єдиний унікальний номер справи 531/3172/25
номер провадження 1-кс/531/616/25
25 грудня 2025 року м. Карлівка
слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області, ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170450000666 від 20 грудня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених частиною 1 ст. 382 КК України,-
до суду надійшло клопотання сторони кримінального провадження прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про арешт майна, в якому просить накласти арешт з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні №12025170450000666 від 20 грудня 2025 року на тимчасово вилучене майно, з позбавленням права відчуження, розпорядження, використання та проведення будь-яких робіт, що можуть змінити зовнішній вигляд речей, а саме:автомобіль марки ВАЗ 2107 червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , жителька АДРЕСА_1 та яким фактично користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , до вирішення питання про долю речових доказів у порядку ст. 100 КПК України та до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Обґрунтовуючи клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що слідчим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170450000666 від 20 грудня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 382 КК України.
19.12.2025 до ЧЧ ВП №3 ПРУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення поліцейського СРПП ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області сержанта поліції ОСОБА_6 про те, що 19.12.2025 о 22:30 год. за адресою м. Карлівка вул. Незалежності, 3, Полтавського р-ну, Полтавської обл., працівниками поліції ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за вчинення адміністративного правопорушення зупинений легковий автомобіль марки ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_5 військовослужбовець ЗСУ. Під час перевірки особи водія встановлено, що останній 09.10.2020 року на підставі постанови суду був позбавлений права керування транспортним засобом строком на 10 років. 19.12.2025 в ході проведення ОМП було виявлено та вилучено автомобіль марки ВАЗ 2107, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
20.12.2025 старшим слідчим СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітаном поліції ОСОБА_7 була винесена постанова про визнання речовим доказом автомобіль марки ВАЗ 2107, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
У судове засідання з'явився прокурор ОСОБА_3 який клопотання підтримав, просив його задовольнити з мотивів, вказаних у клопотанні.
Користувач майна ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився.
Заслухавши думку прокурора, проаналізувавши зміст клопотання, надавши оцінку доказам, долученим до клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення слідчий суддя відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Статтею 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
Як вбачається з матеріалів клопотання, досудове розслідування проводиться в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170450000666 від 20 грудня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Частина 1 ст. 382 КК України передбачає відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
У поданому клопотанні прокурором жодним чином обґрунтовано, яке доказове значення для кримінального провадження, передбаченого частиною 1 ст. 382 КК України може мати вилучений автомобіль.
Крім того, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 легковий автомобіль марки ВАЗ 2107, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 .
У клопотанні жодним чином не обґрунтовано необхідність позбавлення фактичного власника права володіти, користування та розпорядження вказаним автомобілем, яка не має жодного відношення до даного кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літтоу та інші проти Сполученого Королівства»). Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з'ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрог проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).
З урахуванням вищевикладеного, в даному конкретному випадку, застосування арешту на автомобіль, може завдати суттєвих збитків та свідчити про порушення вимог статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції з захисту прав людини, що є неприпустимим.
У відповідності до вимог ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а при вирішенні питання про арешт майна повинен враховуючи: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Зважаючи, що прокурором не доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, не доведено, що вилучений автомобіль має доказове значення у даному кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для арешту майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, -
у задоволенні клопотання прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170450000666 від 20 грудня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених частиною 1 ст. 382 КК України- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її постановлення.
Повний текст ухвали виготовлено 25 грудня 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1