Справа № 577/7570/25
Провадження № 3/577/2235/25
"23" грудня 2025 р. м. Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Буток Т.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Конотопського РВП ГУ НП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, поліцейського ВРПП Конотопського РВП ГУ НП в Сумській області, ідентифікаційний номер не встановлений,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Права у відповідності до ст.268 КУпАП роз'яснені.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 545054 ОСОБА_1 19.12.2025 року о 08 год. 40 хв., керуючи службовим автомобілем «Renault Duster», н.з. НОМЕР_1 , в м. Конотоп Сумської області по вул. Богдана Хмельницького, 75 з включеним проблисковим маячком синього та червоно кольору та спеціальним звуковим сигналом, рухаючись по головній дорозі, здійснив зіткнення з автомобілем «Renault Duster», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який раптово виїхав на головну дорогу та не надав переваги в русі службовому автомобілю, виїжджаючи з другорядної дороги га головну, чим порушив вимоги п.п. 2.3.б, 13.1 ПДР України. В даній ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України не визнав, оскільки вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, просить провадження у справі закрити.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Ст. 124 КпАП України передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
ОСОБА_1 ставиться в провину порушення п.п. 2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України).
Відповідно до п. 2.3.б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
П. 13.1 ПДР України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
В судовому засіданні встановлено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є поліцейським ВРПП Конотопського РВП ГУ НП в Сумській області та 19.12.2025 року заступив на чергування. Цього ж дня, нарядом ГРПП «Консул-95», у складі якого був поліцейський ВРПП Конотопського РВП ГУ НП в Сумській області старший сержант поліції ОСОБА_1 та поліцейський ВРПП Конотопського РВП ГУ НП в Сумській області сержант поліції Грудій І., о 08 год. 33 хв. на планшетний пристрій було отримано повідомлення категорії «БЕТА» про вбивство за адресою: м. Конотоп Сумської області, вул. Кооперативна, 18. Заявник ОСОБА_3 повідомив про вбивство співмешканки ОСОБА_4 , яку виявила сусідка. Зі слів заявника, співмешканка лежить у крові, її хтось бив. Останній повідомив, що на місці події буде через 15 хв., перебуває в стані хвилювання, плутається в показах.
Згідно Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) НПУ, затвердженої Наказом МВС України від 27.04.2020 року № 357, повідомлення категорії «БЕТА» потребують негайного оперативного реагування.
До заяв і повідомлень, які потребують негайного реагування (щойно вчинені або тривають) (повідомлення категорії «Бета») належать повідомлення осіб, у змісті яких наявна інформація про правопорушення або події за умови, якщо:
- на час отримання повідомлення вони тривають, тобто відбуваються (продовжуються) в реальному часі;
- з часу їх вчинення до моменту отримання повідомлення минуло не більше 15 хвилин (правопорушення, яке щойно вчинене). З урахуванням географічних, демографічних, економічних, соціальних та інших особливостей населеного пункту, місцевості та/або місця вчиненого правопорушення або події, а також криміногенної ситуації в регіоні (районі, місцевості) за рішенням начальника ГУНП (особи, яка виконує його обов'язки) зазначений час може бути збільшено;
- наявна інформація про місцезнаходження особи, яка причетна до вчинення правопорушення або події.
Відповідно розділу ІХ цієї Інструкції, працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП, УПО, іншого наряду поліції, залученого до системи оперативного реагування, у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, які віднесені до категорій "Альфа" та "Бета", необхідно:
- негайно виїхати на місце події (інше визначене диспетчером або оперативним черговим ГУНП місце);
- за наявності планшетного пристрою проставити в системі ІПНП відповідні відмітки про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування. Такі відмітки проставляються невідкладно після прийняття виклику, прибуття на місце події та після закінчення виконання завдання;
- оцінити обстановку, доповісти диспетчеру про прибуття та (за можливості) обставини події, перекрити можливі шляхи відходу зловмисників, обмежити доступ сторонніх осіб до місця події.
П. 3.1 ПДР України передбачено, що водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.
Відповідно до п. 3.2 ПДР України у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).
На транспортних засобах, які рухаються в супроводжуваній колоні, повинне бути ввімкнено ближнє світло фар.
Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов'язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов'язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку.
Отже чинні ПДР України дозволяють водіям оперативних транспортних засобів відступати від вимог ПДР України, які регулюють дорожній рух за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання та світлофорів, початку та зміни напрямку руху, швидкості руху, дистанції, інтервалу та зустрічного роз'їзду, обгону та інших вимог ПДР України, виконання яких повинно забезпечити безпеку дорожнього руху.
Право відступати від ПДР України набувається водієм оперативних транспортних засобів за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору та забезпечення безпеки дорожнього руху.
У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. 247 і 280 КпАП України, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Ст. 280 КпАП України визначено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст. 279-1-279-4 цього Кодексу.
Під час судового розгляду судом було досліджено відеозаписи з бодікамери поліцейського, водія службового автомобіля «Renault Duster», н.з. НОМЕР_1 , з яких підтверджуються факт увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху водієм оперативного транспортного засобу.
Ст. 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КпАП України.
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Ст. 124 КпАП України встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
У п. 26 постанови Пленуму Верховного суду "Про застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року №14, роз'яснено, що пошкодження переліченого у ст. 124 КпАП України майна обов'язково повинно бути внаслідок порушення Правил дорожнього руху.
Тобто, умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є наявний причинний зв'язок між порушенням Правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Проте, суду не надано жодних доказів того, що ОСОБА_1 не був уважним чи не стежив за дорожньою обстановкою, чи не зреагував на її зміну, чи відволікався від керування транспортним засобом у дорозі, не дотримувався безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 року Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене, з урахуванням фактичних обставин справи, механізму та локалізації отриманих пошкоджень, суд приходить до висновку про відсутність в діях водія ОСОБА_1 порушень 2.3.б, 13.1 ПДР України, які стали причиною дорожньо-транспортної пригоди.
За таких обставин, вважаю, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 необхідно закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 124, 247 ч. 1 п. 1, 284 КУпАП, суд,
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. А. Буток