Дата документу 25.12.2025Справа № 554/12499/25
Провадження № 1-кп/554/981/2025
«25» грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження №12025170420000926 від 19.07.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, В ЯКОМУ ОБВИНУВАЧЕНИЙ ВИЗНАЄ СЕБЕ ВИНУВАТИМ
18 липня 2025 року, в період часу з 04.14 години по 05.00 годину, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 , проходячи повз ресторан «Козацька Броварня», що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 21, побачив ОСОБА_6 , який сидів за столиком літнього майданчика вказаного закладу, на столі біля якого лежав його павербанк та мобільний телефон чорного кольору, після чого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи таємно, умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, в період часу з 04.14 години по 05.00 годину, точного часу вчинення кримінального правопорушення в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, викрав з поверхні столу літнього майданчика вищевказаного ресторану мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi Note 13», об?ємом пам?яті 8/256, в корпусі чорного кольору, вартістю 5903,33 грн., який належить ОСОБА_6 , таким чином незаконно заволодів вказаним мобільним телефоном.
У подальшому, ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 5903,33 грн.
ІІ. ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО УКЛАДЕНУ УГОДУ, ІІ ЗМІСТ ТА УЗГОДЖЕНЕ ПОКАРАННЯ
20 серпня 2025 року між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 та підозрюваним, на той час, ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_3 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваної за ч.4 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, підозрюваний зобов?язується беззастережно визнати свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині), зобов?язується давати правдиві покази під час досудового розслідування та судового розгляду, сприяти у встановленні органом досудового розслідування та судом обставин вчинення інкримінованого йому правопорушення, прийняти узгоджене покарання.
Також враховано такі обставини: характер і тяжкість кримінального правопорушення, можливість зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні, процесуальне спрощення розгляду справи, можливість прискорення судового розгляду, економія бюджетних коштів на витрати, пов?язані з кримінальним провадженням, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, поклавши на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання.
ІV. ОБІЗНАНІСТЬ ОБВИНУВАЧЕНОГО ЩОДО НАСЛІДКІВ УКЛАДЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ УГОДИ, НАСЛІДКІВ ІІ НЕВИКОНАННЯ
Обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого обвинувачений беззастережно визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, а також обмеження у праві на оскарження вироку згідно з положеннями ч. 4 ст. 394 КПК України та ч. 3 ст. 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
V. ПОЗИЦІІ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО УКЛАДЕНОЇ УГОДИ
В судовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник просять затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20.08.2025 року між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 та підозрюваним, на той час, ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Потерпілий в підготовче судове засідання не з'явився, від нього в матеріалах кримінального провадження мається письмова згода в порядку ст. 469 КК України, відповідно до якої, він не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором, підозрюваним та захисником, покарання просить призначити на розсуд суду.
VІ. МОТИВИ ЗАТВЕРДЖЕННЯ УГОДИ
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
З вимог ч.2 ст. 469 КПК України вбачається, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Згідно п.1 ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (абз.2 ч.4 ст. 469 КПК України).
Потерпілим, відповідно до абз.2 ч.4 ст. 469 КПК України, надана згода на затвердження угоди про визнання винуватості.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є тяжким кримінальними правопорушеннями.
Угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам ст. ст. 468-470 КПК України.
Зміст угоди повністю відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Крім того, відповідно до абз.5 ч.4 ст. 469 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні надана письмова згода прокурору на укладення угоди між ним та підозрюваним.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинувачений беззастережно визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро розкаявся у його вчиненні, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого беззастережно визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Отже, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди було добровільним, встановлена очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань та наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
VІІ. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ УЗГОДЖЕНОГО СТОРОНАМИ ПОКАРАННЯ
ОСОБА_3 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України.
Крім цього, ОСОБА_3 беззастережно визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро розкаявся у його вчиненні, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що визнається судом обставинами, які пом'якшують його покарання.
На обліку у лікарів нарколога та психіатра обвинувачений не перебуває.
Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення відносно особи з інвалідністю.
Отже, із урахуванням викладеного, у суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання.
VІІІ. ВИСНОВОК СУДУ
Укладена у цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність.
Також судом не встановлено підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладену 20 серпня 2025 року між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 та підозрюваним, на той час, ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
ІX. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався, підстави для його обрання відсутні.
Також, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягає стягненню витрати на проведення судової експертизи в розмірі 1782,80 грн. у відповідності до наданої довідки.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суд міста Полтави від 06.08.2025 року, з урахуванням вимог ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.
Питання відносно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 468-470, 472, 473-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 серпня 2025 року між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 та підозрюваним, на той час, ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 /п?яти/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом 2 /двох/ років не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 06.08.2025 року на мобільний телефон марки: «Xiaomi» моделі «Redmi 13» у корпусі чорного кольору з сірим чохлом, об?ємом пам?яті 256 Gb - скасувати.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
-мобільний телефон марки: «Xiaomi» моделі «Redmi 13» у корпусі чорного кольору з сірим чохлом, об?ємом пам?яті 256 Gb, який, відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 04.08.2025 року, та зберігальної розписки, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - повернути законному володільцю ОСОБА_6 .
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - невідомий, на користь держави, витрати за проведення експертизи в розмірі 1 782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК Українита обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику обвинуваченого та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя Шевченківського районного суду
міста Полтави: ОСОБА_7