Справа №953/11688/25 2-а/760/1756/25
про відмову у відкритті провадження за позовною заявою
24 грудня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Фіцай О.Л., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , яка подана представником позивача Таволжанський Микола Володимирович до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ЄДРПОУ 40108646), про визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду міста Харкова з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ЄДРПОУ 40108646) про визнання дій протиправними.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Харкова від 11.11.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху.
13.11.2025 року до Київського районного суду міста Харкова через систему «Електронний суд» надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 , згідно з якою позивачем пред'явлено вимоги до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 14.11.2025 року у справі № 953/11688/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними передано за територіальною юрисдикцією до Солом'янського районного суду міста Києва.
Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що на підставі статтей 170, 294 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) у відкритті провадження має бути відмовлено з огляду на таке.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Водночас Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) встановлено спеціальний порядок розгляду таких справ.
Так, відповідно до частини 1 статті 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.
За приписами статті 251 зазначеного Кодексу визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно протокол про адміністративне правопорушення має доказовий характер і не породжує правових наслідків, оскільки не встановлює права і обов'язки для учасників спірних правовідносин, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 19 КАС України, а є лише підставою для подальшого вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, згідно з КУпАП, а отже, оскарження дій по складанню протоколу про адміністративне правопорушення в судовому порядку не передбачено.
Разом з тим, сам по собі Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а складання Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Кінцевим результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення є прийняття одного з рішень, визначених статтею 284 КУпАП, а саме: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених норм права, слід дійти висновку, що кінцевим результатом розгляду протоколу про адміністративне правопорушення є прийняття уповноваженим органом одного з рішень, визначених ст.284 КУпАП. При прийнятті рішення повинні враховуватись обставини, що визначені ч.1 ст.280 КУпАП, а саме: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а відповідно повинна враховуватись і правомірність дій по складанню протоколу, дотримання нормативно-правових актів посадовою особою, яка його склала, тощо, що в даному випадку повинно здійснюватись судом, уповноваженим на його розгляд та прийняття відповідного рішення у вигляді постанови.
В той же час, розгляд питання правомірності огляду на стан алкогольного сп'яніння в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, що не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.
Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №712/7385/17 (провадження № 11-1434апп18), а також постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 757/6550/17-а та від 04.03.2019 у справі № 199/7360/17.
Враховуючи викладене, доходжу висновку, що позовні вимоги позивача в даній справі не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами КАС України, і у відкритті провадження має бути відмовлено.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, з урахуванням особливостей заявленого предмета позову та того, що Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння не впливає на юридичне становище позивача, не змінює характеру й обсягу його прав і обов'язків та існуючого стану правовідносин заявлену позовну вимогу суди не можуть розглядати за правилами будь-якого судочинства.
Зі змісту ч. 2 ст. 6 КАС України слідує, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
З огляду на наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, а вказаний акт має бути оцінений судом як доказ при розгляді адміністративної справи.
Тому слід відмовити у відкритті провадження у справі згідно положень пункту 1 частини 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 19, 20, 170, 294, суд, -
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 , яка подана представником позивача Таволжанський Микола Володимирович до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ЄДРПОУ 40108646), про визнання дій протиправними.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з часу її ухвалення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. Л. Фіцай