Подільський районний суд міста Полтави
Справа № 553/5219/25
Провадження № 2-а/553/40/2025
Іменем України
25.12.2025м. Полтава
Подільський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді Ткачука Ю.А.,
секретаря судового засідання Чоповди А.В.,
за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, розглянувши в порядку адміністративного судочинства справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавський відділ державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови № 1839 від 21.08.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом в якому просив скасувати постанову № 1839 від 21.08.2025 року, постановлену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначив, що оскаржувану постанову вважає незаконною та не обґрунтованою. Повістки про необхідність прибути за викликом 13.03.2025 року він не отримував, також не отримував копію оскаржуваної постанови будь-якими засобами зв'язку, про яку дізнався вже 08.12.2025 через наявне виконавче провадження №79716755.
Вважає, що його притягнуто безпідставно та в порушення вимог ст. 38 КУпАП поза строками притягнення до адміністративної відповідальності. Також його не було повідомлено про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення, постанова носить поверхневий і загальний характер, відсутній опис обставин встановлених під час розгляду справи.
Ухвалою від 12.12.2025 року було прийнято вказану справу до провадження судді Ткачука Ю.А. та відкрито провадження у справі, розгляд указаної справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Роз'яснено учасникам їх право на подачу відзиву на позов.
Позивач подав письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату судового засідання, відзиву на позовну заяву або клопотань не подавав.
Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату судового засідання, відзиву на позовну заяву або клопотань не подавав.
У зв'язку з неявкою сторін суд розглядає справу на наявними матеріалами. У зв'язку із розглядом справи без участі сторін у спрощеному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 1839 від 21.08.2025 року за фактом того, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строки, зазначені в отриманих ним документах, а саме 13.03.2025 року не з'явився за повісткою №2792608 для уточнення даних, чим порушив ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17000 грн.
Судом встановлено, що відносини між сторонами регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 р. № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Диспозиція ч.1 ст. 210 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.
Об'єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.
Суб'єктом правопорушення може бути лише призовник, військовозобов'язаний або резервіст.
Суд вважає, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.
Згідно із ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 2101цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Як встановлено судом, 13.03.2025 року відповідачу вже було відомо про факт неприбуття ОСОБА_1 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом з тим, постанову про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності було винесено 21.08.2025 року, тобто більш ніж через три місяці.
Отже суд вважає, що відповідачем не підтверджено правомірність прийнятої постанови, при цьому не враховано положення ч. 7 ст. 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 2101цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП суперечить статті 58 Конституції України, ч. 7 ст. 38 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
За ч.3 ст.286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Щодо судових витрат зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн, сплачених позивачем відповідно до квитанції від 12.12.2025, ураховуючи задоволення позову повністю, суд доходить висновку, що згідно з положенням ч.1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 245-246, 251, 268, 283 КУпАП, ст.ст.2, 9, 72-77, 241-246, 250, 286, 295 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавський відділ державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови №1839 від 21.08.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 1839 від 21.08.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та накладення штрафу у сумі 17 000 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25 грудня 2025 року.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. А. Ткачук