Дата документу 04.12.2025Справа № 554/3145/25
Провадження № 2-а/554/97/2025
04 грудня 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:
головуючий суддя: Сініцин Е.М.
за участю секретаря: Кувіти М.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в залі суду, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Полтавській області, про визнання постанови протиправною та скасування постанови, -
До Шевченківського районного суду м. Полтави надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Полтавській області, про визнання постанови протиправною та скасування постанови.
Позовну заяву обґрунтовує тим, що 01.03.2025 о 20:38:14, старшим лейтенантом управління патрульної поліції в Полтавській області, ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4177617, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122, ч. 2 ст. 126, ст.36 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 гривень.
Згідно оскаржуваної постанови: «01.03.2025, 20:13:28 м. Полтава, вулиця Небесної Сотні (Леніна) 13 особа керуючи ТЗ проїхав перехрестя вул. Н. Сотні та вул. Гоголя на заборонений червоний сигнал світлофора чим поруш п.п.8.7.3е ПДР України, ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також не мав права керування таким ТЗ чим порушив ст. 15 ЗУ Про дорожній рух та постанову КМУ номер 340 об'єднано згідно ст. 36 КУпАП чим порушив п. 2.1.а. ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ».
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відтак, притягнення особи до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, є можливим виключно у випадку, якщо особа ніколи не отримувала посвідчення водія, як документа, що посвідчує право керування транспортним засобом.
Він зазначає, що 26.11.2005 р. ДАІ ГУ УМВС України Самбірським МРЕВ ОСОБА_1 було видано посвідчення водія НОМЕР_1 , він вправі керувати транспортними засобами категорії «В» та категорії «С».
Транспортний засіб Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 , яким він керував, підпадає під вище зазначені категорії, тому він мав право керування вищеописаним транспортним засобом.
Відтак, за наявності у нього посвідчення водія, він не може бути суб'єктом вчинення даного адміністративного правопорушення, що унеможливлює притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу такого адміністративного правопорушення.
У відповідності до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, постанова від 01.03.2025 року не відповідає вимогам ст. 245, 252, 280 КУпАП, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Ураховуючи вищевикладене, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4177617, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122 та ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Позивач у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, у якій просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Представник відповідача - адвокат Дужик Вероніка Олегівна у судове засідання не з'явилася, направила до суду відзив на адміністративний позов, у якому просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, а також зазначила, що позов є безпідставним та необґрунтованим. Позивач допустив порушення вимог безпеки дорожнього руху, а саме: 01.03.2025 року о 20 год. 38 хв. в м. Полтава вул. Гоголя, 19 водій керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN CADDY, номерний знак НОМЕР_2 проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.п. 8.7.3.(е) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. (далі - ПДР), а також керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 (а) та ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» та постанову КМУ № 340 від 08.05.1993 року.
Що стосується порушення ч. 2 ст. 126 КУпАП, під час спілкування із поліцейським позивач не пред'явив для перевірки посвідчення водія взагалі, ні у паперовому, ні в електронному вигляді, що підтверджується матеріалами відеофіксації. Після чого, перевіривши особу позивача по базі «НАІС ДДАІ» МВС України було встановлено, що ОСОБА_1 станом на 01.03.2025 року взагалі не отримував посвідчення водія.
Варто зазначити, що відповідно до відомчих баз даних МВС України картка посвідчення водія серії НОМЕР_1 була сформована лише 08.03.2025 року, після особистого звернення гр. ОСОБА_1 до ТСЦ 5341, тобто, через 7 днів після винесення постанови про адмінправопорушення. До 08.03.2025 року вище вказане посвідчення водія не відображалося у відомчих базах МВС. У зв'язку з чим поліцейський, станом на 01.03.2025 року, не знайшов будь яких відомостей про отримання посвідчення водія Позивачем, а відтак мав усі підстави складати адміністративні матеріали за ч.2 ст.126 КУпАП (копія витягу додається).
Отже враховуючи допущені порушення, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП відносно Позивача було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4177617 за ч. 2 ст. 122 та ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 3400 гривень.
Беручи до уваги те, що позивач дійсно порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими і немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до Постанови серії ЕНА № 417617, 01.03.2025 року о 20 год. 38 хв. в м. Полтава вул. Гоголя, 19 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN CADDY, номерний знак НОМЕР_2 проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.п. 8.7.3.(е) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. (далі - ПДР), а також керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 (а) та ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» та постанову КМУ № 340 від 08.05.1993 року, об'єднано згідно ст. 36 КУпАП чим порушив п. 2.1.а. ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ».
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
На необхідності застосування принципу презумпції невинуватості в справах про адміністративні правопорушення наголосив Верховний Суд в п. 39 Постанови від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, зазначивши, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Слід зазначити, що ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний: мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред'являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.
Суд вважає, що Закон чітко вимагає пред'явлення посвідчення водія - у випадках, передбачених законодавством, якими є: скоєння дорожньо-транспортної пригоди та порушення пунктів Правил дорожнього руху.
Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, підставами для зупинки транспортного засобу VOLKSWAGEN CADDY, номерний знак НОМЕР_2 , виявилось порушення водієм п.п. 8.7.3.(е) Правил дорожнього руху України, а саме: проїзд на заборонений червоний сигнал світлофора, але даний факт позивачем не оспорюється.
Позивачем зазначено, що 26.11.2005 р. ДАІ ГУ УМВС України Самбірським МРЕВ ОСОБА_1 було видано посвідчення водія НОМЕР_1 , копія якого долучена в якості додатка до позовної заяви. Відповідно до вищезазначеного посвідчення водія встановлено, що ОСОБА_1 вправі керувати транспортними засобами категорії «В» та категорії «С».
Також встановлено, що Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 , яким позивач здійснював керування, підпадає під вище зазначені категорії, а відтак ОСОБА_1 має право керування вказаним транспортним засобом.
Відповідачем, у відзиві на адміністративний позов зазначено, що відповідно до інформації з відомчих баз даних МВС України, картка посвідчення водія серії НОМЕР_1 була сформована лише 08.03.2025 року, тобто, через 7 днів після винесення постанови про адміністративне правопорушення. Тим самим, відповідач підтвердив факт наявності посвідчення водія НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , що доводить без підставне притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Отже, при наявності у позивача посвідчення водія, така особа, у розумінні диспозиції ч.2 ст.126 КУпАП, не може бути суб'єктом вчинення даного адміністративного правопорушення, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.
Відповідно, відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Суд вважає, що інспектор не з'ясував всі обставини щодо наявності водійського посвідчення у водія та виніс постанову відносно ОСОБА_1 всупереч законним на те підставам.
Тобто, при винесені Постанови інспектор Департаменту патрульної поліції не встановив обставини, що підлягають встановленню відповідно до положень ст.280 КУпАП, оскільки ним не з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд вважає, що інспектор невірно кваліфікував дії водія за ч.2 ст.126 КУпАП.
Враховуючи, що ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, яка передбачає стягнення у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 510,00 гривень, а також за ч.2 ст.126 КУпАП, яка передбачає стягнення в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 3400,00 гривень, а стягнення призначено на підставі ст.36 КУпАП.
Про порушення вказано в одній Постанові, а суд позбавлений права скасовувати Постанову в частині, тому Постанова серії ЕНА № 4177617 від 01.03.2025, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 3400,00 грн. винесена незаконно та підлягає скасуванню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи відсутність складу адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції слід стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1 211,20 гривень.
На підставі ст.ст.1, 7, 247, 268, 283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Полтавській області, про визнання постанови протиправною та скасування постанови -задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 4177617 від 01.03.2025 року старшого лейтенанта управління патрульної поліції в Полтавській області Сімонова Олега Олександровича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ст.126, ст.36 КУпАП України.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122, ст.126, ст.36 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 211,20 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони по справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Відповідач - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Полтавській області, місцезнаходження - 38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2-В.
Суддя: Е.М. Сініцин.