Справа №568/2090/25
Провадження № 3/568/1055/25
23 грудня 2025 р. м.Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Делалова О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 659066 від 11.11.2025 р., ОСОБА_1 10.10.2025 року близько 17 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 вчинив відносно своїх малолітніх онуків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , умисне діяння психологічного, економічного характеру, а саме образливо чіплявся, висловлювався відносно них нецензурними словами, не впускав до житлового будинку, внаслідок чого була завдана шкода їх психологічному здоров'ю, тим самим, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких заяв або клопотань про відкладення судового розгляду чи про поважність причин неявки, від ОСОБА_1 не надходило.
Одночасно, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Однак ОСОБА_1 до суду не прибув, своїм правом взяти участь у судовому розгляді не скористався.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру(застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо),внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено заяву ОСОБА_4 від 10.10.2025 року, пояснення ОСОБА_5 від 10.10.2025 року, пояснення ОСОБА_4 від 10.10.2025 року, відеозапис про складання протоколу.
Відповідно до норм ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В матеріалах справи відсутні пояснення свідків щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, з наданого відеозапису не можливо встановити, чи дійсно ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно неповнолітніх онуків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Жодним із наявних в матеріалах справи доказом не встановлено чи викликали дії ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 настання шкоди їх психічному здоров'ю. Крім цього, у справі взагалі відсутні докази існування неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зокрема відсутні свідоцтва про народження.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу правопорушення.
Враховуючи викладене, провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 283-285 КУпАП,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Радивилівський районний суд Рівненської області.
Суддя О.М. Делалова