючись витягти з хати, при цьому ОСОБА_4 висловлювався на ОСОБА_6 нецензурною лайкою. ОСОБА_4 також зазначила, що мати плакала та викликала поліцію, після цього у її матері на руках були синці.
Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 24.09.2025 р., відповідно до якого ОСОБА_4 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, огляд проведено 24.09.2025 р. о 17.45 год.
Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про шлюб від 15.10.2025 р., відповідно до якого ОСОБА_4 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 13.01.2022 року.
Висновком судової психологічної експертизи № СЕ-19/119-25/16129-ПС від 13.10.2025 р., відповідно до якого у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діагностується відчуття тривоги, сильної втоми, роздратування, відчуття порожнечі та втрати сенсу життя, дистрес. Емоційний стан ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з діями ОСОБА_4 . Ситуація, що досліджується за справою, має психотравмуючий характер для ОСОБА_6 та призводить до погіршення якості її життя.
Статтею 126-1КК передбачено кримінальну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Ознакою об'єктивної сторони зазначеного кримінального правопорушення є систематичність фізичного, психологічного та економічного насильства, застосовуваного до подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Сама ж систематичність характеризується як кількісним критерієм (багаторазовість періодично здійснюваних дій), так і якісним, яким є взаємозв'язок, внутрішня єдність, що утворює наполегливу протиправну поведінку винуватої особи стосовно певного потерпілого чи потерпілих.
Систематичність як ознака кримінально-караного діяння означає повторюваність тотожних чи схожих дій чи бездіяльності, кожне з яких само по собі може створювати враження незначного, але їх вчинення у своїй сукупності досягають того рівня якості, коли у цілому діяння набувають ознак кримінального правопорушення, призводячи до наслідків, визначених диспозицією ст. 126-1 КК (фізичні або психологічні страждання, розлади здоров'я, втрата працездатності, емоційна залежність або погіршення якості життя).
Тобто для кваліфікації дій винуватої особи важливо, що насильницькі дії вчиняються систематично, а систему може становити як неодноразово застосована одна із трьох форм насильства, зазначена у ст. 126-1 КК, так і різна варіативність поєднання як фізичного, так і психологічного та економічного насильства щодо однієї і тієї самої потерпілої особи чи осіб. При цьому кількісний критерій систематичності як ознака домашнього насильства полягає в учиненні трьох і більше актів насильства, про що зазначав Верховний Суд (справа №583/3295/19, провадження №51-6189 км 20).
Ця ознака кримінального правопорушення поряд з іншими, визначеними ч. 1 ст. 91 КПК, підлягає доказуванню в установленому законом порядку.
Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту домашнього насильства якимось певним видом доказів. Діяння та наслідки, зазначені у ст. 126-1 КК, підлягають доказуванню і оцінці, виходячи з положень ст. 84, 92 КПК.
Тобто, факт документування домашнього насильства має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази, тому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факти актів насильства. Відповідно систематичність домашнього насильства, яке наполегливо продовжує вчиняти винувата особа, у тому числі, але не виключно, може бути підтверджена попереднім притягненням її до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
За таких обставин те, що особу раніше притягували до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, не виключає наявності в її діях складу кримінального правопорушення, якщо вона продовжує вчиняти домашнє насильство, кількість епізодів яких загалом не менше трьох і ці систематичні дії потягли наслідки, визначені ст. 126-1 КК.
Відповідно обов'язковою ознакою об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, є також наслідки у вигляді фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 11.07.2025 р., 12.07.2025 р., перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 вчиняв відносно своєї тещі - ОСОБА_6 , з якою перебуває у сімейних відносинах, домашнє насильство, що виразилось в умисних діях психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю останньої, за що постановами Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18.07.2025 р. у справі № 583/3148/25, від 26.08.2025 р. у справі №583/3092/25 ОСОБА_4 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з накладенням на нього адміністративних стягнень у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Однак, незважаючи на неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив та 24 вересня 2025 року знову за місцем проживання ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 словесно ображав свою тещу - ОСОБА_6 нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, хапав за руки, намагався виштовхати з будинку, плював в обличчя, принижуючи тим самим потерпілу.
Потерпіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою похилого віку, має слабке здоров'я, систематичні протиправні дії ОСОБА_4 призвели до психологічних страждань потерпілої, які виразилися у формі сильної втоми, відчуття тривоги, роздратування, відчуття порожнечі та втрати сенсу життя, дистресу, та погіршення кості життя потерпілої.
Надані докази поза розумним сумнівом доводять вчинення обвинуваченим систематичного домашнього насильства, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України, так як він вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно із ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 статті 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65-67КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває під динамічним наглядом у лікаря нарколога з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, ОСОБА_4 є пенсіонером за віком та учасником бойових дій, проживає з матір'ю, якій 91 рік, та здійснює за нею догляд, за місцем проживання характеризується задовільно.
Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №980 від 18.11.2025 ОСОБА_4 під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення будь-якими психічними захворюваннями не страждав, не виявляв ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, 24.09.2025 перебував у стані простого алкогольного сп'яніння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_4 будь-якими психічними захворюваннями не страждає.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_4 такої пом'якшувальної обставини як щире каяття, суд виходить з наступного.
Розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 199/6365/19.
Однак з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 не визнав усіх обставин кримінального правопорушення, не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, а лише формально вказав на визнання своєї винуватості з метою пом'якшити свою кримінальну відповідальність, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.
До обтяжуючих покарання обставин суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та щодо особи похилого віку.
Суд також враховує думку потерпілої, яка зазнала значних психологічних страждань та наполягає на суворій мірі покарання для обвинуваченого.
Відповідно до досудової доповіді Охтирського районного сектору №1 філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області від 05.12.2025 р. враховуючи високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, попереднє притягнення до кримінальної відповідальності, схильність до вчинення правопорушень, зокрема, насильницького характеру, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк неможливе.
У справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) ЄСПЛ зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування суспільством від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке суд вважає пропорційним тяжкості порушених суспільних інтересів, їх наслідкам з урахуванням всіх встановлених судом обставин конкретного провадження. У справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року та у справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».
Виходячи із мети покарання, визначеної в статті 50 КК України, а також враховуючи положення ч. 2 ст. 65 КК України щодо індивідуалізації призначеного покарання, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому, приймаючи до уваги всі вищезазначені дані про особу обвинуваченого та конкретні обставини кримінального правопорушення, вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ст. 126-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, що відповідатиме обставинам кримінального провадження, принципу пропорційності та справедливості, оскільки є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, не ставитиме особистий і надмірний тягар для обвинуваченого, що є складовим елементом принципу верховенства права відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч.1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути
більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком. Призначаючи покарання за кількома вироками, суд повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст. 71 КК.
Обвинувачений ОСОБА_4 був засудженим вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.01.2025 року за ст. 126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік з покладенням обов'язків, передбачених ч.2 ст. 59-1 КК України.
Відповідно до інформації Охтирського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області від 17.10.2025 р. ОСОБА_4 04.02.2025 р. поставлений на облік до Охтирського районного сектору № 1. Строк пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого до пробаційного нагляду на облік УОПП. Початок строку - 04.02.2025 р., закінчення строку - 04.02.2026 р.
З огляду на те, що ОСОБА_4 після постановлення вироку Охтирського міськрайонного суду від 03.01.2025 року, але до повного відбуття покарання за цим вироком, вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, тому суд вважає за необхідне згідно ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 03.01.2025 року з урахуванням положення ст. 72 КК України, виходячи з такого співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.
З метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобігання спробам продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід до набрання вироком законної сили з особистого зобов'язання на цілодобовий домашній арешт.
Відповідно до ч.7 ст. 72 КК України домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Враховуючи викладене, обвинуваченому ОСОБА_4 слід зарахувати на підставі ч. 7 ст. 72 КК України у строк покарання строк його перебування під цілодобовим домашнім арештом по день набрання вироком суду законної сили виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
02.12.2025 р. представником потерпілої ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 подано до суду цивільний позов, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 50000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні цивільний позов визнав частково, зазначивши, що згоден відшкодувати потерпілій моральну шкоду, але не згоден з її розміром, вважає суму 50000 грн. надмірною та такою, що не відповідає його майновому стану.
Дослідивши докази на підтвердження позовних вимог, суд дійшов висновку, що цивільний позов потерпілої підлягає частковому задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно ч. 1 ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Позовну заяву представник потерпілої ОСОБА_6 мотивує тим, що в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілій була заподіяна моральна шкода, яка виразилась у фізичних та душевних стражданнях, потерпіла змушена жити в страху у власному будинку, терпіти постійні приниження, безпідставну агресію та погрози, біль, переживання, що вказані події можуть повторитися. Вона відчуває почуття образи, обурення, приниження гідності, побоюється, що ОСОБА_4 перейде від слів до діла та буде розпускати руки, а супротиву вона чинити не може, так як має поважний вік (83 роки) та пересувається за допомогою милиць, У зв'язку з злочинною поведінкою ОСОБА_4 вона постійно переживає емоційний стрес, який супроводжується почуттям розгубленості та страхом за своє життя та здоров'я, відчуває сором перед сусідами та родиною за ті приниження, які їй доводиться терпіти від зятя - ОСОБА_4 , за безкінечні приїзди поліції до її домоволодіння. Моральну шкоду, завдану їй протиправними діями ОСОБА_4 вона оцінює в 50000,00 грн.
Суд погоджується з доводами потерпілої про перенесені нею душевні страждання внаслідок вчинення відносно неї кримінального правопорушення, які підтверджуються матеріалами справи, зокрема, висновком судової психологічної експертизи № СЕ-19/119-25/16129-ПС від 13.10.2025 р., відповідно до якого у ОСОБА_6 діагностується відчуття тривоги, сильної втоми, роздратування, відчуття порожнечі та втрати сенсу життя, дистрес; емоційний стан ОСОБА_6 знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з діями ОСОБА_4 , які мають психотравмуючий характер для ОСОБА_6 та призводять до погіршення якості її життя.
При визначенні розміру заподіяної моральної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_4 , суд враховує те, що неправомірними винними діями обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 завдано психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої.
Розмір моральної шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі 752/17832/14-ц).
При цьому суд враховує, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її безпідставного збагачення (постанова КЦС ВС від 23 червня 2022 року у справі № 607/4341/20).
Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про врахування майнового стану обвинуваченого при визначенні розміру моральної шкоди, - суд не бере до уваги, так як відповідно до ч.4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.
Моральну шкоду, завдану їй протиправними діями ОСОБА_4 , потерпіла оцінює в 50000,00 грн.
Суд вважає, що дана сума є дещо завищеною. З урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, їх тривалості, керуючись принципами розумності та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 40000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Згідно ст. 124 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 3565,60 грн.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому за цим законом покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.01.2025 р. та остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) день.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили змінити з особистого зобов'язання на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Зарахувати ОСОБА_4 на підставі ч. 7 ст. 72 КК України у строк покарання строк його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 25.12.2025 року по день набрання вироком суду законної сили виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь потерпілої ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 40000,00 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, в іншій частині цивільний позов залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 3565,60 грн.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: ОСОБА_1