Справа №592/19028/25
Провадження №2/592/4136/25
25 грудня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Костенка В.Г., з участю секретаря судового засідання Сидоренко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 97 689 грн 89 коп. та понесені судові витрати у загальному розмірі 17 422 грн 40 коп..
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 17.02.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено кредитний договір № 3467282. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі - 20 000 грн 00 коп., на - 359 днів тобто зі сплатою стандартної процентної ставки - 1,99% на день. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . 26.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено договір факторингу №26102023, за яким первісний кредитор відступив товариству «ФК ПРОФІТ» право вимоги за кредитним договором 3467282. Надалі ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» відповідно до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025. В порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 97 689 грн 89 коп., з яких: заборгованість за кредитом у сумі 19 999 грн 98 коп.; заборгованість за відсотками у сумі 77 689 грн 91 коп..
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.11.2025 призначено судове засідання у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про судове засідання 24.12.2025 о 09-10 год.. Цією ухвалою відповідачу встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати суду відзив та докази у обґрунтування заперечень.
При зверненні до суду з позовом представник позивача просив розгляд справи провести в спрощеному позовному провадженні та за відсутності представника позивача.
Копія ухвали, судова повістка направлені відповідачу за зареєстрованим місцем проживання. Однак документи повернулися до суду з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою від 11.12.2025. Крім того, при позивачем надано докази відправлення копії позову відповідачу за зареєстрованим місцем проживання.
Згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак відповідач є таким, що належно повідомлений про дату і місце розгляду справи. Таким чином згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України немає перешкод для судового розгляду.
Відзив на позовну заяву відповідач не подав.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного:
Суд встановив, що 17.02.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено кредитний договір № 3467282. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі - 20 000 грн 00 коп., на - 359 днів тобто зі сплатою стандартної процентної ставки - 1,99% на день. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .
26.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено договір факторингу №26102023, за яким первісний кредитор відступив товариству «ФК ПРОФІТ» право вимоги за кредитним договором 3467282.
Надалі ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» відповідно до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025..
Відповідач користувався кредитними коштами, однак належним чином не повертав кредит та не сплачував проценти. У зв'язку з порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості становить 97 689 грн 89 коп., з яких: заборгованість за кредитом у сумі 19 999 грн 98 коп.; заборгованість за відсотками у сумі 77 689 грн 91 коп..
Із встановленого вбачається, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст. 512, 514, 516, 526, 625, 626, 628, 1049, 1050, 1054 ЦК України.
Положеннями ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Наведеними положеннями закону передбачено таке зобов'язання як кредит. Так передбачено, що кредитор зобов'язується надати кошти боржнику, а останній зобов'язується повернути його та сплатити проценти за користування. При цьому боржник має виконати свої зобов'язання належним чином та у строк. Боржник коли не виконав свої обов'язки порушив права кредитора.
За положеннями п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України судовим способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обов'язку в натурі. Тобто заявлена сума боргу може бути стягнута за рішенням суду.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі аналізу зазначених положень суд констатує, що доведеність обґрунтованості вимог та заперечень покладається на сторони. Позивач подав усі докази на підтвердження правовідносин з відповідачем. Натомість відповідач не надав доказів на спростування доказів позивача. У зв'язку з цим відсутні підстави сумніватися у доказах позивача.
З наведених положень закону та встановлених обстави вбачається, що відповідач отримав кошти у кредит, але не повернув їх належним чином та не сплатив проценти. Відтак суд вважає, що право позивача порушене і підлягає захисту, а тому необхідно стягнути заявлену суму заборгованості за договором кредиту у загальному розмірі 97 689 грн 89 коп..
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 3 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 4 цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 137 ЦПК України)
Позивач надав на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір № 25 від 17.10.2025 про надання правової допомоги укладений між ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» та адвокатом Бацюк О.В.; заявка про надання правової допомоги № 97 від 23.10.2025 та витяг акту № 97 від 24.10.2025 про надання юридичної допомоги на загальну суму 15 000 грн 00 коп., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Бацюк О.В.; довіреність на представництво, видану ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на ім'я адвоката Бацюк О.В..
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
З обставин справи вбачається, що спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням обов'язку відповідачем. Позивач придбав вимоги кредитора з проблемною заборгованістю, тобто позивач мав розраховувати, що буде звертатися до суду. За своїм характером спір не становить істотної складності, а справа визначена судом малозначною, а підготовка такого позову не може становити складність. Більше того такий спір є типовим та непоодиноким, що вказує на те, що не потрібно часу для підготовки до справи. Усі докази долучені до справи створені саме позивачем, що вбачається з доданих документів. Це теж вказує на те, що немає необхідності у витраті значного часу на їх формування саме представником.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 15 000 грн 00 коп. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.
Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги у цій справі є меншим, ніж зазначено у акті про надання юридичної допомоги на загальну суму 15 000 грн 00 коп., а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, понесених у цій справі у сумі 10 000 грн 00 коп.
Підстав для стягнення з відповідача ще 5 000 грн 00 коп. суд не вбачає.
Крім того слід стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію понесених судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп..
На підставі зазначеного і керуючись ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 89, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (місцезнаходження: м. Київ, Шевченківський район, вул. Прорізна, буд. 11, офіс 1, код ЄДРПОУ 43950742) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (місцезнаходження: м. Київ, Шевченківський район, вул. Прорізна, буд. 11, офіс 1, код ЄДРПОУ 43950742) 97 689 грн 89 коп. заборгованості за кредитним договором, 12 422 грн 40 коп. відшкодування витрат, а всього 110 112 грн 29 коп..
Рішення суду може бути оскаржено до Сумської апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 25.12.2025.
Суддя Владислав КОСТЕНКО