СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/7189/25
пр. № 2/759/4097/25
29 вересня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Єросової І.Ю.,
при секретарі Лавриненко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м.Київ, вул. Хрещатик, 36), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
07.04.2025 ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, у якому просить визначити їй додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Дану заяву позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14.09.2024 року. Остання залишила заповіт, яким заповіла своїм онукам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_3 станом на день відкриття спадщини. Складений на ім'я позивача заповіт посвідчений 05.08.2024 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Кондратенко Ю.В. за №3311, 3312.
05.04.2025 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Толстікова О.М. роз'яснила позивачу, що строк для звернення до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину становить 6 місяців, а відтак, враховуючи, що останнім днем звернення було 13.03.2025 нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії.
Як на підстави для надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 вказує на зайнятість у ТОВ «ВІЗАЖ ДІСТРІБЮСЬОН» (графік роботи з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.), збройну агресію рф проти України, запровадження в Україні воєнного стану, загрозу атаки ворожих ударних безпілотників, балістичного озброєння, систематичне оголошення повітряної тривоги по м. Києву, тривалість перебування в укриттях, відключення реєстрів нотаріальних дій внаслідок кібератак. Наведене, на переконання позивача, є поважними причинами пропуску шестимісячного строку.
Окремо позивач вказує, що незадоволення прохання про надання їй додаткового строку для прийняття спадщини матиме наслідком перехід права власності на спадкове майно до територіальної громади м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.
Ухвалою суду від 10.04.2025 позовну заяву залишено без руху.
24.04.2025 позивачем усунено допущені недоліки.
Ухвалою суду від 29.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.
01.05.2025 Ліснюк Н.Д., яка представляє інтереси відповідача, за допомогою системи «Електронний суд» скерувала до суду відзив на позовну заяву, в якому категорично заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що позивач не надала суду доказів поважності причин пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а наведені у позовній заяві обставини не є поважними причинами, що є достатніми для задоволення даного позову. Крім того, представник відповідача просить розглядати справу за відсутності відповідача.
16.05.2025 адвокат Малеванчук І.В., який представляє інтереси позивача, через систему «Електронний суд» надіслав клопотання про долучення доказів, яким просить поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи постанову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ткаченка В.В. від 12.05.2025 про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину.
16.05.2025 Малеванчук І.В., який представляє інтереси позивача через систему «Електронний суд» надіслав клопотання про долучення доказів, яким просить витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ткаченка Володимира Володимировича засвідчені копії матеріалів спадкової справи №9/2025, заведеної після смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
19.05.2025 ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку надіслала до суду пояснення по даній справі, яким просить проводити розгляд без її участі та задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 в повному обсязі.
12.06.2025 адвокат Малеванчук І.В., який представляє інтереси позивача, засобами поштового зв'язку надіслав пояснення по даній справі, яким просить поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи довідку психолога Лисенко О.М. від 02.06.2025 та висновок Торгово-промислової палати від 28.02.2022 року.
Ухвалою суду від 07.07.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, також вказаною ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування спадкової справи ОСОБА_3
11.09.2025 до суду надійшла від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ткаченка В.В. копія спадкової справи ОСОБА_3 №9/2025.
У судове засідання учасники справи, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату і час судового засідання, не прибули. Разом з тим, 29.09.2025 адвокат Малеванчук І.В. скерував через канцелярію суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та оцінивши надані на їх підтвердження докази, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
В силу приписів ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч. 1 ст. 1218 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
Як свідчить тлумачення ч. 3 ст. 1272 ЦК України, до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини через незнання вимог закону, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2022 у справі №459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) суд виснував, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
У постанові від 23.08.2017 у справі № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19) суд вказав, що, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами ст. 13 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
У ході судового розгляду позовної заяви ОСОБА_1 судом встановлено, що підставами для надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини є зайнятість позивача, факт введення в Україні воєнного стану, збройна агресія рф проти України. Водночас, жодних доказів, які б свідчили про те, що існували непереборні обставини, які унеможливили звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_1 або її представником суду не надано.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна передусім стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом згаданого шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Суд звертає увагу, що сам по собі факт введення в Україні воєнного стану не є підставою для надання особі додаткового строку і у кожному конкретному випадку позивачу слід довести, що вказаний факт об'єктивно унеможливлював своєчасне звернення до нотаріуса.
Беручи до уваги, що позивач ОСОБА_1 не надала переконливих аргументів того, що описані у позовній заяві факти фізично позбавляли її можливості скерувати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, тобто такі обставини не є поважними, суд доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м.Київ, вул. Хрещатик, 36), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 258, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 1216-1223, 1233-1236, 1268-1270, 1272 ЦК України, суд
Позову заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м.Київ, вул. Хрещатик, 36), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя І.Ю.Єросова