Справа № 562/3001/25
03.11.2025 року Суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Саган Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській областіпро притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого,
за ч.5 ст.121, ч.2 ст.126 КУпАП,
роз'яснивши правопорушнику права, передбачені ст.268 КУпАП, -
08 вересня 2025 року о 16 год. 12 хв. у м.Здолбунові Рівненської області по вул.Івана Гончара, 1 ОСОБА_1 , будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами, керував автомобілеммарки "ВАЗ 2107" з номерним знаком НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги пунктів 2.1"а", 2.3 "в" Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєнні правопорушень визнав повністю. Щиро розкаюється у вчиненому.
Законний представник - мама неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 пояснила суду, що провела з сином бесіду профілактичного характеру, обіцяє надалі контролювати його поведінку.
Крім особистого визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.2 ст.126 КУпАП, дані правопорушення повністю та об'єктивно доведено зібраними по справі доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №447574 від 08 вересня 2025 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №447589 від 08 вересня 2025 року, фотознімками, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та іншими доказами по справі.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «…будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі…».
Згідно з ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух"учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 2.1 "а" Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п. 2.3 "в" Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП є порушення правил користування ременями безпеки.
Частиною 2 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Оцінюючи докази в сукупності, суд вважає їх достовірними і достатніми для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.2 ст.126 КУпАП.
Вчинення правопорушення вперше, у неповнолітньому віці, щире розкаяння, визнання вини є обставинами, які пом'якшують відповідальність правопорушника.
Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.
На підставі наведеного, враховуючи характер та ступінь небезпеки вчиненого правопорушення, особу порушника, який вчинив адміністративне правопорушення у неповнолітньому віці, ступінь його вини, суд вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно положень ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
Керуючись ст.ст.13, 40-1, ч.5 ст.121, ч.2 ст.126, 221, 280, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.2 ст.126 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (Три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783), банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 605 (Шістсот п'ять) грн. 60 коп.
На підставі ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч.1 ст.308 КУпАП).
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Здолбунівський районний суд Рівненської області.